Про пошуки національного самовизначення... у волинських храмах
Що буде з українським суспільством, якщо воно, не ідентифікувавшись, стрімкими темпами входитиме в глобалізоване ХХІ століття? Європейський Cоюз хоч і називає себе єдністю рівноправних демократичних держав, але не зможе допомогти нам зберегти свою унікальність.
Не чекаючи масштабних державних проектів, популістських ініціатив політиків, волинська журналістка Валентина Штинько разом із краєзнавцем Євгенією Ковальчук розпочала працю над розбудовою іміджу Волині в очах... самих українців. На майже трьохстах сторінках книжки «Волинь: храми і люди» вони розповідають історію церков волинських лісів та їх мешканців. Краєзнавці намагалися зайти в кожне село, навіть найбільш віддалене, аби відкрити забуті давні ікони, виняткові для культурної спадщини регіону. У цьому сенсі найбільш знаковими є нариси про Холмську Богоматір, ікону, яка була втрачена у воєнні часи, і лише в 1996 році її випадково виявили в сімейних архівах луцької родини Горлицьких. У книзі вміщено історію волинського маляра Йова Кондзелевича, а також детальний опис храму в селі Волошки Ковельського району (колись там молилася Леся Українка), який згорів дотла, як тільки журналістам вдалося записати й опублікувати пам’ять людей про нього.
Монографія стала результатом праці журналістів місцевої газети «Волинь-нова», на сторінках якої протягом багатьох років друкувалися ці нариси. Ініціатива волинських журналістів є знаковою для майже втраченої районної преси, яка нібито страждає через брак тем. Адже в кожному селі є унікальна сакральна спадщина, про котру мало знають сучасники. «Ідея цього дослідження зародилась одразу після розмови з одним молодим сільським священиком, який, вже досить часу служачи на парафії, мало знав про історію церковки. А що вже говорити про парафіян? — питає автор книжки Валентина Штинько. — Більше того, маємо безліч прикладів, де без парафії храм занепадає. Здебільшого це католицькі костели». «Збереження сакральної спадщини — питання, в якому ми не повинні ділитися на церкву і державу, а стати нарешті єдиним громадянським суспільством, — продовжує вона. — У процесі підготовки матеріалів ми не раз стикалися з недбалим ставленням до ікон, не надто грамотні сільські священики дозволяли собі попросту перемальовувати їх або проводити реставрацію храмів абсолютно нефахово. Таким чином, храми безповоротно нищаться».
Книжка буде цікавою передусім для жителів Волині. «Парадоксально, але те, що найближче до рідної хати, часто виявляється найвіддаленішим від серця», — каже пані Валентина. Свою книжку авторка рекомендує читати також фахівцям, краєзнавцям, студентам. Вона зізнається: «Мрію, щоб в описаних мною церквах можна було чути трепетну молитву молодих людей. Адже через внутрішні суперечки і традиційність наше православ’я хворе тим, що молодь приходить до церкви лише на Різдво і Великдень», повідомляє Софія КОЧМАР, Літня школа журналістики.
Книжковий фонд України — у Баку
В Азербайджані, в Науковій бібліотеці Бакинського університету, засновано Фонд української книги. Офіційна церемонія відбулася за участю української делегації: професорсько-викладацького складу українських вишів, Першого національного каналу та директора Центру «Україна-Азербайджан» ім. Гейдара Алієва Аріфа Гулієва. Крім взаємного обміну книжками, українці й азербайджанці обговорили перспективи проведення Днів азербайджанського телебачення в Україні, трансляцію найкращих фільмів і програм телебачення Азербайджану в ефірі українських телеканалів. До речі, азербайджанським колегам Фонд дасть широкі можливості для вивчення історії та культури України, відкриє нові шляхи співробітництва двох країн. Зараз же у столиці Азербайджану діє Український культурний центр, студенти Бакинського університету вивчають українську мову та є надійними партнерами університетів Києва і Харкова. Тим часом розглядається можливість створення у Баку колегіуму Києво-Могилянської академії, повідомляє Анна ВАКУЛЕНКО, Літня школа журналістики.
Юрій Винничук — в аудіоформаті. Незабаром
Мистецька агенція «Наш Формат» невдовзі презентуватиме роман Юрія Винничука «Весняні ігри в осінніх садах». Уже наступного місяця його аудіоверсія з’явиться на полицях вітчизняних книгарень та в інтернет-крамниці nashformat.ua. Як відомо, цей твір про взаємини чоловіка та жінки. Ба більше, «Весняні ігри в осінніх садах» називають відверто чоловічою книгою, яку наполегливо радять прочитати жінкам, адже таким чином вони ніби зможуть «підглядати» за чоловікоми, намагаючись збагнути їхнє внутрішнє єство. Треба сказати, що аудіокнига призначена для дорослих, тому «Наш Формат» свідомо поставив обмеження: видання буде продаватися тільки тим, кому вже минуло 17 років, а на обкладинці буде позначка «17+». Над озвученням працював актор Національного театру імені Івана Франка Олексій Богданович, повідомляє Анна ВАКУЛЕНКО, Літня школа журналістики.
Про таємниці історії та культури всіх регіонів України
У видавництві братів Капранових «Зелений пес» готується до друку нова серія «Енциклопедія. Казка. Гра». Книжки, орієнтовані на дітей молодшого та середнього шкільного віку, розповідатимуть про історію та культуру українських регіонів — Полісся, Волині, Галичини, Київщини, Донбасу, Криму... У новинках умовно відмежовуються категорії: «Енциклопедія» (основна інформація про край та його етнографічні характеристики), «Казки» (найпоширеніші легенди про певний куточок України), «Гра» (завдання, виконавши які дитина має можливість засвоїти отриману інформацію). Створена як додаток до підручників серія «Енциклопедія. Казка. Гра» допоможе школярам, починаючи з початкових класів, самостійно дізнатися про таємниці свого регіону та бути вдатним гідом свого краю, повідомляє Анна ВАКУЛЕНКО, Літня школа журналістики.
