Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Понад силу»

Родіон БАНАР: «Я маю свою школу на 150—200 дітей і, окрім створення робочого місця для себе, даю роботу ще 10 тренерам»
16 січня, 2013 - 12:18
РОДІОН БАНАР

Натомість приклад 24-річного Родіона Банара, з яким «День» познайомився в рамках громадського спостереження на останніх парламентських виборах (Родіон був регіональним координатором громадської мережі «ОПОРА» в Херсонській області на парламентських виборах), засвідчує: аби заробити чесно на хліб, не обов’язково їхати за кордон. Родіон не лише сам працевлаштований, він створив робочі місця для 10 таких, як сам. І це, зауважимо для скептиків, без участі заможних та впливових родичів.

Тож готуючи сьогодні ТЕМУ «Дня», ми звернулись до Родіона як до героя нашої публікації. Хлопець, почувши, що матеріал про молодь, яка обирає варіант їхати за кордон, не знайшовши роботи в країні, хотів було відмовитись від коментарів. «А нічого, що я маю свою школу на 150—200 дітей і, окрім того, що створюю собі робоче місце, даю роботу ще 10 тренерам?», — обурився він.

«Історія нашої діяльності бере початок не з бізнес-ідеї, а від юнацького захоплення, — розповідає «Дню» юнак. — Молоді хлопці та дівчата об’єдналися з метою орендувати зал для власних тренувань. «Коктейль» різних видів мистецтв заклав підвалини для розвитку саме естрадно-циркового колективу в майбутньому. Хореографи, спортивні гімнасти, художні гімнастки, вуличні акробати, жонглери, батутисти та інші гармонічно співіснували в одному середовищі. Бажаючі приєднувалися до гурту. З часом виникла необхідність збільшити зал та формалізувати наше об’єднання, організувати тренування (час, кількість людей тощо). Цілком природно виникла на перших порах «роль», а згодом і оплачувана посада адміністратора».

Тренування, за словами Родіона, хлопці класифікували за видами спорту, учасників за рівнем підготовки, обрали тренерів та організаторів і встановили фіксовані внески для оплати оренди зали та закупівлі спеціалізованого обладнання (тренажери, татамі, дзеркала). «Від цього моменту розпочала своє існування Громадська організація Jin-Roh (у перекладі з різних східних мов — «зграя вовків» та «понад силу»). Така назва, на наш погляд, розповідала як те, ким ми є, так і те, чим ми займаємось», — розповідає «Дню» хлопець.

Родіон переконаний, що важливим компонентом успіху їхнього проекту завжди була багатолідерність гурту, всі рішення приймалися разом; кожен мав право на ініціативу, міг обрати напрямок, удосконалюватися в ньому й навчати інших. Тож з часом це дало можливість найкраще проявити себе, продемонструвати не лише свій талант, а й здатність до навчання, розвитку, організації себе та інших.

Юнаки й дівчата виросли, мистецьке захоплення перетворилося на професійність і можливість забезпечити себе. Колишній неформальний гурт зараз є об’єднанням приватних підприємців з вищою освітою у своїй галузі, унікальними навичками і вміннями, ліцензіями на навчання дітей та ін. Тепер вже «Естрадно-циркова студія Jin-Roh» завдяки комплексному підходу до спортивного та творчого виховання дітей, постійному прагненню тренерів до самовдосконалення, якісній організації — єдина в Херсоні й одна з найкращих в Україні.

«Кожен з тренерів є офіційно зареєстрованим приватним підприємцем, проводить свою діяльність в рамках чинного законодавства та сплачує податки, — наголошує «Дню» Родіон. — Крім того, кожен, окрім тренерської практики, є діючим артистом і у вільний від роботи час виступає як на території України, так і за кордоном, в рамках 3—10-денних гастрольних турів, але розглядає своє майбутнє виключно в нашій державі, а не за її межами».

Алла ДУБРОВИК, «День»
Газета: