Можна скільки завгодно сперечатися навколо ситуації з Саакашвілі, зокрема щодо прориву українського кордону, однак переможців у цій історії точно немає. А серед тих, хто програв, — насамперед держава. Це звучить не на користь нашої країни, але Україна до певної міри підтверджує своє реноме постачальника скандалів. І до того ж, усі ці речі відбуваються в умовах війни. Тобто доки українська армія стримує російського агресора на сході, на заході країни начебто демократичні сили проривають державний кордон.
Показова історія, яка знову свідчить про те, що весь нинішній активний політикум грає не за правилами, порушуючи закони України і нехтуючи повагою до самої держави. По-перше, влада сама заварила цю кашу, надавши, а потім відібравши громадянство у Саакашвілі. Тобто, насамперед, можна констатувати зневагу до інституту українського громадянства. Взагалі досі відкритим залишається питання — а хто, власне, запросив Саакашвілі в нашу країну, заклавши своєрідну бомбу уповільненої дії? Цікаво, чи буде він на цьогорічному родинному заході Кучми — Пінчука YES? Потім влада використала екс-президента Грузії у внутрішньополітичних «розборках», нацьковуючи на тих чи інших опонентів Порошенка. Або згадаймо чернігівські вибори, коли тодішній глава Одеської ОДА приїхав підтримати Березенка проти Корбана.
ПРОТИСТОЯННЯ, ЯКЕ ТОЧНО НЕ ДОДАСТЬ ПОЗИТИВУ ІМІДЖУ УКРАЇНИ / ФОТО ПАВЛА ПАЛАМАРЧУКА
По-друге, прорив державного кордону Саакашвілі та його прихильниками, якого також підтримали окремі народні депутати і політики, — це злочин, провокація і негативна картинка для світу. Президент, коментуючи ситуацію, заявив, що «ми маємо розглядати це питання лише в правовому полі: мені байдуже, хто саме порушує державний кордон, — за це має бути покарання, відповідно до українського законодавства». За словами Порошенка, розбиратися в інциденті мають правоохоронці, і вони вже почали це робити. Не виключно, що влада використала ситуацію для того, щоб дати можливість всім охочим порушити закон, а потім завести на всіх кримінальні справи і тримати на гачку. Власне, народний депутат Антон Геращенко уже заявив, що «депутатська недоторканність не поширюється на суто кримінальний злочин — незаконне переправлення осіб через державний кордон України».
Або ось інший приклад. 18 лютого 2015 року у Саакашвілі запитали, чи планує він отримати українське громадянство. На що в інтерв’ю «Бі-Бі-Сі Україна» він відповів: «Ні. Саме через це я відмовився від того, щоб бути першим віце-прем’єром в українському уряді чи керівником Антикорупційного бюро, коли мені пропонували. Я не хотів би ставати частиною якихось внутрішньополітичних ігор в Україні. Я — грузинський політик, але долі Грузії та України пов’язані. Тому вважаю, що потрібно бути абсолютно нейтральним». Що було далі, відомо.
ЗА СЛОВАМИ ГОЛОВИ ДЕРЖПРИКОРДОНСЛУЖБИ ПЕТРА ЦИГИКАЛА, У НЕДІЛЮ БЛИЗЬКО 60 ОСІБ НЕЗАКОННО ПЕРЕТНУЛИ КОРДОН. ІЗ НИХ 15 ПОВЕРНУЛИСЯ І ОФОРМИЛИСЯ / ФОТО ПАВЛА ПАЛАМАРЧУКА
Можливо, в Грузії Саакашвілі й досяг великих результатів, але в Україні на посаді очільника Одеської облдержадміністрації переламати ситуацію йому так і не вдалося, хоч він мав «своїх» людей на посадах — главу обласної прокуратури, главу обласної поліції... За словами знайомих одеситів, Саакашвілі на посаді глави ОДА більше запам’ятався піаром, аніж реальними справами. Звичайно, багато що залежало від бажання центру здійснювати реформи, але новоспечений громадянин України навряд чи не знав, у яку систему він потрапив. І дуже прикро, а головне — з трагічними наслідками для держави, що антиправила, які були сформовані ще в 1990-х за часів президентства Кучми, діють досі. Ні Майдани, ні війна не змогли змінити ситуацію. Як показник — засновник системи представляє Україну в Мінську. Все це — суперцинізм української політики. Кожен використовує державу у власних інтересах. Як ті, що перебувають сьогодні у владі (до речі, чи все було чисто, коли вони боролися проти попередників і під час Майдану захоплювали адміністративні будівлі, та інші їхні дії?), так і ті, хто хоче зайняти їхнє місце. Проблема в тому, що ніхто досі не наважується поставити крапку в цій ганебній історії і жити за законом.
МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ АРСЕН АВАКОВ ЗАЯВИВ, ЩО І ГПУ, І МВС КВАЛІФІКУЮТЬ ПОДІЇ 10 ВЕРЕСНЯ НА КОРДОНІ ЯК ДЕРЖАВНИЙ ЗЛОЧИН, ЗОКРЕМА ЦЕ НИЗКА СТАТЕЙ, В ТОМУ ЧИСЛІ НЕПОКОРА ДЕРЖАВНИМ ОРГАНАМ, ЗДІЙСНЕННЯ ОПОРУ ПРАВООХОРОНЦЯМ, НАПАД НА ПРАВООХОРОНЦІВ ТА ВОЄНІЗОВАНІ СТРУКТУРИ, ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОРИВУ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ, ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕПРАВИ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН ОСІБ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ НА ЦЕ ПРАВО / ФОТО РЕЙТЕР
«НАСПРАВДІ ЖОДНИХ РЕВОЛЮЦІЙ НЕ ВІДБУВАЛОСЯ»
Олексій ДАНИЛОВ, колишній голова Луганської ОДА, голова громадської організації «Суспільне око»:
— Події, які відбувалися в неділю, викликають у мене великий сум і тривогу. Ні до чого доброго в країні це не призведе. Питання, яке не було варте ламаного гроша, винесли на рівень загальнонаціональної уваги. У цьому плані обидві сторони виглядають не найкращим чином. Це велика біда, коли дрібні питання починає коментувати навіть екс-посол США в Україні. Такі речі потрібно вирішувати інакше. Замість того, щоб займатися розбудовою держави, політики і державні діячі займаються речами, які до розбудови держави не мають жодного стосунку. Більш того, їхні дії є небезпечними для країни. Закон не має порушувати ніхто. Ні влада, ні опозиція. Інакше така поведінка може призвести до непередбачуваних наслідків. Я дуже уважно придивився би до радників наших керманичів, які підказують їм, як чинити. Якщо вони радять їм в такий спосіб вирішувати внутрішньополітичні питання і займатися державотворенням, то це біда. Багато хто вважає, що в Україні відбулися три революції. Насправді жодних революцій не відбувалося. Був бунт, були маніпуляції, але революцій з докорінною зміною системи влади та принципів її функціонування у нас не відбувалося. Відповідно ми досі існуємо в порочній системі координат. І ситуація з Саакашвілі — це тест, який провалили всі учасники подій.
«НА ЗАХІДНОМУ КОРДОНІ ВИЯВИЛОСЯ БАГАТО «ГЕРОЇВ І ПАТРІОТІВ», ТІЛЬКИ ЧОМУСЬ ВОНИ НЕ ТАМ, ДЕ ЗАРАЗ ТРИВАЄ ВІЙНА»
Данило ТУРЧИН, учасник бойових дій, громадський діяч, луганчанин:
— Мені ситуація, яка сталася на заході з Саакашвілі, дуже нагадує ситуацію 2014 року на сході. Поясню, чому. Я добре пам’ятаю, як відбулося захоплення Луганська. З використанням жінок, дітей, якихось активістів. За їхніми спинами стояли російські бойовики. Так росіяни фактично прорвали кордон. Ті політики, які поїхали зустрічати Саакашвілі і проводити його через кордон, просто повели себе абсолютно безвідповідально. Якби Саакашвілі заїжджав до України через Майорськ зі сходу, то ми вже Горлівку зачистили б... Але чомусь ніхто подібні вояжі туди не робить. Семенченко зібрав п’ять сотень АТОшників і повіз на Краковець. Мені пригадується наше військове прислів’я: у Києві дуже багато героїв, але чомусь солдат мало — воювати нікому. Так саме і на західному кордоні виявилось багато героїв і патріотів, тільки чомусь вони не там, де зараз триває війна. Тема АТОшників стала елементом маніпулювання. І почалось це ще тоді, коли деякі комбати пішли в політику. Не всі це помічали, і багато хто вірив у щирість цих людей, які начебто мали представляти дух тих, що прагнуть реальних змін. Та виявилось, що війна для деяких із них стала тлом для побудови власної кар’єри. У нас виникла навіть каста «золотих» волонтерів, створюються фейкові громадські організації, різноманітні профспілки ветеранів АТО тощо. Так що ті ж самі АТОшники теж бувають різні. Все ж таки військові мають займатися військовою справою, а політики займатися політикою. Те, що ми маємо, є глибокою кризою влади і абсолютною безвідповідальністю нашого політикуму.
«ТЕ, ЩО ВІДБУЛОСЯ В КРАКОВЦІ, Є НАСЛІДКОМ КОЛОСАЛЬНОГО БЕЗЗАКОННЯ»
Iгор ЛУЦЕНКО, народний депутат, «Батьківщина»:
— Відповідальність за те, що відбулося, покладена на тих, хто є гарантом Конституції, а де-факто не виконує цієї функції. Якщо Конституцію порушують вищі посадові особи, то наслідки можуть бути різні, в тому числі Майдан. Отже, те, що відбулося в Краковці, є наслідком колосального беззаконня, яке перш за все панує на Банковій. Ті, що були з іншого боку, не є гарантами Основного закону. Не може бути такого, щоб глава держави за одну ніч давав громадянство і за одну ніч забирав його. Все це призводить до протесту, причому, на мою думку, абсолютно виправданого. Якщо Порошенко стверджує, що громадянство було видано з порушенням закону, то тоді треба з’ясовувати, хто винний в цьому. Хто проявив таку халатність або навмисно закрив очі на недостовірність інформації, яку надав Саакашвілі. Якщо такий факт дійсно мав місце і громадянство було надано неправомірно, то треба притягти до відповідальності конкретних осіб. Зрозуміло, що Порошенко у нас недоторканний, але хтось із придворних мав би за це відповідати. Тому все це є просто маніпуляцією повноваженнями з боку посадових осіб.
«ПОЛІТИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЕРЖАВУ ВИКЛЮЧНО ДЛЯ ВЛАСНИХ ЦІЛЕЙ»
Олександр ГАГАЄВ, віце-президент ПДМШ ім. М. Пирогова:
— Вибори на носі, а отже, закономірним є те, що політики і політтехнологи активізувались. Те, що відбувалось на західному кордоні, є політтехнологією, але її реалізацію зробила можливою наша влада. Для мене другорядним є питання стосунків Саакашвілі і Порошенка. Порошенко не цар і не король, який може так легко давати та забирати громадянство. Але, на жаль, українці продовжують вірити в месію, в якогось царя. Звісно, коли людина мріє про якесь світле майбутнє, вона воліє боротьбу за нього перекладати на чиїсь плечі і вірити в того, хто це майбутнє наблизить. Хтось покладав ці надії на Путіна — «Путин придет и порядок наведет», хтось на Саакашвілі, хтось ще на когось. Тому люди піддаються різним маніпуляціям, тому політтехнологам дуже просто залучати їх до своїх махінацій. Шкода, що навіть щирі люди, які в тому числі були на фронті, стали заручниками таких маніпуляцій. Ні для кого не є секретом те, що дату 10 вересня анонсували заздалегідь, увагу до неї розігрівали певний час. Певною мірою те, що відбулося в неділю, також є зворотнім сигналом на дії влади. На жаль, в політику і до влади ідуть люди, які прагнуть виплекати свою систему цінностей, в яких їм особисто буде комфортно існувати, ніж створювати каркас держави. Таким чином, вони не будують Україну, а використовують її. Наприклад, коли вони приймають ті чи інші законодавчі акти, ці закони не просто не доповнюють один одного, а часто навіть суперечать. Відповідно держава існує у досить викривленій правовій реальності. Тож не дивно, що влада та політики її використовують виключно для власних цілей.
ГОЛОС ІЗ Facebook
«ЦЕ СПРАВЖНЯ ВІДСУТНІСТЬ МОРАЛЬНИХ ОРІЄНТИРІВ»
Лариса ВОЛОШИНА, ведуча програм на телеканалі ATR:
— Найганебніше у всьому цьому — цілковита неповага до держави з боку українських політиків, українських журналістів та представників української влади. Хоча... чи українських? Про що це я? Ці люди використовують державу виключно з точки зору корисності їхнім власним амбіціям та інтересам. Для одних немає нічого поганого в тому, щоб змусити механізми державної влади слугувати своїм дріб’язковим цілям. Для інших слабка держава, яка не здатна зупинити свавілля, — це ознака свободи. Сьогодні Саакашвілі став трибуном маргіналів, які бажають брати участь в заворушеннях, але не бачать сенсу в політичному процесі. Маргіналів, які свій «хлопський розум» ставлять вище за здоровий глузд та майбутнє країни.
Не можу позбавитися відчуття, що я це вже бачила. Представники влади, які демонструють повне безсилля, представники охлосу, які божеволіють від вседозволеності, та патентовані покидьки, які вже підраховують, як вони можуть скористатися з ситуації. Всі учасники сьогоднішніх подій доклалися до знецінення України. Всі завзято демонстрували нову модель поведінки: «До біса країну, якщо я так сказав». Якщо це не хижаки, замасковані у лідерів, якщо це не агресори, які прикриваються жінками та дітьми, — то що тоді?
P.S. Справжня катастрофа в тому, що українським громадянам — щирим, патріотичним, закоханим у омріяну Україну — треба пояснювати, що в країні, яка веде боротьбу за свою територіальну цілісність, не можна проривати кордони. Що це є наруга над всіма нами — незаконно перетинати кордони, коли ми екстрадуємо всіх, хто це робить. Закон один для всіх? Чи всі звірі рівні, але грузинські рівніші? Це справжня відсутність моральних орієнтирів — не розуміти, що неможливо одночасно вимагати від одного політика дотримуватися закону, карати друзів та ворогів за порушення закону і дарувати це своєму улюбленцю.
«І ЗНОВУ ТРИВАЄ ВОЙ, І СЕРЦЮ ТРИВОЖНО В ГРУДЯХ»
Олександр ПРИЛИПКО, блогер, Одеса:
— Вимагати покарання за злочинні перетин, вторгнення, переобрання, вигнання, позбавлення та інші неконституційні дії можна і потрібно, але невідомо, з якого часу. Один незаконно позбавляє, інший перетинає, третій засуджує, четвертий набуває... Покоління VIPів виросло на традиції використання нормативно-правових актів виключно для конкурентної боротьби. В цьому і проблема. Хвилі народного гніву періодично перемішують істеблішмент, і поборники правосуддя раптово виявляються його жертвами. Сьогодні ти прокурор і вимагаєш залучення, а завтра сам однією сідницею відчуваєш лаву. Буває і навпаки. Тому гнівні вигуки на адресу Саакашвілі нічого не дадуть, крім засвічення патріотів режиму. Яких, до речі, теж чимало. Будемо краще розуміти журналістів, політологів і юристів, які перебувають в полі обраних Петром без Павла. А публіці, яка тупає ногами, проклинаючи нелюбимого гладіатора за удар по панові, пораджу зосередитися на незаконних масових проникненнях зі сходу, а не одиничних із заходу.
