«До бібліотек потрібно повертати життя, вони не повинні бути просто місцем зберігання книжок», — переконаний письменник Сергій ЖАДАН. Його благодійний фонд спільно з Українським інститутом книги та міжнародним фондом «Відродження» започаткували проект «Схід читає». Він передбачає зустрічі з письменниками в бібліотеках Донецької та Луганської областей і заходи для дітей.
Ірина КУНІЦИНА, директорка Благодійного фонду Сергія Жадана, розповідає: «Ми планували маршрут, виходячи передусім з того, де в нас є друзі та партнери, які готові допомогти організаційно. Скажімо, у Станиці Луганській ми завжди можемо покластися на відділ освіти, багато робить для міста і освіти Ірина Прибінська. У Щасті ми підтримували ініціативи палацу культури, наприклад, облаштували гурток пісочної анімації для дітей. У Луганській обласній бібліотеці працюють активні молоді люди, роблять цікаві заходи та зустрічі. Тут завжди раді нас бачити».
Письменницька «експедиція» запланувала три мандрівки. Перша поїздка у Сватове, Старобільськ, Станицю Луганську та Щастя вже відбулася. До другого та третього туру мають приєднатися інші українські письменники. На Донеччину команда проекту вирушить наступного місяця. 21 лютого відбудеться зустріч у Слов’янську та Краматорську, 22 лютого — у Дружківці та Костянтинівці, 23 лютого — у Бахмуті, Авдіївці та Миронівському. Третій тур включає заходи у Сєверодонецьку, Лисичанську (14 березня), Золотому та Попасній (15 березня). «Взагалі, будь-яка бібліотека може прийняти в себе письменників, головне — щоб були читачі та дороги», — підсумовує Ірина Куніцина.
Першими книжки на схід разом із Сергієм Жаданом повезли Андрій Курков і Євген Положій, а також дитячі письменники Тетяна Стус та Іван Андрусяк. У лютому та березні естафету приймуть інші учасники, уже дали свою згоду Макс Кідрук і Галина Крук. Крім того, у лютневій поїздці Сергій Жадан презентуватиме антологію українських письменників Донбасу «Порода», у створенні якої він брав участь. Упорядники видання Веніамін Білявський та Микита Григоров включили туди тексти понад 60 авторів, пов’язаних із Донеччиною та Луганщиною.
У бібліотеках Луганської області, до яких письменники завітали в першу чергу, різні історії та умови існування. Наприклад, Луганська обласна універсальна наукова бібліотека знайшла новий дім у Старобільську, а бібліотека у Станиці Луганській не раз потрапляла під обстріли. Проте їхні колективи знайшли сили та ресурси для відновлення та розвитку, ремонтами та закупівлею техніки вони перетворюють заклади на сучасні креативні хаби за кращими зразками з великих міст. Звичайно, затребувана і основна функція, тож книжкові фонди треба поповнювати.
Український інститут книги закупив для публічних бібліотек по всій країні майже мільйон примірників видань сучасних українських авторів та перекладеної іноземної літератури — на суму 114,5 мільйона гривень. Учасники проекту додатково до цих надходжень отримають у подарунок понад 2000 нових книжок, літературні, історичні та розвиваючі ігри від інституту та його партнерів — видавництв «Фоліо», «Читаріум», «Ранок» та «Vivat», Українського інституту національної пам’яті, журналу «Всесвіт».
Після поїздки Сергій Жадан написав на своїй фейсбук-сторінці: «Подорожуючи Луганщиною з проектом «Схід читає», піймав себе на думці, що якось не чути нарікань та звинувачень. Бібліотекарі розповідають про свої плани та ідеї, показують відремонтовані приміщення, отриману апаратуру, нові книжки. У всіх купа проектів та ініціатив, всі щось пропонують, чимось діляться. Пам’ятаю, як у 2014—2015-му все це обов’язково супроводжувалося розмовами про те, що всюди зрада, і всі довкола — запроданці. А ось чи то зради стало менше, чи то ми всі дійсно трішки змінюємось — але й розмови виходять якісь предметніші, й дискусії конструктивніші, а головне — всі видаються якимись упевненішими, спокійнішими. У всіх купа роботи і всім, здається, це подобається».
Письменників зустрічали переповнені місцевими жителями зали. Після читань уривків із творів жителі Луганщини розпитували авторів і про їхніх героїв, і про них самих: що читають, як створюють власні світи, у якому з них хотіли б опинитися. Літературну програму доповнювали інтерактивами на кшталт благодійного аукціону чи спільного написання вірша. У цей же час діти спілкувалися зі «своїми» письменниками. Бібліотекарі запевняють, що тамтешня малеча набагато легше за дорослих сприймає українські книги, позитивно ставиться до своєї країни та того, що її уособлює. Добре, що коли ці діти підростуть і прийдуть до бібліотек за сучасною літературою, ті матимуть, що їм запропонувати.
