Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Держава і розчленування

22 листопада, 2019 - 16:38

Перше відео про те, як четверо чоловіків із закритими обличчями б'ють кувалдою п'ятого, з'явилося в інтернеті в 2017 році. Через два роки, в листопаді 2019-го, в Мережі з'явилися ще три відео - продовження звірячого вбивства. На ньому чоловіки відрізають убитому голову ножем, відрубують лопатою руки, вішають тіло, на якому написали "За ВДВ", за ноги, обливають бензином і спалюють. Усі ці дії супроводжуються схвальними коментарями і веселими жартами російською мовою про шашлик і смажені реберця. Музичним супроводом відео служить пісня «Я - російський спецназ».

Вбивці приховували обличчя, крім одного, особистість якого вдалося встановити журналістам «Новой газеты». Колишній поліцейський зі Ставрополя. У Сирії воював у складі найманців ПВК Вагнера. Встановити особи інших веселих садистів для слідства не складе великої проблеми, оскільки вони зверталися один до одного за позивними «Памір» і «Вовк». Особу вбитого вже встановлено. Це сирієць, який дезертирував з армії Асада. Місце злочину теж відомо - це родовище Шаїр у сирійській провінції Хомс, де якраз у цей час орудувала банда найманців ПВК Вагнера...

«Я переконаний, що це не має жодного стосунку до російської військової операції в Сирії», - повідомив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков. І взагалі, хто там на цьому відео, Пєсков не знає, саме відео не дивився, але впевнений, що «в цьому випадку якісь репутаційні втрати абсолютно безпідставні» і «це не має стосунку до російських військових жодного, що б там не публікувалося» і взагалі «це не наше питання, це не питання адміністрації президента»...

Явне небажання коментувати злочини вагнерівців у Сирії і в інших точках планети, куди їх посилає путінський кухар Євген Пригожин, демонструє не тільки кремлівський офіціоз, а й численна кремлівська патріотична обслуга. І це гробове мовчання різко контрастує з тими численними коментарями, якими професійні патріоти супроводжували інше «розчленування» у виконанні пітерського доцента Соколова. Причому велика частина цих коментарів супроводжувалася вкрай глибокодумними паралелями і на рідкість проникливими висновками.

Професійний патріот Єгор Холмогоров 12.11.2019 опублікував на сайті телеканалу «Царьград» великий матеріал під назвою «Расчлененка в клоачечной» c підзаголовком: «Скандалы и преступления ноября 2019-го вскрыли кошмарное состояние гуманитарной науки, зависшей между русофобами и психопатами». Професійний патріот Холмогоров переконаний, що висловлювання філолога Гасана Гусейнова про російську мову і злочин доцента Соколова - явища одного порядку. Професійний патріот Холмогоров знає, що критика російської мови професором Гусейновим і садистське вбивство своєї коханки доцентом Соколовим - це все наслідки «ліберально-бюрократичної» реформи освіти, і взагалі вся справа в порочності ліберальної інтелігенції.

Того ж дня, 12.11.2019, в рамках кампанії наклепів проти депутата Бориса Вишневського «Федеральное агентство новостей» (ФАН) опублікувало матеріал під назвою: «Русофобы Вишневский и Соколов развращали студентов телесно и духовно», в якому доцента-розчленувальника Соколова об'єднали в одну «злочинну соціальну групу» з професором Вишневським. Характерно, що у ФАН і ПВК Вагнера - спільний хазяїн, кремлівський кухар Пригожин, тому про нюанси техніки і психології розчленувальників пригожинським тролям простіше було б дізнатися у пригожинських же різників. На прикладі трагічної загибелі трьох журналістів-розслідувачів у ЦАР можна було переконатися, що між цими підрозділами пригожинського холдингу комунікацію налагоджено...

Різниця між пітерським розчленуванням доцента Соколова і сирійським розчленуванням у виконанні найманців ПВК Вагнера в тому, що перший злочин - це факт особистої біографії і індивідуальної деградації окремої людини, а за другим злочином стоїть держава і особисто президент Російської Федерації.

Справедливості задля треба визнати, що в зв'язку з доцентом Соколовим в ідіотських міркуваннях а-ля «ось до чого ці трамваї доводять!» були помічені не тільки прихильники режиму, але і його противники. Одні виводили його злочини з реконструкторства і наводили за приклад злочинності цього заняття іншого реконструктора - терориста Гіркіна. Інші пояснювали порочність Соколова його членством у Російському військово-історичному товаристві, що є нісенітницею, попри всю відразу, яку відчувають усі нормальні люди до начальника цієї контори Мединського. Треті урочисто оголошували про відмову цитувати наукові праці Соколова. Неначе відкриття, наприклад, Йоганнеса Штарка, за які він у 1919 році отримав Нобелівську премію з фізики, перестали бути відкриттями через те, що в 1933 році цей Нобелівський лауреат повівся як мерзотник, брав участь у нацистському русі «арійська фізика» і займався цькуванням євреїв в університетах Німеччини.

Злочин доцента Соколова ніяк не пов’язаний ні з путінським режимом, ні з проблемами вищої освіти Росії або з моральною кризою російської інтелігенції. Шукати цей зв'язок так само безглуздо, як виводити дії Джека-різника з особливостей правління королеви Вікторії, а причини серійних вбивств «Мосгаза»-Іонесяна шукати в волюнтаризмі Хрущова.

У випадку з веселими садистами ПВК Вагнера такий зв'язок між характером злочину і характером путінського режиму цілком очевидний. Сирійці не є людьми не тільки для пригожинсько-вагнерівських найманців, а й для Володимира Путіна. Це манекени, на яких Росія випробовує свою зброю. Це не метафора. «Багато зі зразків російської військової техніки пройшли перевірку на ефективність під час військових дій у Сирійській арабській республіці», - це пряма цитата з виступу Путіна. Путіну не важливо, на чиї голови скидаються ці бомби і ракети. Хто там повзає внизу, кого спалюють живцем. Коли турки збили російський літак, Путін несподівано дізнався, що там, унизу, повзають якісь комашки, які звуться «туркомани». Президент РФ тоді дуже пожвавився. Не знав про туркоманів. «Туркменів знаю, турків теж знаю, а про туркоманів не чув», - веселився Путін...

Зло завжди повертається. Така у нього особливість. Іноді зворотний шлях зла до свого джерела буває довгим. У нашому випадку бумеранг зла, що твориться путінською Росією в Сирії та Україні, повернеться на російську землю досить скоро. І ми всі тією чи іншою мірою випробуємо на собі, на своїх близьких і знайомих специфічне почуття гумору своїх рідних відморозків, які повернуться з Сирії і Донбасу...

Источник: Блог Игоря Яковенко

Игорь ЯКОВЕНКО
Рубрика: