Головна мета будь-якого транспорту — доправити вантаж або пасажира на максимальну відстань за мінімальний час. Тут виникає технічна проблема — транспортний пристрій має розвивати максимально можливу швидкість і при цьому забезпечувати збереження вантажу і комфорт пасажирів.
У якомусь сенсі історія людства — це створення і розвиток засобів транспорту й відповідної інфраструктури. У Стародавньому Римі разом з удосконаленням колісниць приділяли велику увагу будівництву доріг і утримуванню їх у належному стані. До речі, цим же були заклопотані і в імперії інків, дарма, що не використовували колесо й не знали коней, дорогами доводилося для більшої швидкості бігати спеціально тренованим кур’єрам — часка.
ШВИДКІСНІ ПОЇЗДИ
Конкуренція залізничного й авіаційного транспорту привела до створення високошвидкісних потягів, що розвивають швидкість понад 300 км/год. Тоді ж визначилася й обмежена можливість подальшого збільшення швидкості колісного транспорту. Дуже високих швидкостей колесо не дозволяє отримати.
В УКРАЇНІ ЗАПУСТИЛИ ПЕРШИЙ ВЕЛОВАГОН, ЯКИЙ ЩОДЕННО КУРСУВАТИМЕ ЗА НАПРЯМКОМ ЛЬВІВ — МУКАЧЕВЕ / ФОТО УКРІНФОРМ
Певним виходом є магнітна підвіска. У Китаї 2002 року була відкрита дорога маглев — magnetic levitation — магнітна левітація, від лат. levitas — легкість. Вона сполучає аеропорт Падун і Шанхай. Її довжина становить 30 км, за швидкості 450 км/год. поїздка триває близько семи хвилин. Планувалося продовжити дорогу до аеропорту Хунцяо і далі на південний захід до міста Ханчжоу, після чого її загальна довжина мала становити 176 км. Проте зараз роботи заморожені.
Головним недоліком маглева при очевидних достоїнствах є висока вартість будівництва й високі експлуатаційні витрати для обслуговування дороги. Слід зазначити, що основною гальмівною силою є аеродинамічний опір повітря, що істотно й нелінійно зростає за збільшення швидкості.
«ГІПЕРПЕТЛЯ» ІЛОНА МАСКА
Відомий мільярдер і венчурний капіталіст Ілон Маск, засновник компаній PayPal і SPACEX почав здійснювати проривний проект у галузі транспорту. Зауважимо, що SPACEX є приватним розробником серії ракет-носіїв і комерційним оператором космічних систем багаторазового використання. Кілька вдалих пусків і приземлень уже здійснено. Крім того, Маск заснував і володіє компанією «Тесла», що випускає найкращі елетроавтомобілі.
В США УЖЕ БУДУЮТЬ ШВИДКІСНУ ДОРОГУ ДЛЯ НАДШВИДКІСНОГО HYPERLOOP. ПОТЯГ РУХАТИМЕТЬСЯ В «ТРУБІ» ЗІ ШВИДКІСТЮ 1000—1200 км ЗА ГОДИНУ. ІЗ САН-ФРАНЦИСКО ДО ЛОС-АНДЖЕЛЕСА (600 км) ПАСАЖИРИ ДОБИРАТИМУТЬСЯ ЗА 35 ХВИЛИН / ФОТО РЕЙТЕР
Так-от, Ілон Маск з метою зменшення аеродинамічного опору запропонував пускати потяг у трубі, з якої викачали повітря, — проект Hyperloop — Гіперпетля. Досягнення повного вакууму пов’язане з великими труднощами як технічного, так і економічного плану, тому йдеться про форвакуумне відкачування повітря в тисячну долю атмосферного тиску. Для підтримки форвакууму досить насосів невисокої потужності і звичайної сталевої труби зі стінками завтовшки 20—25 мм. При цьому швидкість становитиме 1000—1200 км/год. Передбачається будівництво дороги від Сан-Франциско до Лос-Анджелеса завдовжки близько 600 км, час у дорозі 30—35 хвилин. Вартість проекту $6—10 млрд. Для порівняння влада США хоче побудувати між цими містами високошвидкісну залізницю вартістю $100 млрд. Потяги рухатимуться нею зі швидкістю 200 миль/год. (360 км/год). Час у дорозі — 1 год. 40 хв. Як зауважив Маск, це буде найповільніший швидкісний потяг у світі.
