Петиція на підтримку української науки, звернення Національної академії наук, профспілок, Ради молодих вчених НАНУ, публікації у ЗМІ та жвава критика в соцмережах — це реакція науковців та громадськості на запропоновану Мінфіном наукову реформу. Всі одноголосно звертаються до Президента, прем’єра та спікера парламенту, щоб запобігти знищенню науки. Саме цю загрозу бачать експерти у статті 30 бюджетного кодексу. Ідеться, що розпорядником наукових коштів стає Міністерство освіти і науки; до 1 січня 2016 року галузеві академії мають приєднатися до НАНУ; планується інвентаризація та визначення ефективності наукових закладів — відтак, як наслідок, до 1 серпня 2016 року оптимізація мережі шляхом об’єднання, реорганізації, ліквідації чи припинення їхньої діяльності...
8 ГРУДНЯ МОЛОДІ НАУКОВЦІ ВИЙШЛИ ПІД ПАРЛАМЕНТ ІЗ АКЦІЄЮ «МОЛОДЬ НАН — ЗА РЕФОРМУ НАУКИ, А НЕ БЮДЖЕТНИЙ ДЕРИБАН»
Рада молодих вчених НАНУ заявляє, що таким чином скорочуються видатки на науку, які й так становлять лише 0,2 — 0,3% ВВП за світової норми 2%, а пропозиції Мінфіну не узгоджувалися з науковою спільнотою й суперечать принципам нового закону про науку і наукову-технічну діяльність, за який Верховна Рада проголосувала 26 листопада. За словами заступника міністра освіти і науки Максима Стріхи, цей закон передбачав м’яку, але рішучу реформу, яка динамізує науковий сектор. Причому з тим же фінансуванням, що й на 2015 рік. (наразі науковий бюджет становить 200 мільйонів євро, це річне фінансування одного (!) провідного західного університету).
Максим Стріха коротко описує прописані в законопроекті зміни: створюється Національна рада України з питань науки і технологій для координації рішень у сфері науки, Національний фонд досліджень для грантового фінансування наукових розробок. Галузеві академії наук зберігаються, але запроваджуються обмеження на перебування на виборній посаді протягом двох термінів. І вперше право голосу надається кандидатам і докторам наук.
Що ж пропонує Мінфін? «Ця пропозиція лише є калькою російської реформи без російських ресурсів і втілення всіх задумів Табачника щодо НАНУ. Гальмування європейської інтеграції, зокрема оцінки діяльності академій із залученням експертів із ЄС (так, гранти на це є — для чинних структур, але в разі ламання структур гранти буде неможливо використати). Це прискорить відтік мізків», — ще одна оцінка наслідків мінфінівських пропозицій від науковця Ірини Єгорченко.
У МОН не залишається іншого варіанта, як заново домовлятися з усіма, хто впливає на бюджетний процес, і пояснювати, чому відповідно до статті 30 бюджетного законопроекту голосувати не можна. Як розповів Максим Стріха, буцімто Мінфін уже відмовляється від приєднання медичної академії до НАНУ, що зробило б Академію лікувальною установою. «Національна академія є надійним притулком найбільш просунутої фундаментальної науки. Галузеві академії мають іншу мету — обслуговувати конкретні галузі: медицину, сільське господарство. Це кричуще порушення та вияв некомпетентності, коли важливі рішення виносяться негласно, коли тривав процес обговорення законопроекту, водночас мій колега з Мінфіну сидів і невідомо з ким радився, а потім вирішив, що наука в Україні неефективна і її треба знищити», — коментує заступник міністра освіти і науки.
Тим часом на сайті НАНУ практично щодня з’являються заяви наукових спільнот та університетів про переваги нового наукового закону та абсурдність 30-ї статті бюджетного кодексу. Чи почує уряд науковців? Чекати недовго, бюджет розглядатимуть уже сьогодні.
КОМЕНТАРI
«Є ІНШІ СТАТТІ ВИТРАТ, НА ЯКИХ МОЖНА ЗЕКОНОМИТИ»
Антон СЕНЕНКО, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту фізики НАНУ:
— Коли розробляли законопроект про науку та науково-технічну діяльність, ми починали з аудиту, щоб знати, хто займається наукою насправді, а хто це імітує. Мінфін цього не пропонує. Фінансування дають таке ж, як для однієї НАНУ, тобто на збільшену кількість людей будуть ті самі кошти. Ми і так зараз працюємо по три-чотири дні на тиждень, не вистачає грошей навіть на опалення, у мене в лабораторії зараз плюс сім. У держави є інші статті витрат, на яких можна зекономити. Чому так відбувається, у мене є своя думка: в академії багато майна, якщо почне скорочуватись кількість людей, його можна буде дерибанити. Більшість людей, які прийшли на акцію протесту під парламентом, повернулись із Заходу і вирішили робити науку в Україні. За три роки з науки пішло сім тисяч науковців віком до 35 років. Я сам повернувся із Франції, був там рік на стажуванні, і зараз муляє думка, чи не треба їхати назад.
«ОБ’ЄДНАТИ АКАДЕМІЇ — ОЗНАЧАЄ ДАТИ НАУЦІ ПОТОНУТИ»
Юлія БЕЗВЕРЖЕНКО, молодший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова:
— Галузеві академії наук дуже різні та неоднорідні. Сама по собі НАН України теж велика, якщо все це злити докупи — означає дати науці потонути. Якщо головним розпорядником коштів стане МОН, вони ресурсно на це неспроможні, і це ненормальна ситуація, коли чиновники контролюють грошові потоки на науку, скрізь у світі наука самоврядна. У бюджеті-2016 планується до 40% зняття коштів з усіх академій наук, але того, що було виділено на академію наук, не вистачає навіть на зарплату. Головним наслідком буде те, що молодь поїде. Треба розуміти, що маленька економія сьогодні — це незворотні наслідки завтра. Тому наша вимога — зняти статтю 30-ту бюджетного кодексу та виділити фінансування принаймні на рівні минулорічного, щоб розпочати реформу, бо навіть символічне зменшення буде сигналом для молодих науковців.
Продовження теми: Українська наука: митарі та храми
