Щоденники Олександра Довженка видадуть у Росії
Керівник Федерального архівного агентства Росії, доктор історичних наук Андрій Артізов повідомив, що до кінця року мають намір видати всі відомі щоденники класика українського кінематографу Олександра Довженка. Українці від цього проекту не відділені — над виданням разом працюють російські й українські архівісти, і, можливо, зібрання щоденників здійснить одне із харківських видавництв. «Цей проект буде реалізовано цього року. Олександр Довженко писав щоденники все свідоме життя, він прожив багато років у Москві, і після смерті його дружина передала їх нам до архіву, де вони й зберігалися весь цей час. Ми ухвалили рішення їх видати», — сказав Андрій Артізов. Він заявив, що багато частин щоденників, особливо воєнних років, уже було опубліковано, але в різних виданнях. До 120-річчя від дня народження видатного українського режисера планують видати повне зібрання. Записи Олександр Довженко робив двомовні — російською й українською, тому деякі частини текстів перекладено російською, а деякі — українською. Нагадаємо, що Президент Віктор Янукович підписав Указ «Про відзначення 120-річчя від дня народження Олександра Довженка», у рамках якого заплановано видання літературних творів Довженка в комплекті з фільмами у форматі DVD, широкий ретроспективний показ його фільмів в Україні, а також за кордоном, створення ігрового багатосерійного телефільму про життєвий і творчий шлях Довженка, проведення міжнародної науково-практичної конференції, літературних читань, семінарів, лекцій, присвячених життю та творчості Довженка, продовження з участю Національної академії наук робіт із підготовки й видання повного наукового академічного видання кінематографічної, літературної та образотворчої спадщини режисера та персональної енциклопедії «Олександр Довженко», повідомляє Анна СВЕНТАХ, Літня школа журналістики «Дня».
Чернігів. Історія міста
Київське видавництво «Темпора», що спеціалізується на історії, видало друком книжку Сергія Леп’явка «Чернігів. Історія міста». Книжка фактично є першою великою працею, присвяченою багатовіковій історії одного з найдавніших українських міст. Як годиться, автор виклав основні події й дати, розповів про найвідоміших осіб, котрі там жили, історико-культурні перлини... Сергій Леп’явко розглядає історію Чернігова в широкому контексті, тобто крізь призму історії України. А також подає багатий фактичний матеріал зі щоденного життя й побуту чернігівців різних епох. Усе це доповнено численними ілюстрації, більшість із яких друкують уперше, повідомляє Надія ТИСЯЧНА, «День».
Примарний мир
У видавництві «Темпора» вийшла ще одна новинка. Цього разу — книжка Грегора Далласа «Примарний мир. 1945. Незавершена війна». Грегор Даллас — британський дослідник. Закінчив Каліфорнійський університет за спеціальностями «Історія» та «Економіка», здобув докторський ступінь із європейської економічної теорії. Автор багатьох праць з історії світових воєн та історії економіки. Праця «Примарний мир» присвячена Другій світовій війні та її наслідкам на геополітичній карті поствоєнного світу. Автор детально аналізує перебіг війни, стратегії Гітлера, Сталіна, Черчилля та Рузвельта, намагаючись довести, що холодна війна бере свій початок ще від Другої світової. Ось деякі цитати з книжки: «Нацисти та совєти були сусідами, колишніми союзниками, у них завжди була спокуса співпрацювати, ландшафти їхніх таборів були вражаюче схожі»; «історія відбудови Європи після Другої світової війни не має прецедентів... Для багатьох повоєнні роки були навіть гіршими, ніж воєнні. Після зими 1946 — 1947 років Британія, наприклад, жила на більш суворих харчах та раціонах палива, ніж протягом будь-якого періоду війни. Данії, Швеції та Швейцарії вдалося майже повністю вціліти — цим, можливо, пояснюється те, що «європейська свідомість» не розвинулася у цих країнах настільки сильно, як у всіх інших». До речі, розповідь багата на спогади безпосередніх учасників подій. «Примарний мир» зацікавить істориків, політологів, студентів історичних факультетів, повідомляє Надія ТИСЯЧНА, «День».
Українцям пропонують отримати поетичного листа
Розпочинається новий літературний проект під назвою «Поетична пошта». Його головна ідея — актуалізувати паперове листування як культурне явище, нагадати особливу радість такого спілкування. Кожен охочий має написати організаторам на [email protected], вказавши свою поштову адресу, — і тоді він зможе отримати листа від одного з сучасних українських поетів, у якому автор напише адресатові той свій вірш, який вважає найкращим. Узяти участь у проекті можна лише один раз, повідомляє Олег КОЦАРЕВ.