У травні у штаті Невада неподалік від Лас-Вегаса був успішно випробуваний двигун для Hyperloop. Наприкінці поточного року буде розпочате будівництво дороги.
Особливістю реалізації проекту є, по-перше, його відкритість. Усі патенти, що використовуються в розробках, є у відкритому доступі. По-друге, над проектом працюють волонтери. Вони можуть розраховувати на частку від можливих прибутків у разі комерційного успіху Hyperloop. Зараз колектив складається з 200 осіб, а також добровольців із Гарвардського університету і Школи архітектури і дизайну Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. Взаємодія учасників забезпечується на щотижневих групових відеоконференціях.
Ілон Маск довів, що слів на вітер не кидає. Ось чому уряд Словаччини підписав у березні 2016 року угоду з його фірмою про будівництво з Братислави до Будапешта Hyperloop завдовжки 180 км, час у дорозі 12 хв. Уряд Польщі розглядає підписання аналогічної угоди на будівництво такої магістралі між Варшавою та Гданьськом. Відстань 300 км долатиметься за 18—20 хв.
Ще одна цікава деталь, яка в чомусь підтверджує сказане. Магістраль Hyperloop пройде через місцевість, де багато сонця. Її потреби в електроенергії передбачається задовольнити за рахунок сонячних батарей і вітроустановок. Від них передбачається отримати електроенергію потужністю 57 МВт, тоді як самій Hyperloop знадобиться лише 21 МВт. При гальмуванні вагонів кінетична енергія перетворюватиметься на електричну, надлишки планується продавати, виручаючи від цього близько $25 млн на рік.
Якщо відволіктися від технічних і технологічних деталей проривного проекту Hyperloop, то можна дійти одного дуже важливого висновку. Держава завжди менш ефективна, ніж приватний інвестор. Більше того, очевидним є системне положення, що державні інвестиції завжди обходяться дорожче, і набагато. Навіть якщо первинний кошторис проекту Hyperloop збільшиться удвічі або втричі, це все одно буде значно менше того, що передбачає влада вкласти в будівництво традиційної залізниці.
Особливо разючим є порівняння, яке навела Юлія Латиніна в ефірі радіостанції «Эхо Москвы». Ілон Маск будує свій космодром за $100 млн. А Тихоокеанська будівельна компанія звинувачується в тому, що вкрала $200 млн під час будівництва російського космодрому «Восточный». Сам космодром, здана лише перша черга, обійдеться в мільярди.
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ
Приватний інвестор мотивований витрати скорочувати, держава в особі чиновників, навпаки, орієнтована на їх максимальне збільшення. Зокрема й тому, що корупція й крадіжка спрощуються, коли оперують цифрами з великою кількістю нулів. Ось чому держава не хоче займатися проривними технологіями й технікою. Складно й ризиковано. Чиновники ризику не люблять.
Звідси досить простий висновок. Держава є гальмом технічного й технологічного прогресу. Навіть фундаментальна наука, зокрема фізика, дедалі більше фінансується приватними фондами. Саме у західних і японських університетах, де роль держави в наукових дослідженнях мінімальна, зроблена найбільша кількість проривних відкриттів.
Українські залізниці перебувають у критичному стані. Багато розмов про будівництво високошвидкісних магістралей. То може не займатися відсталими на сьогоднішній день транспортними технологіями, а за прикладом Словаччини й Польщі замислитися про будівництво нашого варіанта Hyperloop. Наприклад, із Києва до Харкова або Дніпропетровська. Наша металургія від виробництва відповідних труб точно виграє.
У разі правильного державного підходу приватних інвесторів знайти буде не надто складно. Ось це буде справжній прорив.
Поки ж не до цього. Парламент зайнятий блокуванням трибуни. Панам депутатам не до сучасного транспорту. Приватний інвестор красти не дасть, тому жодного інтересу немає.
