«День» вже писав про те, що незадоволена офіційною освітою молодь створює неформальні вуличні університети та робить акцент на самоосвіті (детальніше — у статті «Супермаркети знань», «День», №206 від 13 листопада 2012 року). Подібний формат безкоштовних публічних лекцій уже набув неабиякої популярності у Львові, Ужгороді, Сімферополі та інших містах України. Столиця в цьому плані відставала, але нарешті й у Києві з’явилася подібна ініціатива. Тут вільний університет започаткували організатори «Мегамаршу у вишиванках».
«День» розпитав координатора київського Вільного університету Олену БАЗИЛІВСЬКУ про те, що, окрім лекцій пропонує університет, кого зі спікерів запрошуватимуть та чи є у столиці, насиченій різноманітними подіями, запит ще й на такий формат.
— Подібні вільні або вуличні університети вже кілька років діють у різних містах України — Львові, Ужгороді, Феодосії... В столиці такого поки не було. Чому ви вирішили організувати такий університет у Києві? Чи затребуваний він, адже столиця, в принципі, не відчуває браку культурних та освітніх заходів?
— Ідея насправді формувалася поступово. Я вже давно хотіла запровадити освітні лекції від «Мегамаршу». З року в рік чимала частина учасників походів та квартирників — одні й ті ж люди, яких об’єднують спільні цілі та інтереси, бажання щось змінювати в Україні. Головне — серед постійних учасників нашої спільноти немає байдужих людей. Тож я подумала, що було б добре створити проект, який надавав би можливості розвитку та самореалізації. Одразу хочу зазначити, що хоч ідея вільного університету і формувалася навколо учасників «Мегамаршу», студентом тут може стати кожен — незалежно від віку, професії чи соціального статусу.
— Концепція вашого університету і Вільного університету в Мюнхені якось пов’язані?
— Скоріше ні. Вільний університет у Мюнхені представляє традиційну освіту, зокрема йому надано право випуску бакалаврів та магістрів. Наш університет є за своєю суттю вільним — відкритим для всіх. Сюди приходиш не за дипломом, а за знаннями. У той час як традиційна освіта перестає бути привабливою для студентів, ми хочемо, щоб ВУ став осередком розвитку творчості, реалізації ідей та можливостей.
Хоча для справедливості варто зазначити, що «Мегамарш» не є новатором у даному напрямку. Як уже йшлося раніше, у багатьох містах Європи та України всіляко поширюється нетрадиційна освіта у формі вільних або вуличних університетів, що, як показує практика, виправдовує себе. Тож, думаю, ми рухаємося у прогресивному напрямку.
— Можете сформулювати головне завдання Вільного університету у Києві?
— Створити платформу розвитку для молодих людей, які шукають шляхи самореалізації, самовдосконалення, хочуть бути корисними Україні та українському суспільству. Ми хочемо стимулювати молодь до активної діяльності, рішучості у втіленні власних проектів. Ми ніби говоримо кожному «Бери і дій. Це просто».
Відомі громадські діячі, письменники, журналісти, науковці, політики у Вільному університеті перестануть бути недосяжними для студентів. Їх можна буде не лише слухати, а й ставити їм питання, ділитися своїми ідеями, а головне — дискутувати з ними.
— Які теми зустрічей? Чого навчатимуть?
— Ми не обмежуємо коло тем. Одна із переваг нашого університету — тут математик зможе вивчати мистецтво, правознавець — літературу і навпаки. Навчання також не обмежуватиметься лише лекціями: будуть круглі столи, майстер-класи, перегляди фільмів тощо. З часом будемо реалізовувати міні-заняття на теми, що цікавлять вужче коло осіб.
Крім того, університет буде допомагати молоді реалізовувати власні проекти, адже часто цікаві ідеї не втілюють в життя через брак інформації або знань у певній сфері. Ми ж хочемо, щоб кожна хороша ідея реалізувалася.
Також плануємо запрошувати відомих людей з-за кордону, проводити літні школи, організовувати безкоштовні курси з англійської мови та багато інших проектів.
— Із ким заплановано найближчі зустрічі?
— Перша зустріч, 4 квітня, відбулася з українським політиком, громадським діячем, письменником і просто борцем за нашу державу Левком Лук’яненком. Тема лекції: «Як боротися, аби перемогти». Щодо наступних заходів, то маємо уже кілька кандидатур. Слідкуйте за оновленнями в групах Вільного університету та «Мегамаршу у вишиванках» у соцмережах.
— Це проект довготривалий?
— Безперечно! Ви ж бачите, скільки всього ми хочемо втілити. Тим паче, якісна освіта потрібна завжди.
— Хтось допомагає вам фінансово?
— Ні, на жаль, ми не маємо спонсорів. Але поки, якщо чесно, і не шукали. На дрібні витрати скидаємося самі, приміщення цього разу нам люб’язно надало видавництво «Смолоскип», яке радо допомагає культурним та освітнім проектам. Та, безперечно, рано чи пізно доведеться шукати фінансування. Сподіваємося, що тоді вдасться знайти небайдужих людей, які підтримають проект.
