Нещодавно в Українському Католицькому Університеті було презентовано нову книжку Арнальдо Панграцці «Подорож усередину себе».
Арнальдо Панграцці — чернець ордену камілліанців, президент Італійської асоціації еннеаграми, професор Міжнародного богословського інституту душпастирства у сфері охорони здоров’я «Камілліанум» (Рим). Автор книжок і спеціалізованих курсів для медичних працівників, волонтерів, священиків, які працюють з невиліковно хворими людьми. В Україні більш відомий завдяки своїм публікаціям «Мозаїка милосердя» (2008), «Будь соняшником біля плакучих верб» (2010).
У книжці «Подорож усередину себе» послідовно й систематично викладено основні засади і нові напрацювання еннеаграми — одного з інструментів самопізнання і саморозвитку. «Еннеаграма вивчає особистість не лише під психотерапевтичним кутом зору, а й розглядає духовний вимір. Це інструмент, який допомагає відкрити себе», — каже отець Панграцці. На його думку, конфлікти між людьми часто виникають саме через невміння сприйняти іншого таким, який він є.
Власне, у виданні йдеться про «дев’ять типів» особистості й подається характеристика кожного, позитивні та негативні сторони. Водночас вона накреслює маршрути для особистісного зростання і самовдосконалення, які відкривають ширші перспективи, ніж ті, що їх можемо досягнути, вдаючись до звичних стандартів. Автор пише простою мовою, доповнюючи виклад схемами та малюнками.
Професор Міжнародного богословського інституту душпастирства у сфері охорони здоров’я «Камілліанум» також розглянув тему паліативної опіки: «В Україні тільки починає формуватися культура паліативної (хоспісної. — Ред.) опіки. Важливо розуміти, що метою цієї допомоги є не вилікувати людину, а полегшити її біль і страждання, надати психологічну і духовну допомогу. Найважливіша потреба цих людей — розуміння й підтримка. А особи, які готові надавати паліативну допомогу, повинні бути не тільки компетентними з медичної точки зору, а й уміти духовно супроводжувати таких людей».
В Італії систему паліативної опіки активно підтримує держава, також існує відповідна законодавча база, яка дає змогу розвивати паліативну допомогу. А в Україні великою проблемою залишається брак знеболювальних препаратів для невиліковно хворих, формування волонтерського руху, психологічна підтримка невиліковно хворих та їхніх близьких.
