Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«По обидві сторони барикад перебувають — діти...»

Матері солдат-строковиків Внутрішніх військ об’єднуються і закликають владу врегулювати ситуацію. Інакше обіцяють стати живою стіною між бійцями і протестувальниками
23 січня, 2014 - 11:42
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Для українських протистоянь між мітингувальниками і силовими структурами уже звичною стала картинка — у перших рядах міліцейських кордонів, між спецпризначенцями та мітингувальниками, часто стоять солдати-строковики внутрішніх військ. Саме вони найбільше з-поміж правоохоронців страждають у сутичках, фактично виконуючи роль живого щита між двома фронтами боротьби. Одні очевидці помічають налякані очі неповнолітніх, стрічки з українською символікою, що зав’язано у солдат на рукавах, інші ж заявляють, що більшість із цих хлопців ідуть на службу, щоб продовжити потім кар’єру в міліції. Так чи інакше, законодавство України прописано так, що у цих хлопців немає однозначного виходу із ситуації. З одного боку, вони можуть не підкорятися злочинним наказам. З другого — за невиконання наказу їх можуть віддати під трибунал. В Інтернеті також є інформація, що самі солдати ВВ, яких заблоковано у деяких регіонах України, не хочуть їхати у столицю, пишуть записки і смс, що вдячні людям за блокування.

Не бажаючи більше бачити, як їхні діти виконують роль «гарматного м’яса», матері солдат по всій Україні об’єднуються і закликають владу врегулювати ситуацію. Зокрема матір одного з луганських строковиків, який перебував під час протестів на вул. Грушевського, написала відкритий лист Віктору Януковичу. «...Я розумію, що це армія, і наказ повинен виконуватися, але скажіть, заради чого мій єдиний син стоїть на передовій лінії оборони вулиці Грушевського?.. Немає сил слухати про те, як незабаром почнеться діалог із врегулювання політичної кризи... Ми не розуміємо, чому не діє влада. Шановний Віктор Федорович, я звертаюся до вас насамперед як до батька синів. Будь ласка, негайно прийміть заходи реагування! Інакше нам, матерям, доведеться стати живою стіною між натовпом нападників і нашими синами. І, повірте, ми будемо стояти до останньої краплі крові за наших дітей» — ідеться у листі Ірини Нікуліної. «Молоді хлопці стоять, як гарматне м’ясо. Мене це не може не обурювати. Він (син. — А.С.) строковик, він не підготовлений бойовик, він звичайна молода людина, яка пішла служити на строкову службу. Мене обурює, що влада не залучає професіоналів вирішити цей конфлікт», — зазначає жінка.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

— У мене вчора була невелика можливість поговорити увечері з сином, — розповідає «Дню» Ірина НІКУЛІНА, мати луганського солдата-строковика, якого викликали до Києва. — У мене було рівно півхвилини часу. Я запитала його про стан здоров’я і зрозуміла, що він погано себе почуває. Я вже зв’язувалася з солдатськими матерями не тільки з Києва, мені також дзвонили з Кривого Рогу, Вінниці. Нині не можу сказати точно, яких заходів плануємо вжити — у нас поки йдуть переговори, ми окреслюємо план дій. Я не можу сказати, усуне чи ні Янукович солдат-строковиків від барикад на вулиці Грушевського, тому що я не дотримуюся ніякої політичної течії, не можу вирішувати за Президента, і ніхто мене не уповноважував. Я нині просто хочу зібрати всіх солдатських матерів і просто матерів, яким не байдужа доля їхніх дітей, і стати живим щитом між дітьми Майдану і дітьми збройних сил. По обидві сторони барикад перебувають діти.

Солдатські матері уже діють в Одесі. За словами активістів «Євромайдан—Одеса», матері військовослужбовців були разом з людьми, які 20 січня блокували дислокацію внутрішніх військ в районі вулиці Миколи Боровського. Як зазнають активісти, матері солдатів виступають проти можливого спрямування їхніх синів до Києва для розгону акцій протесту. Інформацію «Дню» підтвердила медіа-експерт Зоя КАЗАНЖИ: «Матері принесли теплу їжу протестувальникам. З дітьми вони не спілкувалися, кажуть, що ті не відповідають на дзвінки, мобільні телефони вимкнено».

Тим часом «Радіо Свобода» повідомляє: «Курсантів, яких нині використовують для блокування урядового кварталу, змушують перешивати шеврони, які свідчать про їхню приналежність». Про це  виданню анонімно повідомив батько одного з таких хлопців. За словами чоловіка, замість цього курсанти нашивають шеврони внутрішніх військ. Також батько підтвердив, що серед тих, хто на вулиці Грушевського у міліцейському кордоні, є курсанти третього курсу, більшості з яких 19 або 20 років. Натомість у Національній академії внутрішніх справ таку інформацію заперечують. «У нас усі курсанти на навчанні. Повернулися після канікул. В урядовому кварталі жодного з них немає», — заявила співробітник прес-служби Людмила Зеленко.

Невідомо, чи вплинули відкриті заяви солдатських матерів чи медіа-розголос, проте уранці 22 січня солдати-строковики ВВ вже не брали участі у зачистці вулиці Грушевського, що відбувалася близько восьмої години ранку.

Анна СВЕНТАХ, «День»
Газета: