Про останні події говоримо з відомим українським соціологом Євгеном Головахою.
— Як ви прокоментуєте дану ситуацію, народне пробудження?
— Сьогоднішній Майдан обумовлений навіть не відмовою від євроінтеграції, а саме тим, що брутальними засобами розігнали молодіжний мирний протест. Люди зрозуміли, що тепер з ними будуть розмовляти саме так — битимуть кийками — і влада перейде до «Беркуту». На цій емоційній хвилі вийшла дійсно дивовижна кількість людей, які рішуче налаштовані на зміни в країні. Зрозуміло, що опозиція не була б опозицією, якби вона цим не скористалася. Я вважаю, що опозиція взяла на себе велику відповідальність. Але захоплення державних будівель — не на користь утвердженню європейського вибору.
— Як сьогоднішні події відрізняються від ситуації 2004 року?
— Ситуація відмінна кількома рисами. По-перше, 2004-го була безсумнівна міжнародна підтримка, тому що спостерігачі зафіксували обман на виборах. По-друге, треба визнати, що КМДА тоді не захоплювали — Омельченко сам відкрив її двері. Виламування дверей та побиття скла — не дуже хороший початок. 2004-го було більше передумов для визнання легітимності такої акції. Повноцінною акція може бути лише у тому випадку, якщо вона залишатиметься мирною. Зрозуміло, що на Банковій під час сутичок були провокатори, і потрібно віддати належне Порошенку, який зупинив це все. Питання до влади — звідки взявся той бульдозер? Вони нікого й нічого не пропускали, а тут раптом. Збереження мирного характеру акції — головне, і саме це може призвести до серйозних змін у суспільстві й владі.
— А якщо говорити про психологічний стан людей? Зараз вони виходять, але вони зневірені в опозиції.
— Люди розуміють, що опозиція не відмовилася від підписання Угоди про асоціацію останньої миті, що викликало обурення в багатьох людей, окрім того, люди вже побачили, яким може бути Майдан без них — коли учасників почали бити й розганяти. Зараз рівень довіри до опозиції має зрости.
— Якщо говорити про політичний контекст: нині боротьба точиться між опозицією і владою чи ведеться серед оточення Президента?
— Щодо президентського оточення — мені важко говорити, певно, там щось відбувається. Але як соціальний психолог я можу сказати одне: у неділю було очевидним масове обурення. Причин кілька: розчарування багатьох через відмову від асоціації та боротьба за ялинку, через яку постраждали діти. У перші дні масових демонстрацій на сході не було, але в неділю виступили й вони. Ці події можуть призвести до зрушень у глибинних механізмах нашого суспільства. Після першого Майдану нічого принципово не змінилося — тільки люди й слова, а суспільство лишилося тим самим. Тепер є усі передумови для реальних змін: є покоління, яке впевнене, що в такому суспільстві жити не можна, люди зі старшого покоління, в свою чергу, розуміють, що їхнім дітям не підходить таке суспільство.
— На вашу думку, який характер матиме протест далі?
— Це буде залежати від поведінки влади: чи буде вона піднімати градус обурення своїми акціями, наприклад, силовими діями. Також це залежатиме від опозиції: нині вони сформулювали свої цілі, й тепер головне — наскільки послідовним буде їхнє досягнення. Іще один чинник — яке буде ставлення світу до нас: чи буде міжнародна підтримка, чи протидія. Якщо влада наважиться на силовий варіант — обурення буде надзвичайно масовим. Далі подивимося, якою буде схема виходу з цієї ситуації: переговори, протистояння, силові акції. Зараз передбачити дуже важко.
