«Ринок з переробки сміття ще на самому старті, тому і ризики на ньому дуже великі», — говорить начальних департаменту маркетингу державного підприємства «Укрекоресурси» Ольга Дробишева. На її думку, сьогодні «бізнес на смітті» розвивається виключно на ентузіазмі самих бізнесменів або окремих людей, які працюють на державних посадах і щось хочуть змінити. Це, наприклад, міські голови, які вирішили в своєму місті ввести роздільне збирання сміття — розставили контейнери і контролюють цей процес.
Наприклад, в Сумах з «гігієною» міста все гаразд. А держава тісно співпрацює з державними органами. В місті проводять тендер, після якого укладають договір з умовами, на яких проводитимуть заходи, пов’язані з вивезенням ТВП, а також їх захороненням. Принаймні так говорять в «Грінко-Суми». Це товариство, яке з 2003 року займається збиранням та вивезенням твердих, рідких, великогабаритних та будівельних відходів компанії.
«У кожного міста є свої особливості, пов’язані з нормами накопичення, тарифами, з мовами, населенням, його кількістю тощо. Наша компанія виконує договір комунального замовлення, і ті обов’язки, які перед нами стояли, на даний час виконують. Наразі з боку місцевої влади — жодних перепон або питань, які перешкоджають нашій діяльності. Навпаки — є порозуміння і спільний підхід для вирішення проблеми з забезпечення відповідних санітарних норм у місті Суми», — зазначає директор «Грінко-Суми» Валерій Зубов. На його думку, говорити про прибутковість чи збитковість бізнесу в сфері переробки сміття в Україні важко, оскільки все залежить від сезону. Наприклад, навесні чи восени працювати складніше. Причина — значне збільшення кількості твердих побутових відходів, які потрібно вивозити. В літній період збільшується навантаження через високу температуру, що потребує заходів із дезінфекції і прибирання контейнерів. Взимку роботи дещо менше, але тут з’являється питання під’їзду до контейнерів.
БЕЗ ПРАВИЛ
Іншої думки дотримуються в Києві. Компанія із перевезення сміття, яка побажала залишитися неназваною, поділилася деякими особливостями ведення «сміттєвого бізнесу» столиці. В компанії говорять, що сьогоднішньому ринку переробки сміття притаманна монополізація, коли одна велика компанія «виганяє» інших перевізників. «Раніше середні та малі компанії укладали договори з комунальною службою і вивозили сміття. А сьогодні монополіст всіма законними і незаконними способами намагається вигнати компанії, які на цьому ринку працюють досить давно. Найчастіше комунальне підприємство перестає оплачувати послуги, і компанія сама покидає ринок», — пояснюють в організації. Саме монополізація і призводить до збитковості подібного бізнесу для малого та середнього підприємця. В кращому випадку компанія отримує лише 10% прибутку. Але коли машина працює справно. Інакше бізнес стає збитковим.
На думку Ольги Дробишевої, основна причина негараздів у сфері переробки сміття — відсутність законодавчої системи в Україні. «Повинна бути система. В Україні є певні органи, які відповідають за контроль цієї галузі. Але чітко визначених правил організації системи поводження з відходами немає. Система повинна бути доведена до кожного сільського голови, який повинен виконувати свої функції. Все дуже логічно. Нічого надзвичайного немає. Кожен, хто працює на цьому ринку, це знає», — говорить вона. Законодавча система повинна визначати, хто будуватиме потужності, хто буде возити сміття і в яких обсягах, скільки з цього можна буде відсортувати, хто буде сортувати і як заохотити населення до роздільного збирання.
У столичній компанії до цього списку додають ще кілька пунктів. По-перше — це невиконання тих законів, що вже існують. «Якщо говорити про роздільне збирання сміття, яке сьогодні дуже потрібне, то, по суті, це відбувається лише на папері. Ставлять чотири контейнери, але найчастіше збирає сміття лише одна машина. Таким чином, все роблять лише для вигляду», — зазначають в анонімній компанії. По-друге — втручання державних органів в справи підприємств: або плати, або приймай перевірки. В компанії говорять, що гроші вимагають не часто, в основному, раз на рік. Або ж у представника адміністрації є доля в цій компанії. «Коли ми відмовлялись, починалось багато перевірок. Це такі нюанси, які відволікають від нормальної роботи», — додають в керівництві столичної компанії.
