Все, що сьогодні відбувається на владному олімпі навколо можливої відставки уряду Яценюка, нагадує гру. Кожна парламентська фракція, на яку впливають її бенефіціари, веде свою партію. У понеділок ввечері «Блок Петра Порошенка» на своєму засіданні прийняв рішення визнати роботу Кабінету Міністрів незадовільною, понад те, якщо буде зібрано 150 підписів за відставку уряду, фракція проголосує «за».
У відповідь фракція «Народний Фронт» одразу зібралася на своє засідання, на якому ухвалила рішення не голосувати за відставку уряду. У НФ також не виключили, що у разі позитивного голосування, вони вийдуть з коаліції.
ПІСЛЯ ЧИСЛЕННИХ СКАНДАЛІВ, АКЦІЙ ПРОТЕСТУ, НЕВДОВОЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ТА ЗАХІДНИХ ПАРТНЕРІВ, ПОРОШЕНКО НАРЕШТІ ПОПРОСИВ ГЕНПРОКУРОРА ШОКІНА ПІТИ У ВІДСТАВКУ. МОЖЛИВО, В АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА ЦЕ ХОЧУТЬ ПРЕДСТАВИТИ «ЖЕСТОМ ВЕЛИКОЇ ВОЛІ», ТА ВИГЛЯДАЄ ЦЕ ЯК ВИМУШЕНИЙ КРОК
Показово, що засідання БПП відбулося в Адміністрації Президента, а НФ в Кабінеті Міністрів. Це до питання самостійності фракцій, а головне — до форми правління. Формально у нас все-таки парламентського-президентська республіка.
Інші фракції — «Самопоміч», «Батьківщина», «Радикальна партія», «Опоблок» — заявили, що проголосують за відставку Кабміну. Проте, враховуючи правила в українській політиці, а точніше їхня відсутність, робити остаточні висновки щодо дій тієї чи іншої фракції не варто.
«За цієї коаліції такої поганої ситуації ще не було, — розповідає «Дню» один із народних депутатів від «Народного Фронту». — І найгірше те, що ті, хто її запустив з президентської сторони, навряд чи її повністю контролюють. Я не бачу логіки у нинішніх політичних процесах — відбувається броунівський рух без чіткої стратегічної мети для країни».
Про «броунівських рух» свідчить і те, що дві фракції збирали підписи за відставку уряду Яценюка — «Блок Петра Порошенка» окремо, «Самопоміч» та «Батьківщина» — окремо. «На сьогодні «Самопоміч» та «Батьківщина» прагнуть сценарію позачергових виборів будь-якими засобами, і їм все одно як. Я не бачу варіантів, які б могли їх зупинити», — каже наш співбесідник.
У результаті, «Самопоміч» вирішила таки приєднатися до списку підписантів за відставку уряду, який збирає БПП. Таким чином, 150 підписів було зібрано.
«Наші західні партнери, вочевидь, якщо і підтримують перезавантаження уряду, то без перевиборів до Верховної Ради, — ділиться із «Днем» інший народний депутат з числа позафракційних. — Вони розглядають кандидатури Яресько і Гройсмана на заміну Яценюку, оскільки у нас недостатньо зрілий політичний клас. Що ж до Саакашвілі, то його кандидатура є нереальною. А якщо ми змінюємо уряд, але не розвалюємо коаліцію — це нова можливість працювати у новій конфігурації. Але це ідеалістичний варіант не для нашої політичної культури».
Коли готувався номер, в парламенті якраз тривав звіт уряду. А Президент на той час вже зробив заяву, в якій закликав прем’єра Арсенія Яценюка і генпрокурора Віктора Шокіна піти у відставку. «Я мав зустріч і ґрунтовну розмову з Генеральним прокурором. Я звернувся до Віктора Миколайовича з пропозицією, щоб він написав заяву про відставку. З такими ж самими мірками слід підходити і до уряду. Суспільство явно вирішило, що помилок більше, ніж досягнень, і відмовило міністрам у довірі».
Буквально через годину, під час звіту Яценюка в парламенті, Шокін заявив про свою відставку.
Така заява Петра Порошенка, можливо, повинна справити враження як жест великої волі Президента. Але після багаторазових закликів Заходу звільнити Шокіна, це більше виглядає як вимушений крок. Не виключно також, що це своєрідний обмін Шокіна на Яценюка, адже віце-президент США Байден, перебуваючи в кінці минулого року в Україні, фактично закликав зберегти нинішню конфігурацію у владі, тобто Яценюка на посаді прем’єра.
Нинішня ситуація однозначно вказує на те, що політики явно не роблять висновки з історії. Згадаємо, часи УНР-ЗУНР. «Одвічна ж проблема українців в тому, що вони з одного боку здатні на героїчні кроки, але при цьому не здатні на системне державотворення, — вважає екс-народний депутат Олесь Доній. І це торкається не лише періоду УНР, а і великої частини історії України. Головна ж проблема нинішнього керівництво держави в тому, воно бачить у владі засіб власного збагачення».
