І створив Бог чоловіка в Свій образ, в образ Божий сотворив його; і як чоловіка і жінку сотворив їх. І благословив їх Бог, і рече до них Бог: Плодітеся і намножуйтесь, і сповнюйте землю, і володійте нею...
Біблія
Як бачимо, чоловік і жінка були створені одночасно і отримали, згідно з наведеним текстом перекладу Біблії, рівні права. З часом, однак, цю рівність було драматично порушено — чоловік не тільки перебрав на себе майже всі можливі на землі права, але й надав жінці статус істоти останнього (другого) сорту. Про що свідчать численні документи — від глиняних халдейських табличок до законів так званого нового часу, суб’єктом яких є виключно чоловік. А щоб якось виправдати свою поведінку, чоловіки створили жінці відповідну репутацію. Наведемо кілька прикладів:
«Від одежі міль виходить, а від жінки — злоба жіноча...
Жінка безглузда, криклива, нерозумна і нічого не знає...
І знайшов я річ гіршу від смерті — то жінка, бо пастка вона, її ж серце — тенета, а руки її — то кайдани. Хто добрий у Бога — врятований буде від неї, а грішного схопить вона! Я людину знайшов — одну з тисячі, але жінки між тими людьми не знайшов». (Старий Завіт).
«Нехай у Церквах мовчать жінки ваші. Бо їм говорити не дозволено — тільки коритися, як каже й Закон. Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві... Всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік… Чоловік — образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава… Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господові». (Новий Завіт).
«Жінка втілює собою чуттєву, гріховну природу людини». (Йолн Скот, IХ ст.)
«Жінки ще досі кицьки, або птахи, або, у кращому, разі — корови… Жінка має багато причин соромитися — у неї так багато педантизму, менторства, мінливості, дріб’язкової пихи, сваволі і прихованої нескромності. Її тримає у покорі тільки страх перед чоловіком… Взагалі, якщо йдеш до жінки, не забудь взяти гарапник». (Ніцше).
Це тільки мікрокрапля з того потоку незчисленних «компліментів», які були зроблені «слабкій половині» за кількатисячолітню писану історію людства. Дивуватися тут нічому, адже жінці завжди було занадто ніколи, щоб займатися своїм іміджем. Вона народжувала й виховувала дітей, забезпечувала існування домашнього вогнища, годувала, обмивала і втішала у поразках «сильну половину», керувала кожним кроком цієї «половини», блокувала її непрактичність і короткозорість. Чоловіки ж, щасливо звільнені від побутових турбот, від щоденної боротьби за виживання, займалися високими матеріями — творили науку, філософію, політику і те, що називають «громадською думкою». Спільними зусиллями талановитих чоловіків було створено, серед іншого, узагальнений образ істоти під назвою «ЖІНКА» — слабкої, нездатної виконувати складні й важливі справи, підступної, капризної, легковажної, лукавої, ненадійної, зрадливої, обмеженої, дурної, неосвіченої, безталанної, склочної, галасливої, балакучої, марнотної, жадібної, корисливої, боягузливої і т.д. і т.д. і т.д. Цей колективний портрет є, звичайно ж, антиподом Чоловіка і наділений розкішним букетом всіх його, Чоловіка, інвертованих якостей. Там де у чоловіка хоробрість — у жінки боягузтво; у чоловіка розум — у жінки забобони; у чоловіка високе кохання, у жінки — корисливість і т. д.
Так вийшло, мабуть, через те, що всі ми, чоловіки й жінки, завжди сприймаємо і оцінюємо інших людей за допомогою одного й того ж еталона — своєї власної особистості. Добре відомо, що чесна людина рідко підозрює свого співрозмовника в брехні, тоді як брехун не вірить нікому; боягуз вважає сміливість удаванням, позою, а така риса, як щедрість, скнарі здається невірогідною. Для прикладу згадаємо хоча б героїв, створених хворим генієм Достоєвського (Ставрогін, князь Мишкін). Або цитованого вище Ніцше з його батогом для жінок. Тоді як його досвід спілкування з ними був обмежений стосунками з матір’ю і сестрою, а останні роки життя він провів у психлікарні. З приводу ж горезвісного батога філософ Бертран Рассел зауважив; «Дев’ять жінок із десяти вмить вирвали б той батіг із рук Ніцше».
Такою простою логікою можна дійти висновку, що узагальнений портрет жінки, створений чоловіками всіх часів і народів, є тільки правдивим, виразним, геніальним... автопортретом. А міфічний образ мужньої шляхетної суперрозумної істоти — чоловіка, завжди присутній в уяві кожної жінки, є тільки віддзеркаленням її власних якостей. Або принаймні — її бажань. Не будемо, однак, говорити про все це з чоловіками.