КІЛЬКА ПЕРСПЕКТИВ «БІЗНЕСУ НА СМІТТІ»
У підприємствах також пропонують свої підходи до вирішення проблеми. Наприклад, для заохочення людей до роздільного збирання потрібні інші тарифи. «Якщо зробити мотивацію, наприклад, зробити ціну на вивіз відсортованого сміття меншою, то люди самі захочуть це робити. Не потрібно буде багато роз’яснень, вмовлянь, штрафів. Потрібно просто зробити зручні умови», — зауважує Ольга Дробишева. Підвищити рентабельність «бізнесу на смітті» можна й за допомогою конкурентоспроможної вторинної сировини. Адже в Україні багатьом підприємствам вигідніше закуповувати вторинну сировину за кордоном, оскільки ціна на український продукт — дуже висока.
Ще один спосіб — підвищення тарифів. У Європі тариф на вивіз побутового сміття коштує 50 євро за метр кубічний. В Україні, в середньому, вартість такої послуги становить 6,5 гривні на місяць. «Потрібно підвищувати тарифи. Принаймні, в десять разів, щоб перевізник був задоволений. А щоб це не було важко для населення, то в п’ять разів можна підняти. Тобто 30 гривень на місяць — це малі гроші», — говорять в анонімній компанії.
У Сумах, для прикладу, перспективи розвитку шукають разом із місцевою владою. «Разом ми розробили новий санітарний паспорт зачистки міста, також нові норми накопичення. Наразі розглядають тендерну пропозицію про те, щоб новий перевізник, який буде заходити на територію міста Суми, мав сортувальні лінії, роздільний збір сміття і відповідну техніку для виконання цих робіт. Перспектива для розвитку є», — говорить Валерій Зубов.
РЕГІОНИ. ІНІЦІАТИВИ
ВОЛИНЬ: ОЗЕРНИЙ КРАЙ ВІД СМІТТЯ РЯТУВАТИМУТЬ... МІШКАМИ
Пакетний збір побутових відходів хочуть впровадити у містечку Шацьк, яке називають «столицею озерного краю». Озер навколо Шацька і справді кілька десятків — малих і великих, і перлиною краю є всесвітньо відомий Світязь. Проте усі навколишні ліси навкруги озер тонуть у стихійних сміттєзвалищах, не налагоджено вивозу відходів і в самому Шацьку.
Тут пробували, каже директор комунального підприємства «Будинкоуправління» Іван Коваль, встановлювати і баки, і контейнери. Проте вони не приживаються, адже кожному не до вподоби, аби сміття з цілої вулиці несли під його будинок. Вихід знайшли, вивчаючи це питання в Європі, де побутове сміття мешканці збирають у спеціальні мішки, які потім організовано вивозять. Виявилося, що подібний досвід є вже і в Україні, в Київській області.
Отож наразі Коваль проводить активну агітаційну компанію, виступаючи і на сходах селян, і контактуючи з працівниками баз відпочинку, адже «Будинкоуправління» як госпрозрахункова організація заробляє кошти зокрема й вивозом сміття. Водночас стає чистішим територія району, її курортна частина. У Шацькій селищній раді мають розробити графік вивозу сміття по вулицях, і пакетний збір незабаром стане звичною частиною побуту мешканців цього краю.
Наталія МАЛІМОН, «День», Волинська область
ЖИТОМИРЩИНА: l УВАГА ГРОМАД ДО БЛАГОУСТРОЮ СВОЇХ СЕЛ ЗРОСТАЄ
Кілька років тому Житомирська обласна рада ініціювала конкурс серед сільських та селищних рад на кращий санітарний стан та благоустрій територій. Найкращі села області за свою турботу щодо благоустрою отримують фінансові нагороди на подальший розвиток. Представники конкурсної комісії впевнені, що з року в рік увага громад до благоустрою у своїх селах збільшується. Яскравим прикладом спільної активної роботи жителів з упорядкування свого села є діяльність Ушомирської територіальної громади в Коростенському районі. До складу Ушомирської сільської ради, яку очолює сільський голова Людмила Мала, входить дев’ять сіл, а кількість населення перевищує 2600 осіб.
В Ушомирі багато гарних, ошатних обійсть. До речі, за словами Людмили Рафаїлівни, щорічно обирають і «Будинок найкращого благоустрою», відзначаючи господарів. Ще тут у належному стані утримується гімназія, школа-інтернат, дільнична лікарня, дитячий садок, сільський будинок культури, місцевий парк. Саме старовинний Ушомирський парк є чудовим місцем відпочинку для місцевих жителів і гостей, тут відзначають різні свята — і сільські, й загальнорайонні, й навіть обласні пісенні дитячі фестивалі. Про чистоту села жителі також турбуються. Упорядковано парк, акуратні спортивні майданчики, квітучі клумби при в’їзді в село й особливо в центрі, мальовничі алеї біля будинку культури, — це тільки невелика частина спільних справ, зроблених громадою для свого села, а відтак для покращання життя.
Оксана КЛИМЧУК, Житомирська обл.
