Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Напередодні

24 грудня, 2004 - 00:00

На останньому тижні перед виборами президента України в Києві відбувся «круглий стіл» на тему «Позиція християнських церков України в контексті виборчого процесу». В ньому взяли участь, головним чином, члени громадянського об’єднання Керівників християнських церков України. Були присутні патріарх Філарет (УПЦ КП), кардинал Любомир Гузар (УГКЦ), єпископ Маркіян Трофим’як (РКЦ в Україні), Григорій Комендант (Союз євангельських християн-баптистів), єпископ Михайло Паночко (Церква християн віри євангельської), єпископ Леонід Падун (Євангельська церква), В’ячеслав Горпинчук (Лютеранська церква), Олександр Саган (Відділення релігієзнавства НАНУ), Віктор Бондаренко (голова Держкому у справах релігій), Олександр Заєць (Інститут релігійної свободи). Українська православна церква Московського патріархату привертала увагу численних журналістів своєю відсутністю.

Керівники християнських церков України представили журналістам низку звернень: «Звернення до співгромадян напередодні повторного голосування 26 грудня», «Відкритий лист до чинного Президента України пана Леоніда Кучми» та «Звернення до народу України». Епіграфом до всіх звернень можна поставити біблійні слова: «Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується», а також «Віддайте кесареві кесареве, а Боже Богові».

У «Відкритому листі до Президента», зокрема, говориться; «Найважчі й найвідповідальніші повноваження, що їх Конституція держави покладає на її Президента, — це повноваження гаранта цієї Конституції. В часи загальнонаціональних випробувань ці функції глави держави набирають вирішального значення. Гідне виконання їх прокладає Президентові шлях до історичної величі, а його неспроможність стати на висоті моменту стягає на нього осуд історії і приречує на всенародне забуття». У «Зверненні» до співгромадян напередодні 26 грудня йдеться про те, що «всі ми стали свідками бурхливих суспільних подій, викликаних масштабною фальсифікацією народного волевиявлення. Церква не може і не повинна втручатися у політичні процеси, але останні події в країні вийшли далеко за рамки суто політичних. Для того, щоб у майбутньому українське суспільство не переживало таких гострих моментів протистояння, Церква закликає політиків і всіх співгромадян, незалежно від політичних поглядів, завжди пам’ятати, що немає такої мети, яка б виправдовувала підтримку і свідоме поширення неправди і могла б виправдати зневагу до прав і гідності опонента ... Церква закликає всіх пам’ятати, що всі ми — громадяни єдиної держави, а наші політичні переконання у жодному випадку не повинні ставати приводом до застосування сили, ворожнечі та ненависті до опонентів. Пам’ятаймо, що зловживання владою — гріх». Керівники церков звернулися й до тих релігійних діячів та політиків, які під час виборів «розмінювали високий суспільний авторитет церви на політичні дивіденди», і розцінили їх як шкідливі й незаконні. Вони вважають також, що «словами подяки належить відзначити молодь, яка не залишилася байдужою до майбутнього своєї держави». Загалом, всі ці християнські звернення наповнені шляхетним змістом, мудрістю, вболіванням за долю свого народу і засудженням тих, хто перекручує правду, використовує храми для передвиборної агітації, — тобто забуває Заповіді Божі.

Під час згаданого «круглого столу» виступаючі — голови провідних церков України — з великим задоволенням і однодушно констатували той факт, що виборчі події в Україні об’єднали людей різних конфесій, зокрема, й предстоятелів. Їх згуртувала спільна мета — посприяти проведенню чесних виборів, не допустити зловживання авторитетом українських церков, бути в цей відповідальний час разом з народом. Дехто з виступаючих говорив, що «вже й не надіявся» на те, що суспільство прокинеться, що різні християнські конфесії і юрисдикції об’єднаються, стануть однодумцями і разом будуть захищати «правду в Україні».

Патріарх Київський і всієї Руси Філарет розповів, що в останні тижні «церква не тільки молилася, але й завжди була з народом, з молоддю». На його думку, всі, хто бере участь у виборах, мають дотримуватися правди i не зловживати своїми повноваженнями: церква завжди виступає проти фальсифікації і корупції. Вибори 26 грудня мають стати не тільки політичною перемогою, але й перемогою добра над злом, і тому Патріарх закликав всіх свідомих громадян України прийти на виборчі дільниці.

Кардинал Гузар вважає чи не чудом той факт, що саме в ці бурхливі для суспільства часи різні церкви знайшли дорогу одна до одної. Це правильно, віровизнання не може бути перешкодою до спілкування: «Всі ми разом маємо протистояти релігійному забарвленню політиків і політики». І нагадав, що немає гіршого фанатизму, як фанатизм релігійний.

Єпископ Маркіян Трофим’як сказав: «На цих виборах йдеться про попрання правди і справедливості. І тому церква не може не втручатися, — це її обов’язок. «Ми не маємо «свого кандидата, ми не вказуємо віруючим, за кого голосувати, але будемо захищати правду. Мовчати в багатьох ситуаціях неможливо, — це наша християнська позиція. І вона співпала, як виявилося, з позицією інших християнських церков України».

Голова Союзу Євангельських християн-баптистів Григорій Комендант: «Ми не політики, а священнослужителі. Але ж під час виборчої кампанії можна було почути дивні речі — кандидати жонглювали Богом. А то не жарт: вживання імені Бога всує — це те саме, що красти. За цим іде покарання. Тому церква втрутилася. Між тим, ми добре розуміємо, що не все було чорним у минулому і не все буде білим у майбутньому. Але профанації треба покласти кінець. Хотів би також сказати, що не зовсім зрозуміло, звідки взялася така криза у суспільстві. Думаю, що це щось штучне, спеціально створене політиками. А ділити Україну — то проти Біблії і проти України.

Єпископ Михайло Паночко: «Попри все, що трапилося, останні тижні «проявили», явили людям багато гарних речей: «Не було б зла — не побачили б і добра». Взяти хоча б зміни у стосунках між християнськими церквами. Так само мають змінитися стосунки у системі «Церва—держава»: вони мають стати дійсно партнерськими. А то політики біжать до церкви тільки у критичні моменти. Саме ті політики, що плекають протистояння між цервами. Загалом, суспільство було змучене брехнею, пасивністю, безвихіддю. Ці останні дні і тижні пробудили людей, — над Україною подув свіжий вітер».

P.S. Думаю, українці можуть пишатися своїми церковними діячами.

Клара ГУДЗИК, «День»
Газета: 
Рубрика: