Із 18 по 27 жовтня у київській галереї мистецтв «Лавра» особлива атмосфера «тернової осені», яку створює XVI Міжнародна фотовиставка газети «День». Ключова деталь інтер’єру галереї, крім, звичайно, 350 найкращих фотографій країни, колюча тернова гілка із сизо-синіми ягодами — символ цьогорічної фотовиставки і символ-нагадування відвідувачам про «тернистий шлях», яким сьогодні йде Україна, і який яскраво представлений на світлинах. Читачі, друзі, партнери «Дня» та любителі репортажних фото всі ці роки називали фотовиставку «фотохронікою життя України», «розумним культурним явищем», «сукупним образом країни». Цього року, як зізнаються перші відвідувачі, світлини відкрили ще й нові типажі України та навіть допомогли скласти політичний прогноз майбутнього нашої держави.
XVІ Міжнародна Фотовиставка «Дня» — ВІДКРИТА!
XVI Фотовиставка «День-2014»: перший день
«Тернова» осінь
Нагадаємо, що цього року на XVI Міжнародній фотовиставці газети «День» представлено 320 робіт із 2050-ти надісланих від 290 фотографів. Як зазначила на відкритті фотовиставки головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА: «На цих світлинах не тільки Майдан, криза в Криму і війна на сході. Вперше на сцену новітньої історії вийшли нові українські характери».
ВЯЧЕСЛАВ ЮТКІН ВРУЧАЄ ГРАН-ПРІ ВІД «ПРОМІНВЕСТБАНКУ» ФОТОКОРЕСПОНДЕНТОВІ «Дня» МИКОЛІ ТИМЧЕНКУ
«Дякую за те, що ви прийшли подивитися нашу фантастичну фотовиставку, не тільки нашу, а загальну колективну творчість фотографів з усієї України. Дякую багаторічним авторам, які довіряють нам частинку сокровенного, — зауважила на відкритті Лариса ІВШИНА. — Ми бачимо нашу країну вже 16 років разом з найкращими фотомайстрами України, фотоаматорами і дітьми. Хочу, щоб ви насолодилися цим вечором. І побачили багато цікавого, важливого і гіркого. Сьогодні уже багато журналістів запитали мене: «Чому терен?» Для мене, як і для багатьох, хто знає українську класику, тернова хустка, терен, колючий і цілющий, як символ захисту, «тернистий шлях», яким йдемо. В цьому році ми пережили дуже багато. І наша фотовиставка сьогодні — не лише хроніка року, фотолітопис життя України, тепер це — фотопрогноз майбутнього. Випробування показали невмирущу українську душу. Ми набуваємо абсолютно нової сили. Я вірю, що фотовиставка дасть нашим відвідувачам багато «цеглинок» для свого світобудівництва»
БІЗНЕСМЕН ВІТАЛІЙ ГАЙДУК І ЙОГО ДРУЖИНА ОЛЕНА ОЦІНИЛИ ФОТОСТИЛЬ «Дня»: МАСШТАБНУ ЕКСПОЗИЦІЮ ТА АЛЬБОМ «ЛЮДИ МАЙДАНУ. ХРОНІКА»
Як підрахував «День», минулого року кожного четвертого учасника фотоконкурсу було нагороджено. Кількість призерів XVI Міжнародної фотовиставки також вражала. Цьогоріч нагородили понад 80 фоторобіт. Партнери конкурсу вручили дипломи та призи у традиційних номінаціях «Події», «Особистості», «Український світ», «Життя як воно є», а також в окремій номінації від міжнародної організації ПРООН «Будуємо нову країну разом». Крім «дорослих» призерів, подарунки отримали переможці номінації «Світ очима дітей», яка представляє роботи юних фотографів до 18 років (з прізвищами усіх переможців та номінаціями, в яких їх було відзначено, маєте можливість ознайомитися на сайті «Дня»).
Найвищі ж відзнаки — Гран-прі від «Промінвестбанку» — депозитний договір на 25 000 грн та Приз призів «Золотий «День» вручили під час кульмінації відкриття виставки. Незмінний партнер фотовиставки, друг «Дня», перший заступник голови правління «Промінвестбанку» Вячеслав ЮТКІН відзначив Гран-прі конкурсу фотокореспондента «Дня» Миколу ТИМЧЕНКА за роботу «Майдан. 22 січня».
«Україна на фотороботах виглядає дуже різноманітною, багатоликою. Це вперше за всі роки вона представлена у вражаючій єдності, у бажанні народу повернути собі свободу, можливість жити за європейськими правилами та цінностями, — сказав Вячеслав ЮТКІН, нагороджуючи переможця. — Країна бореться за свій завтрашній день, за реальне майбутнє, а не те, що малюють 2—3 чиновники. На фотовиставці показана динамічність боротьби України. Тобто ми йшли 23 роки до реального того, що наша історія — це не минуле, що історична пам’ять живе в кожному з нас. Ми намагалися це зробити 2004 року. Велика надія була — не вийшло. Намагаємося зробити цього року. На жаль, є певні фактори, які вказують на те, що і цього разу може не вийти.
ЛІРИЧНИЙ СЮЖЕТ
Але в нас немає іншого шансу, бо ми просто можемо не відбутися як держава взагалі. І виставка про це попереджає. Уроки, зафіксовані на фотографіях, мають слугувати застереженням майбутнім і нинішнім керівникам, що іншого разу не буде. Багато політики, але складно уявити собі Україну без політичних подій. Виставка потужно передає дух країни, яка повстала за свою свободу і свої права. Особливість фотовиставки газети «День» у тому, що кожна світлина різними людьми читається абсолютно по-різному. І в цій багатозначності сила нашого народу. На світлинах багато болю, страждань і водночас надії. Трагедія і шанс на майбутнє — все зібрано в одній галереї. Це формує сильне відчуття після перегляду. Знаєте, колектив газети «День» робить величезну роботу, організовуючи цю виставку. Якщо статті можуть забутися, то фото — ні. Дивлячись на нього ти пригадуєш у своїй пам’яті все до деталей, а в душі виринають всі емоції, які пережив. Фотовиставка — це ще й спосіб пробуджувати історичну пам’ять у нації. Я обрав роботу Миколи ТИМЧЕНКА «Майдан. 22 січня», бо вона увібрала в себе все, що відбувалося в Україні із 30-го вересня і до наших днів. На ній зображений українець, обгорнутий прапором з примітивною зброєю у вигляді палиці, а на задньому плані — вогонь І це дуже символічно, бо Україна сьогодні в огні. Донецьк, Луганськ, і також Крим. І це полум’я на тлі національного прапору створює сильне враження. Це символ того, що народ повстав, щоби це полум’я не спалило повністю сьогодні Україну. На тлі інших не менш сильних фоторобіт світлина Тимченка передає реальне відчуття щоденного пульсу країни. Це буквально артерія життя України, яка пульсує, прориває, але й свідчить про те, що країна — жива, вона має надію і йде у своє майбутнє з кожним кроком усе впевненіше».
«Це свого роду випадковість, що моє фото сподобалося журі, — вважає Микола Тимченко, фотокореспондент «Дня», що отримав Гран-прі. — Не хочу хизуватися, але я справді багато працював на Майдані, тому зняв багато цікавих кадрів. Історія створення фото-переможця дуже проста. Я зробив його під час подій на Грушевського. Це були перші дні після загибелі людей, зокрема Сергія Нігояна. Якщо зараз дивитися у минуле, то той час здається трохи наївним. Тоді загинули одна-дві людини, і це стало справжнім шоком для країни. Сьогодні ж гинуть десятки людей, і це вже не сприймається так трагічно, як мало б. Для нас загибель людей стала буденністю. Перші вбивства нагнали страх і на фотографів. У нас не було спеціального захисту, і ми знали, що міліція спеціально у нас цілить. Щоб уникнути цього, ми з колегами гуртувалися, демонструючи свою приналежність до преси, за необхідності — ховалися. Для представленого фото я довго шукав цікаву композицію, не хотілося просто фотографувати дим та шини. Мені вдалося побачити у цьому щось особливе. Взагалі на представлених на виставці фотографіях українець розкрився з нового боку. Незважаючи на те, що 2004-го у нас уже був приклад революції, але люди досі вважали, що українець — це людина пасивна. Зараз же ми помічаємо іншу ситуацію. З’явилося чимало волонтерів, люди перераховують гроші на потреби армії, возять речі на передову. Українець став більш відповідальним, і саме його ми і побачили на світлинах».
