Жила-була країна, земля якої була винятково багата на стратегічний природній ресурс — грязьові гейзери. За оцінками спеціалістів, гейзерів, із яких джерелом била найчистіша 100-вiдсоткова багнюка, було там більше, ніж у всіх інших разом узятих країнах світу. Громадяни тієї країни законно пишалися такою перевагою, тим паче, що це був їхній майже єдиний надійний предмет експорту.
Відомо, що у деяких дуже багатих на нафту східних країнах всі громадяни, старі й малі, володіють часткою національного доходу, купаються, так би мовити, у чорному золоті. Те саме відбувалося у згаданій державі: кожен її житель — незалежно від віку, статі, посади, соціального стану чи віросповідання — мав привілей безборонно й необмежено купатися у грязюці, яку щедро видавала наверх плодюча земля. З цієї причини заздріснi сусіди прозвали їх гейзеровцями.
Кмітливі гейзеровці з давніх часів навчилися плідно й різноманітно використовувати свій головний ресурс, заміщати ним ті природні багатства, яких бракувало їхній землі. Насамперед, викидами гейзерів як рідким паливом заправляли найважливіші політичні двигуни та механізми тієї країни. Грязюка з успіхом заміняла воду — для миття рук після брудної роботи та прання білизни, а також ефективно вживалася в медицині як засіб для очистки всіх систем людського організму, — від даху до підвалу.
Громадяни Країни гейзерів звикали користуватися гейзерами з дитинства, — вже в пологових будинках народжених немовлят обмивали свіжою теплою грязюкою. Так «охрещені» діти робили в тій країні блискучу кар’єру, піднімалися на найвищі щаблі соціальних драбин у політиці, комерції, церкві. В давнину виникла було проблема з презентацією цих людей на ТБ, в часописах, — іноземці чомусь приймали їх за чорношкірих. Але винахідливості в країні ніколи не бракувало — видатних особистостей почали подавати публіці з негативів.
Не дивно, що у мистецтві країни процвітала так звана Нова Чорна Хвиля — улюбленими кольорами художників, акторів, письменників стали чорна, вельми чорна, ультрачорна та парачорна фарби. Кольорові телевізори вийшли з моди остаточно — їхні 128 райдужних відтінків більше нікого не цікавили — ні глядачів, ні політиків, ні, тим більш, тележурналістів. Все частіше траплялося так, що екран, біля якого в таких випадках збиралася вся родини, весь вечір показував абсолютний ультрачорний квадрат. Психічне перевантаження витримували, втім, далеко не всі, — у жінок та людей зi слабкими нервами лікарі часто фіксували симптоми шлункових отруєнь.
Ритм роботи гейзерів не був, на жаль, постійним, рівномірним. Викиди благодатного ресурсу то посилювалися, то слабнули. Хоча загалом жителі країни були спокійні, бо історики та статистики переконали їх, що з плином часу кількість ресурсу не тільки не падає, а, навпаки, зростає та ще й у геометричній прогресії. Дійсно, то тут, то там, у найбільш несподіваних місцях (на сцені театру, в редакції поважного часопису, в приймальній міністра десь на 10- му поверсі, а іноді — ще вище) починав бити новий грязьовий гейзер.
У ті сумні періоди, коли з невідомих причин гейзерна активність дещо знижувалася, починали давати збої всі найважливіші вузли державної машини, а імідж країни в очах її сусідів стрімко падав. В одну ніч тираж та популярність ЗМІ знижувалися майже до нуля; обличчя політиків на екранах ТБ ставали дивно однаковими (їх не розрізняли навіть власні дружини), а люди мимоволі спускалися з горніх висот політики до матеріалізму повсякденного життя.
На щастя, завжди знаходився смiливий Хтось. Він самовіддано пробурював у землі нову могутню свердловину і з неї — на очах у зраділих глядачів вдома й закордоном — починав бити розкішний водограй, який фарбував все і всіх навколо добротною жирною, що не змивалася (до 12-го коліна) чорною фарбою. Випущений на благо суспільства гейзер вносив розмаїття у сонне життя країни, де звичайно нічого іншого не траплялося, ставав генератором дійсно радикальних ідей у головах політиків- та журналістів-гейзеровців. При цій нагоді якийсь юний геній відкривав ще небачений відтінок чорної фарби, якою щасливі обивателі щедро кропили один одного, танцюючи навколо свіжого гейзера та весело бавлячись у багні.
