Упродовж останніх чотирьох років журналісти не дають спокою мешканцеві містечка Звенигородка, що на Черкащині. 9-річного Віталія Нечаєва називають «вундеркіндом». Воно й не дивно, адже хлопчик у трирічному віці сам навчився читати і «проковтнув» усі можливі книжки з казками. А потім почав вимагати у мами чогось більш істотного на кшталт енциклопедій. Коли отримав, то здивував усіх дорослих вмінням запам’ятовувати інформацію. Сьогодні у дитини уже назбиралося чимало регалій. Віталик — призер конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, лауреат премії «Диво-дитина», а також премії «Гордість країни» в номінації «Рідкісний талант». Він мріяв стати президентом, але передумав. Після того, як двічі побував у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, захопився наукою.
Віталій Нечаєв прочитав студентам третього курсу дві лекції з історії України. Щоправда, у вищому навчальному закладі говорять, що насправді це були не лекції, а звичайнісінькі зустрічі зі студентами, які тривали не більше двадцяти хвилин. За словами директора Навчально-наукового інституту історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василя Мельниченка, ніхто не має права використовувати дитячу працю, тому називати Віталика лектором ще зарано.
«Це була просто зустріч зі студентами, під час якої дитина продемонструвала свою винятково гарну пам’ять. Крім того, з Віталієм поспілкувалися викладачі, подарували йому підручники і карти. Було б добре, якби Академія наук розробила особливу програму для навчання таких виняткових дітей. Бо це добре, що він захопився історією. Але крім знання персоналій і дат потрібно ще й логічно мислити. Хочемо Віталія ще раз запросити до нашого університету у вересні, на початку нового навчального року», — розповів Василь Мельниченко. Тим часом, на хлопчика спілкування зі студентами справило неабияке враження. Віталик розповів, що коли читав першу лекцію, дуже хвилювався, а вдруге почувався значно впевненіше.
«Тепер хочу бути викладачем історії. Раніше цікавився політикою. Мабуть, у всіх в дитинстві була мрія стати президентом. Але потім я передумав. Захотів стати істориком. Після перших лекцій зрозумів, що це моє. Найбільше мені подобається Київська Русь. Бо тоді відбувалися події, які об’єднали українців. Також люблю козацьку добу. Козаки билися за честь України і відвойовували свою державу. Це дві мої улюблені теми, про які й розповідав студентам», — пригадує хлопчик.
Ольга Нечаєва — мама Віталія — дуже хвилюється за свого сина. Каже, що й він, і вся родина уже втомилися від наполегливої уваги журналістів. Тому останнім часом довелося відмовитися від зйомок.
«Із кореспондентами газет ще спілкуємося, а всі зйомки я відмінила. Після цих поїздок у Черкаси і лекцій Вітасик захворів — у нього піднявся рівень ацетону в організмі. Я мушу слідкувати, щоб його здібності не впливали на стан здоров’я. Синові зараз дуже важко. Не висипається, бо його постійно будить вночі маленька сестричка. Доні одинадцять місяців, і ми спимо з нею в одній кімнаті. Усі ці інтерв’ю, багато уроків, закінчення четвертого класу і підготовка до іспитів... Нам ще дві передачі пропонували зняти, але я відмовилася, бо дитині треба перепочити», — розповіла мама хлопчика. За її словами, Віталій — звичайна дитина, яка на перший погляд нічим не відрізняється від однолітків.
«Так, інколи йому буває нудно на уроках. Але про те, щоб закінчити школу екстерном, не може бути й мови. Хочу, щоб все було так, як у всіх людей. Мені страшно сина перевантажувати. Чула, що з такими дітьми трапляються всілякі нехороші речі. Дуже за це переживаю і сподіваюся, що з Вітасиком такого не буде», — розповідає Ольга Нечаєва.
Директорка Звенигородської спеціалізованої школи Лариса Лазаренко теж впевнена, що не варто хлопчикові закінчувати школу екстерном.
«Так, у Віталія феноменальна пам’ять, він дуже любить історію і географію, але точні науки йому даються так, як і всім діткам. Він практично не виділяється по цих предметах у своїх знаннях. Є діти, які навіть краще нього навчаються. Думаю, що не варто поспішати закінчувати школу. Хлопчик худенький, кволий, часто хворіє і дуже втомлюється, бо до нас постійно приїздять кореспонденти, починають його знімати... Лікарі й шкільний психолог, який працює з хлопчиком, пропонують нам не перевантажувати дитину», — зазначила Лариса Лазаренко.
Віталій, який раніше розповідав, що хоче швидше закінчити школу і стати студентом, нині вже не впевнений в цьому. Каже, що хотів би закінчити 11 класів.
«Школа і освіта — це для мене головне. На уроках майже не буває нудно. Кожного дня дізнаюся щось нове. До того ж, у мене багато друзів — майже весь клас. Але більше дружу з хлопчиками, ніж з дівчатками. Усі до мене гарно ставляться, граються і майже не заздрять», — зізнався хлопчик. Також він розповів, що вдома допомагає мамі бавити сестричку Аню, а коли дівчинка підросте, обов’язково навчить її читати і писати.