А Приз призів «Золотий «День» отримав Сергій ХАРЧЕНКО за роботу «Артур Степаненко». На фото — український військовий з відкритим і світлим поглядом. На руці в нього татуювання: Герб України і напис «Воля або смерть». Це — Артур Степаненко із позивним «Сокіл». Фотограф Сергій Харченко зробив цей кадр 10 червня на блокпосту біля Слов’янська. Тоді Артур був добровольцем у Нацгвардії. «День» розшукав героя. Він зізнався, що на роботі всі зраділи публікації та навіть видали премію за те, що був в АТО. Зараз у героя — позивний «Сокіл». Він знову вирушив на схід у складі 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій», буде командиром танку. (Детальніше читай у «№194-195 від 17-18 жовтня»). Це фото виходило на першій шпальті «Дня», а тепер чекає на свого власника, який забере знімок «з молотка» після благодійного аукціону, підсумки якого підіб’ють на закритті фотовиставки. Виручені від аукціону кошти «День» передасть Старобільській громадській організації «Воля» на потреби АТО та Артуру Степаненку.
«Цей знімок — еволюція образів українців за всі роки, — говорить головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА, нагороджуючи переможця. — 2000 року Гран-прі фотовиставки отримав Олександр СВИСТУНОВ за знімок «Льонька-політика». На руці чорного від мазути чоловіка було татуювання «Поганяй, да знай меру!» І ось 2014 року ми хочемо нагородити іншу, глибоко символічну роботу. Ця робота претендує на те, щоб стати знаком часу, символом українця, який постав на історичній арені України, і покаже себе і світу».
Традиційно кожен відвідувач фотовиставки має можливість не лише ознайомитися з найкращими фотографіями на думку журі, а й проголосувати за свого фаворита — світлину, яка отримає приз глядацьких симпатій. А ще — придбати книжки з Бібліотеки «Дня», глянцевий додаток «Маршрут №1» (усі номери!) й навіть оформити передплату на нашу газету. Треба сказати, що цією можливістю активно користуються відвідувачі, які на виставці не просто ще раз емоційно переживають останні події в країні, а й намагаються з’ясувати — чому це відбулося і що буде далі. Про запит на якісну інформацію свідчить показник продажу книжок із Бібліотеки газети «День». Лідером із продажу за три дні роботи виставки залишаються книжкові новинки «Дня» — фотоальбом «Люди Майдану. Хроніка», «Україна Incognita. ТОП-25» та «Апокрифи Клари Гудзик». І лише за три дні майже півсотні відвідувачів передплатили відразу на рік газету «День».
КОМЕНТАРI
«ВИСТАВКА... ДРАМАТИЧНА»
Олена ГАЙДУК, підприємець:
— Біль і страждання, які нас оточують в житті, я побачила і на фотовиставці «Дня». І коли бачиш рідкісний кадр із зображенням звичайного епізоду із спокійного людського життя, змінюється настрій. Мені дуже сподобалось фото «Тобі цікаво?», на якому хлопчик сидить на травичці і читає книжку, а до нього зазирає, допитливо так, песик. І цікаве фото за сюжетом «Одного разу у метро».
Але загалом виставка драматична і важка. Світлі кадри не сприймаються, як раніше.
«В ПРІОРИТЕТІ — СЮЖЕТ»
Віталій ГАЙДУК, бізнесмен, голова наглядової ради бізнес-школи МIМ-Київ:
— Виставка для мене дуже важка. Але це ж ситуація така в країні. Навіть коли з’являються світлі фото, неможливо їх сприймати. Вони змазуються на тлі всього гострого і сильного, яке переважає. Наприклад, мені сподобалась світлина, «Весілля на ровері». Цікаве фото «Одного разу у метро»: кадр, на якому дівчина синьо-жовтій сукні сидить в метро, а поруч біля дверей стоїть жінка в сукні кольору російського прапора. Якби це фото надійшло на конкурс минулого чи позаминулого року, мабуть, ми б навіть не звернули на нього увагу. З точки зору якості, це ж фото далеке від ідеалу. Але якщо ми раніше надзвичайно прискіпливо оцінювали роботи за всіма параметрами вимог до світлини, то цього року — в пріоритеті був сюжет. І не важливо на що цю світлину було сфотографовано — на професійний фотоапарат чи на камеру мобільного телефону...
