У жовтні 2020 р. Світовий економічний форум вчергове назвав топ-10 навичок, які потрібні людям до 2025 р. До цього переліку вже з 2015 року послідовно входять критичне мислення та аналіз — вміння, яке потрібно розвивати не тільки тим, хто замислюється про майбутню професію, а й тим, хто впевнений у своєму робочому місці, однак працює з щораз більшим обсягом інформації. За словами укладачів рейтингу, навичка критично мислити, поряд з аналітичним мисленням, інноваційністю, комплексним підходом та креативністю, належить до групи вмінь, які спрямовані на вирішення широкого кола проблем.
Водночас 24-31 жовтня 2020 р. ЮНЕСКО вже вдесяте проводить Всесвітній тиждень медіаграмотності «Global MIL Week 2020». Цього року під гаслом «Протидія дезінфодемії: медіа— та інформаційна грамотність для всіх і від кожного» запрошують проводити онлайн та офлайн події у своїх громадах та розповідати про них усьому світу. Такі заходи проходять в Африці, Азії, Середньому Сході, Європі, Північній та Південній Америці.
В Україні питання критичного мислення та інфо-медійної грамотності вже давно стало гострим та актуальним. Війна з Росією проходить не тільки в окопах силами українських військових, а й на інформаційному фронті, де кожен українець може стати жертвою маніпуляцій, вербальних та невербальних обстрілів. А всередині країни та у своїх смартфонах громадяни змушені охороняти власне здоров’я та життя, адже у різних спільнотах активно поширюють поради «британських вчених» щодо лікування коронавірусу чи заклики протидіяти світовій змові і не носити маски.
У цьогорічному опитуванні «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 році» USAID-Internews виявили, що лише 3 % українців змогли розпізнати фейкові новини, хоча 77 % знають про їх існування. Вірус «розкрутили» ЗМІ, а насправді він не несе реальної загрози? Коронавірус — це біологічна зброя, розроблена в лабораторіях в Китаї та/ або США. Регіональні групи в соцмережах рясніють такими повідомленнями, а 97 % опитаних не змогли визначити непрадивість цих заголовків. А у скільки обходиться довірливість українців, які переходять за підозрілими посиланнями, повідомляють особисті банківські дані та передають гроші на лікування дітей тим, хто до тих дітей не має жодного відношення?
Відгукнутися на емоційний заклик допомогти хворому у соцмережі — звична справа. Рік тому у мережі поширювали прохання про допомогу жінці, яка має рідкісну хворобу кінцівок і не може сама рухатися. У профілі були справжні фото, а от реквізити, як виявилося — ні. Така ж схема працює і з онкохворими — фото дітей «викрадають», а банківські дані дають змінені. Попадають на такі шахрайства щораз більше українців.
Міністерство цифрової трансформації з жовтня 2020 р. пропонує громадянам України пройти онлайн курс «Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності», який розроблений Радою міжнародних наукових досліджень IREX у партнерстві зі студією онлайн-освіти EdEra https://osvita.diia.gov.ua/ courses/very-verified. Very Verified є частиною проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», який впроваджується IREX за підтримки Посольства США та Посольства Великої Британії в Україні, у партнерстві з Міністерством освіти та науки України та Академією української преси. До проєкту долучилося 2700 вчителів та понад 1500 представників вищої та післядипломної освіти з усієї України. Вже з 2019 року вони впроваджують інфо-медійну грамотність на своїх заняттях та розробляють нові курси, імплементуючи напрацьовану методику викладання медіаграмотності.
Курс Very Verified розроблений як відповідь та вакцинація проти вірусу дезінформації і надає практичні навички медійної та інформаційної грамотності, які мають стати частиною звичного життя. Повна версія курсу, яка містить відео, статті та інтерактивні завдання: https://verified.ed-era.com/ua.
Розробники освітнього серіалу на платформі «ДІЯ» пропонують переглянути 10 серій тривалістю 3-5 хвилин кожна та отримати базові навички критичного мислення, дізнатися, як розпізнавати дезінформацію та пропаганду, убезпечити себе від фейків та маніпуляцій. Курс розрахований на «середньостатистичну» людину, яка прокидається та засинає зі смартфоном в руках, витрачає на соціальні медіа понад 5 років свого життя, а на телебачення — 7 років. За цей час вона могла б пробігти 10 000 марафонів чи обійти 3, 5 рази Велику китайську стіну.
Міністерство цифрової трансформації сподівається, що знання типів контентів в медіа, алгоритмів соціальних медіа, принципів функціонування інформаційної бульбашки та клікбейтних заголовків, а також фотофейків та діпфейків навчить вибирати якісну та достовірну інформацію. Адже, як наголошують ведучі освітнього серіалу, фейкові новини поширюються в 6 разів швидше, ніж правдиві. Динамічний технологічний прогрес створив безмежні можливості, однак поклав ще більшу відповідальність на тих, хто цими благами користується.
Директорка IREX в Україні Мехрі Дракман наголошує: «Сьогодні немає вже тих, хто виключно виробляє чи споживає інформацію, кожен з нас продукує та поширює повідомлення, а тому освітній серіал буде корисний кожному для того, щоб відрізнити фактичну та неправдиву інформацію, а також допоможе отримати практичні навички, які можуть стати частиною щоденних дій для отримання імунітету від маніпуляцій».
Українці потребують навичок критичного мислення не тільки в критичні періоди, наприклад передвиборчих перегонів, а й кожного дня для того, щоб не засмічувати своє новинне поле та формувати якісний інформаційний простір.
