У Києві відбулася чи не найбільш міжнародна літературна акція — в будинку письменників пройшла презентація книжки-білінгви «Нічна розмова з Європою, або Таємниці наших літер» за участю автора, поета Станіслава Бондаренка, та перекладача з Великобританії Стефана (Стівена) Комарницького, а також відомих колег — Івана Драча, Миколи Жулинського, Василя Шкляра, ведучого вечора Володимира Шовкошитного та інших. Брали участь представники не лише Англії, а й члени міжнародного Пен-клубу з Казахстану, звучала також французька мова. Були й зовсім рідкісні несподіванки...
Перша цікава особливість видання: прочитавши лише півкниги, кожен матиме уявлення про повну, — інша справа, що українці можуть переважно знайомитися з її українською частиною (оригіналом цієї поеми-кліпа), а західні європейці й американці — в англійському перекладі, який подано паралельно, на правих сторінках книжки, щедро проілюстрованої Сергієм Якутовичем. Так, Іван Драч зауважив, що «автор конденсує в собі неймовірно цікаву поетичну енергію, до якої вчасно додалась вагома роль британського перекладача Стефана Комарницького». Автор передмови до видання Микола Жулинський наголосив: «Цією полемічно бурхливою «Нічною розмовою» Станіслав Бондаренко кидає виклик Європі, відкриваючи сміливо своє обличчя задля зближення позицій та витворення єдиних правил гри в процесі порозуміння і єднання. З цією метою поет «вихоплює» з глибин буття нашого народу... аргументи для докорів Європі за її байдужість до долі великого народу, який завжди поривався до єднання з європейським світом.
За словами академіка, автор апелює не до держав, а до кращих людей Європи, при тому сам прощає «твоїм веселим нобеліантам — //Андре Жиду й Ромену, котрий Роллан, // що засліпились Кремля рубіном чи діамантом, // коли прибули на сталінський дастархан», і не помітили ні штучного голоду, ні «розстрілів у спину й в упор», але «чи простять мільйони з’їдених геноцидом, при твоїм мовчку, що з небес все бачать?»...
Микола Жулинський доречно згадав лекції з історії слов’янських літератур, які у Парижі читав Адам Міцкевич і в одній із яких акцентував: «Слов’яни завжди тяжіли й досі тяжіють до Заходу; всі вони отримали від Європи релігію, військову організацію, мистецтва й ремесла і, в свою чергу, справляли величезний вплив на Захід. Але їхній внутрішній і духовний світ і досі залишається майже невідомим». І Бондаренко, за словами академіка, зробив унікальний прорив, «заглибившись у таємницю слів, семантику наших літер і давши Європі шанс задуматись над смислом цієї тонкої сфери й над ставленням до нас».
Василь Шкляр зазначив, що поету, який «дуже виріс за останні десять років», поталанило з перекладачем, бо саме пана Стефана в Голлівуді порадили і йому для перекладу «Чорного ворона», й англійський гість, який сам є чудовим поетом, «стає справжнім повпредом нашої літератури у світі».
Англієць «з українською групою крові» Стефан Комарницький (він, до речі, активно бореться за визнання англійським парламентом нашого Голодомору геноцидом і створив там навіть спеціальний сайт) привітав українців із тим, що вони мають потужну поезію, починаючи з Розстріляного Відродження, й читав уривки «Нічної розмови» англійською по черзі з автором.
Прозаїк Василь Базів наголосив, що ми дозріли до розмови з Європою на рівних, адже поема веде до «вичавлювання із себе комплексу меншовартості», а сам автор говорить, як вільна людина...
Член НСПУ, СП Казахстану та міжнародного Пен-клубу Рустем Жангожа сповістив, що поему вже перекладають казахською, додавши, що «тепер в Україні з’явилась поезія, яка йде в Європу не з простягнутою рукою, а скоріше з утвердженням: я і є Європа». Голова спілчанського об’єднання перекладачів Всеволод Ткаченко читав уривок поеми французькою, і навіть для тих, хто не володіє мовою Гюго й Аполлінера, він видався дуже мелодійним. А ще пан Всеволод натякнув, що готується вихід книги й французькою, але не уточнив, де й коли.
Додамо, що випустило білінгву одне з наших юних видавництв з обнадійливою назвою «Український пріоритет». Презентація цієї книги, за словами британського гостя, в Англії теж не за горами — більше того, перекладач веде переговори з представниками Європарламенту щодо їхнього сумісного виступу перед депутатами у Брюсселі (терміни узгоджуються).
На запитання, чи дійде до українського читача «Нічна розмова з Європою», головний редактор видавництва Лілія Максименко відповіла: «В день презентації новинку було відправлено до відомої львівської гуртівні Михайла Ватуляка, де зазвичай видання купують оптом для книгарень усієї Західної України, з’явилась «Нічна розмова» й у столичних книгарнях, окрім того, щоб наблизити продукцію до читачів, за ініціативою директора нашого видавництва Володимира Шовкошитного розпочато проект, пов’язаний із постійними продажами книг у мережі супермаркетів «Рукавичка»: там уже замовили пристойну кількість накладу «Нічної розмови», й не тільки її, адже в «Рукавичці» відкриваються спеціальні відділи, в яких поширюватиметься суто українська література, випущена не лише «Українським пріоритетом», а й іншими видавництвами, які добре розуміються на пріоритетах держави.