Цю фотовиставку не можна було не проводити. Сумнівів не може бути. Це — життя. І воно є тут на фото. Наша фотовиставка газети «День» показала, якою країна була за цей рік, як вона змінювалась, що з нею відбувалось до грудня, що було з грудня по березень, і так далі. Як це можна скасувати? Це треба показувати.
«НА ФОТО ВИДНО ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ»
В’ячеслав ДЮДЕНКО, стиліст-перукар, власник мережі салонів «2D»:
— Дуже багато цікавих облич. Тривога — в очах у багатьох. Навіть на обличчях наших військових, сфотографованих в «проміжні» моменти рідкісного затишшя, видно якесь переосмислення. Ми жили понад 20 років за певними канонами, а сьогодні вони зруйновані. Ми сподівалися на певних друзів, які є в нашого народу. Але вийшло так, що ті, з ким ми багато ділили по історії, для нас вороги, ми стоїмо з ними по різні боки війни.
І от ця драма переосмислення — в очах багатьох українців, яких я побачив тут на фотовиставці. Але поруч є вже погляди, які вказують на те, що життя перемагає. Мені, наприклад, дуже подобається фото, на якому зображена дівчинка, яка їде на роликових ковзанах на тлі зруйнованої багатоповерхівки. Вона на цих роликах мчиться у майбутнє, у Європу. Ми туди прийдемо. Наша нація здолає цей шлях. Гадаю, все буде добре.
«УКРАЇНЦІ СТАЛИ НАЦІЄЮ»
Iрина ДЮДЕНКО, стиліст-перукар:
— Гордість — це перше відчуття. Гордість за те, що українці стали нацією. Патріотизм і бажання жити, бути в своїй країні, і щоб ця країна була вільною, відчувається у всьому.
«ВИСТАВКА — ЯК ПЛАТФОРМА ДЛЯ СПІЛКУВАННЯ»
Надія ТИСЯЧНА, pr-директор телеканала ZIK:
— Упродовж останніх років фотоконкурс «Дня» став очікуваною подією осені. Це зумовлено не тільки залученням більшої кількості фотокорів та впливових інформаційних і фінансових партнерів до події (очевидно, цим також). Але більше тим, що представлені знімки — це календарні дні року, який ми прожили. І живемо. Інакше кажучи, Днівський фотоконкурс — такий собі український календар, який ще донедавна був аналогом «українському» телебаченню із його чужим життям.
Важливо, що, переглядаючи світлини, повертаємося в ті позитивні чи болючі, однак щирі (!) емоції, що пережили. А ще ми дивимося на себе збоку, що дуже корисно. Це дає змогу підкорегувати самооцінку, зрештою, загальний портрет українця, який тепер істотно зазнав змін.
Також фотоконкурс — це продовження знайомства українців зі своєю країною. Конструктивна платформа для нашого спілкування, якщо хочете. Врешті, це — цікавий, ствердний погляд на життя. Як писав Олександр Довженко, один бачить просто калюжу, а другий — в ній відбиток зірок... Так от, фотокореспонденти «Дня» здебільшого знаходять сенс у різних життєвих проявах.
Можна сказати, що телеканал ZIK є інформаційним партнером події через те, що сповідує такі ж цінності, як і її організатор, — газета «День». А наш вибір — фото Євгена ГОМОНЮКА за роботу «Тато, повернись живим» зумовлений тим, що вислів «Повертайся живим» став кредо, молитвою для українців.
«БЕЗТУРБОТНА РАДІСТЬ ДИТИНСТВА»
Марина ЄРМIЛОВА:
— У центрі фотоекспозиції є ряд дитячої радості. І це мені сподобалося найбільше. Заради цієї смужечки тепла все це, що зображено на фото, які розвішані по стінах, власне, і відбувається.
Мені надзвичайно сподобалося фото «Кавунчик» Тетяни Барибіної: Боже, які в нього очі, яка безтурботна радість дитинства... А навпроти цього фото — робота «На вулиці», на якому хлопчик, з вигляду — безхатько, годує собачку. І це фото — це другий бік того, що зараза Кремля принесла на нашу землю.
Я переконана, що такі фотовиставки потрібні Україні сьогодні, хоча для того, щоб зрозуміти: що є в «серцевині» всього, що відбувається, заради чого варто перетерпіти.
«ГОРДІСТЬ ЗА НАЦІЮ»
Сергій ЄРМIЛОВ, екс-міністр палива та енергетики:
— Як завжди, газета «День» вихопила суть року, що минув. Основне, що я відчув — це гордість за націю. Решта — поряд. І сум, і печаль, і радість — усе є одночасно. Але основне, що ми відчуваємо, це величезну гордість.
Світлих моментів теж дуже багато на фотовиставці «Дня». І гадаю, це — останній рік, коли суму більше, ніж радості.
«ЦЕ НЕ ЛИШЕ ІСТОРІЯ, А Й ПОПЕРЕДЖЕННЯ...»
Едуард МИТНИЦЬКИЙ, художній керівник Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра:
— Я прагну не пропускати фотовиставки «Дня» і цього разу прийшов на вернісаж разом із дружиною. Коли ми переглянули знімки, що вже стали історією, зокрема серія «Майдан», то дружина розплакалася. Адже перемога революції гідності далася страшною ціною — загибеллю Небесної сотні, та й зараз на сході нашої країни щодня гинуть не лише бійці АТО, але й мирні люди. Було б добре , щоб ці фото побачили росіяни. Можливо, щось до них дійде! Я маю на увазі простих людей Росії, а не Путіна та його К*, що організували терор на сході України. Виставка вражає, не залишає нікого байдужим, і ви молодці, що незважаючи на непростий час, все одно проводите свої акції. Ці світлини — наша історія, доля людей і нашої країни, й вона назавжди залишиться в пам’яті, а ще це попередження про те, на скільки всім нам потрібно бути обережними з так званими «друзями» та сусідами. Особисто мене вразила фотографія «Руїна» Артема Сліпачука — коли порожньою дорогою, повз зруйнований будинок, іде жінка, заклавши за спину руки — це на стільки виразно, й у всій її позі стільки горя, безнадійності, що серце стискається. Авторам фото вдалося вловити мить, а це велике мистецтво.
«ПІДЗАРЯДИВСЯ ОПТИМІЗМОМ І ВІРОЮ»
Iгор СМЕШКО, голова комітету з питань розвідки при Президентові України, колишній голова СБУ:
— Незважаючи на те, що у нас війна і зараз обмаль часу на це. Але я очікував цього вечора, щоб прийти на фотовиставку дуже любимої мною газети «День» і трішки підзарядитися в ці дійсно страшні часи, коли кращі люди віддають життя за нашу соборність, незалежність, територіальну цілісність. Підзарядитися оптимізмом і вірою в те, що ми обов’язково переможемо. Я завжди пишався тим, що у мене була можливість подивитися на Україну тривимірно. В кожній фотографії присутня сила духу. Відбір газетою цих фото є відмінним. Традиційно, найкращими в Україні є фотографи, які дуже люблять те, що вони художньо віддзеркалюють у своїх фотографіях. Дійсно, сьогодні це особлива фотовиставка. Вона показує нескореність, величезний внутрішній оптимізм і силу українського народу. Я дуже вдячний газеті «День», вдячний цій фотовиставці. Я дійсно прийшов дещо втомлений за останні два тижні, а зараз у мене на серці стало набагато краще і легше.
Навіть якщо порівняти з фотовиставкою минулого року, помітна велика різниця. Мені доводилося говорити про те, що в Україні громадянське суспільство давно народилося. І перший і другий Майдан показали, що в Україні є розвинуте громадянське суспільство з глибоким європейським корінням. Нажаль наші політичні еліти ще в багатьох питаннях не доростають на років 10-15 до нашого громадянського суспільства, обличчя якого гарно висвітлюється на цій фотовиставці. Я сподіваюся, що ми урок другого Майдану вже засвоїли. Я сподіваюся, що майбутні парламентські вибори зроблять крок уперед для того, щоб наші політичні еліти були гідні свого народу.
Фотовиставка дуже важлива. Ще Наполеону Бонапарту, одному із кращих полководців 19-го століття належать слова: «В одвічній боротьбі духу і меча, дух завжди буде перемагати меч». Ми бачимо, що в бойових діях, які проходили на сході часом сила меча, військової техніки, була на іншій стороні, але саме нескореним духом ми довели, що меч буде завжди програвати силі духу.
«УКРАЇНА БУДЕ ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КРАЇНОЮ, ОСКІЛЬКИ У НЕЇ Є ЕНЕРГІЯ, ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ»
Олександр ЧАЛИЙ, український дипломат і чиновник, колишній перший заступник міністра закордонних справ, колишній заступник голови Секретаріату Президента України:
— З кожним роком фотовиставка «Дня» стає все більш значущою загальнонаціональною подією. А оскільки виставка кожного року мандрує теренами України, то все більше людей бачать фотографічний літопис української історії. Газета «День» створила унікальну подію. На мій погляд, ця виставка, якщо перенестися на 100-200 років уперед, вона буде найбільшою «перлиною» газети «День». Це — подія для України. Треба вклонитися редакторам і співробітникам. Фотографія сама по собі цікава, але й велика робота робиться, щоб придумати влучну назву, яка дає образ, фокус на тому, що актуально сьогодні. Хочу привітати колектив «Дня», головного редактора Ларису Івшину, оскільки ця фотовиставка — її «дитина». Вона доводить, що Україна буде європейською країною, оскільки у неї є енергія, погляд у майбутнє. Ці світлини доводять, що на теренах нашої країни є небайдужі люди.
Виставка важка. Тут зображено дуже багато кривавих подій, горя, крові і страждань, але це — наша доля та історія. Попри це, нинішня виставка газети «День» дуже енергетична. На ній відчувається пульс та енергія революції. Це, безперечно, великий позитив, який змушує нас думати про майбутнє».
«ЦЕ ПЕРЕЖИВАННЯ НАРОДУ І МОМЕНТИ, ЯКІ НЕ МОЖНА ЗАБУВАТИ»
Ейнулла МАДАТЛI, Повноважний і Надзвичайний Посол Азербайджану в Україні:
— Я дуже уважно переглянув фотовиставку. Тут багато цікавих фотографій, на яких відображено найбільш злободенні, важливі моменти історії України. На цих фотографіях можна побачити події, що відбулися в Україні. Це — переживання народу і моменти, які не можна забувати, зокрема, — це війна на Донбасі та її наслідки. Однак відчуваються не тільки такі сумні моменти, а й оптимістичні, зокрема, дух боротьби. Ініціатива газети «День» обов’язково буде сприйнята українським суспільством і допоможе йому не падати духом і піднятися. Я впевнений, що Україна обов’язково забезпечить свою територіальну безпеку і поверне повний суверенітет над своєю законно визнаною територією. В цьому я бачу особливу місію газети «День». Протягом останніх місяців газета представила багато патріотичних матеріалів і цікавих досліджень. У тяжкі часи газета «День» б’ється одночасно з подіями, які відбуваються в країні та світі. Я давно читаю «День», оскільки це — серйозна газета, яка порушує глобальні питання і акцентує увагу на патріотичному вихованні, самосвідомості молоді, щоб вона розуміла, звідки й куди вона йде і що потрібно робити.
Фотографії на фотовиставці «Дня» говорять багато про що. Можна не читати книжки і статті, але фотографію не побачити неможливо. Вона миттєво впливає, тому військово-патріотичні фотографії дуже потрібні.
«ТАКОГО ЩЕ НЕМАЄ В УКРАЇНСЬКОМУ КІНО»
Василь ВIТЕР, режисер:
— Дивлюсь на фотографії і розумію: в нашій країні народилося щось нове. Зараз дуже впадають в очі саме сюжети, пов’язані з дітьми. Можливо, ми завдячуємо тому контрасту, який створює переважна більшість світлин Майдану. Портрети дітей — це, власне, і є наше майбутнє. Тема мужності, спокою та надійності присутня у кожній світлині. Відверто кажучи, я боявся, що буде перенасичення Майданом, але цього не сталося. Тут відбулося узагальнення, відбулося те, чого немає ще в кіно, — є певна дистанція від подій і створений образ певної події.
Найбільше мене вражають підписи під фотографіями — це окреме мистецтво. Вони розкривають зміст світлин. Я обов’язково скажу своїм студентам, щоб теж відвідали цю виставку. Для мене важливо, як вони відреагують, адже студенти є сучасниками Революції, і мені потрібно знати, як на них це впливає. Ця виставка, на мою думку, направлена на молодь, а, як відомо, наша молодь вже по-іншому сканує життя.
«...ГЕРОЇЗМ, ЗРАДА, ВТРАТА, РАДІСТЬ»
Сергій МАЗУР, директор винної компанії «Вітіс Груп»:
— Фотовиставка газети «День» завжди авангардна. Фотографи постійно підмічають деталі та риси, які підкреслюють індивідуальність нашого народу, його відмінність від інших. Зараз таких моментів стало настільки багато, що встигати ловити всі стає складно. Але тим не менше фотовиставка «Дня» дає цікаві та повчальні уроки для кожного, які за буденністю не завжди помічаєш. За цей рік ми дізналися, що таке героїзм, зрада, втрата, радість від повернення рідних. Ми всі разом якось раптово самі того не прагнучи і не сподіваючись стали дорослішими, мудрішими. Відбувся «вибух» зрілості. Для когось цей рік — як десять. Мені здається, що український народ нарешті зрозумів сенс слова Батьківщина. Якщо раніше, говорячи тост «За Батьківщину!», всі сприймали це буквально, то зараз розуміють значно глибше, що за цим стоїть. Що це не просто місце, де ти живеш. Це частина тебе. І без тебе вона не утримається, не розвинеться далі. Цікаво подивитися на ці фотосвітлини через 10 років. Адже на них зображено перехід української наці на новий етап свого розвитку. Фотовиставка газети «День» — це літопис сучасності.
«СЬОГОДНІ УКРАЇНЕЦЬ — ПЕРЕДУСІМ ПАТРІОТ. ТАКИМ ЙОГО БАЧУ НА ФОТОВИСТАВЦІ «Дня»
Дмитро ЛАРIН, володар спеціального призу від ДП «Кнауф Маркетинг» — за фотороботу із серії «Закуліса» (Київ):
— Сьогодні українець — найперше, патріот, людина, яка вболіває за країну, де живе. Ця людина робить все, аби була нормальна влада та якісні зміни в житті. Це — людина дії, котра може вийти на вулицю, щоб захищати свої права і розвивати свою країну. Таким бачу українця на виставці «Дня».
Може, сьогодні це не зовсім у тренді, але мені сподобалися роботи Наталії Шаромової. Я багато знімав Майдан, і психологічно важко зараз відтворювати ті події у своїй пам’яті — це був страшний час. На фотовиставці є гарні роботи з Майдану, із зони АТО, але цього особисто для мене забагато, бо намагаюся абстрагуватися від пережитого. Важко пропускати через себе ці вбивства та смерті.
Мої роботи із серії «Закуліса» — банальні. Йшов знімати футбольний матч і сфотографував VIP-ложу, в якій серед інших був Леонід Кучма. За змістом це актуально. Взагалі, після Майдану у VIP-ложі «Олімпійського» людей поменшало, але деяких бачу там регулярно — той же колишній спікер Рибак спокійно туди ходить.
Напевно, фотовиставка «Дня» має найдовшу історію серед аналогічних проектів в Україні. Цей захід потрібен не тільки тому, що висвітлює події, які відбулися з нами, а й тому, що стимулює фотографів на подальшу діяльність.
