Із 3 до 8 травня в Острозькій академії проходив VI Всеукраїнський турнір юних журналістів, участь в якому брали команди з Дніпропетровської, Чернівецької, Рівненської, Черкаської, Донецької, Запорізької, Хмельницької, Сумської, Волинської та Харківської областей. 62 учасники — учні 10 — 11-х класів — уже вибороли перші місця на обласних турнірах школярів із журналістики.
Загалом такі турніри є частиною державної програми роботи з обдарованою молоддю, й опікується їх проведенням Міністерство освіти й науки України. Змагання передбачають складні правила, багато умовностей та обмежень у їх організації, але зміст турніру зводиться до боїв між командами, під час яких учасники випробовують себе у ролі доповідачів, рецензентів та опонентів у питаннях, що стосуються різних аспектів журналістики і пропонуються школярам заздалегідь.
— Для учасників турніру формулюються такі запитання, на які важко дати однозначну відповідь, які вимагають полеміки, — пояснила завідувач кабінету роботи з обдарованими дітьми, старший викладач кафедри педагогіки і психології Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Раїса ШАГІЄВА.
У складі журі турніру працювали журналісти центральних та регіональних медіа, зокрема, президент Асоціації молодіжної преси України Гліб Головченко, головний редактор газети «Урядовий кур’єр» Алла Ковтун, журналіст телеканала ICTV Оксана Красилова, віце-президент Національної радіокомпанії України Олександр Бутко, а також викладачі, що представили університети різних регіонів України від Луганська до Львова.
Логічно припустити, що у змаганнях беруть участь здібні та активні діти, які впевнені у своїх силах та орієнтуються у теорії й історії журналістики. Проте основне питання в іншому — чи мають ці молоді люди, які націлені на те, щоб сформувати наступне покоління українських журналістів, окрім хорошої теоретичної підготовки, розуміння змісту цієї професії та її покликання у складних українських реаліях, чи усвідомлюють вони, для якої країни вони працюватимуть? Адже це є найпершим, що повинно хвилювати організаторів турніру, членів журі та керівників команд. Тому що відібрати з класу відмінників та за кілька місяців вивчити з ними історію світової журналістики, кодекс журналістської етики й основні правила написання журналістських матеріалів не означає виховати хорошого й, насамперед, українського журналіста.
Ректорат Острозької академії провів експромт-опитування на визначення рівня національної самоідентифікації учасників турніру. І надзвичайно прикро було прочитати, що деякі молоді люди на запитання, ким вони себе вважають, відповідали: «Представники етносу, спорідненого з росіянами і білорусами», а на запитання, звідки бере початок українська держава, відповідали: «З часів Української Народної Республіки». Не було серед учасників команди, яка б чітко розуміла, що основа професії журналіста — це не гонитва за фактами і не документальне віддзеркалення дійсності, а системна і послідовна робота з суспільством.
Разом із тим журі надзвичайно високо оцінило особисті якості як переможців, якими стала збірна Волинської області «Четверта влада», так і решти команд. Чимало учасників отримали відзнаки у певних номінаціях та рекомендаційні листи до вступу у вищі навчальні заклади. Похвала і визнання досягнень молодих людей — звичайно добре, але відсутність конструктивної критики і хоча б якихось рекомендацій дещо насторожує. Адже навіть талант, за певних умов, може бути деструктивним для суспільства. Хотілося б, щоб молодь не лише обдаровували компліментами, а й спрямовували у русло конструктивної критики. А цього у фінальних промовах членів журі й організаторів ми не почули.
Газету «День» зацікавило, яким саме бачать сьогодні ці амбіційні школярі українського журналіста, які теми вважають важливими для суспільства, а також як члени журі оцінюють їхній потенціал та особистісні якості учасників турніру.
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, член журі, літературний критик, редактор відділу критики й публіцистики журналу «Всесвіт»:
— Команда-переможець із Волинської області, наприклад, вразила мене тим, що вони надзвичайно чутливі до сучасного соціокультурного простору України і світу. Тому мені здається, що це та критична маса, яка сьогодні має бути залучена у команди провідних українських медіа. Можна говорити і про те, що цим дітям притаманне відчуття етичної відповідальності перед своєю країною. І це — найважливіше.
Гліб ГОЛОВЧЕНКО, член журі, директор Миколаївського коледжу преси та телебачення, президент Асоціації молодіжної преси України:
— Одне з конкурсних завдань, яке викликало багато суперечок між командами, стосувалося провінційності журналістики. У контексті відповідей на це запитання ми побачили, що підростає нове молоде покоління, яке розуміє, що говорити потрібно про те, наскільки українська журналістика може бути конкурентоспроможною у світі. Під час перебування в Острозькій академії діти відчували дух українського лідерства, адже її засновник князь В.-К. Острозький був однією із найвпливовіших постатей свого часу. І сьогодні ми також повинні дбати не тільки про те, щоб українська журналістика постала, а й щоб вона була конкурентоспроможною. Зараз у світі говорять про польські, чеські медіа-концерни, але не говорять про українські. В історії незалежної України був період, коли найкращі діти йшли до менеджменту, юриспруденції, економіки, до більш хлібних професій. А мені хотілося б, щоб саме в журналістиці збиралися лицарі духу, які могли б відстоювати інтереси суспільства.
Анастасія ЄЖОВА, Олена МАРТИНЕНКО, «Nota Bene», місто Суми:
— Щодо тем, то зараз топ-темою є політика. Але це не народний запит, а нав’язані зверху установки. Крім політики, тем в нашій країні дуже багато. Це фольклор, культура — їх можна розглядати безкінечно.
