Це вже друге, виправлене та доповнене видання книжки. «І воно вдвічі більше за попереднє, що вийшло торік у вересні, — розповів на презентації лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка І. Калинець. — Більше матеріалу вдалося зібрати за допомогою архівних документів зі Словаччини та матеріалів, переданих родиною Антонича. А кількість ілюстрацій у новому виданні є більшою втричі». Шевченківський лауреат зазначив також, що радо скористався допомогою молодих науковців — дослідника життя і творчості Богдана-Ігоря Антонича Данила Ільницького (написав розділ «Університет»), директора музею-садиби Антоничів у селі Бортятин, що у Мостиському району Львівської області, Ольги Дядинчук (автор розділу «Антоничі в Бортятині») — адже, наголошує Ігор Калинець, «ідеться не про мою особисту славу, а про славу Антонича».
Нове видання «Знане і незнане про Антонича» містить розділи «Дитинство», «Гімназія», «Університет», «Гурток україністів, АНУМ, УТБ», «Левандівська «Просвіта», «Антоничі в Бортятині», «Публікації», «Опера «Довбуш», «Творчий процес», «Друзі», «Недуга», «Похорон», «Портрет», «Могила», «Наречена» та «Архів». Складена на широкому фактографічному матеріалі, книжка Ігоря Калинця дає відповіді на низку питань, які не один рік ставлять собі читачі, а також поціновувачі та дослідники творчості Антонича і які передусім ставив собі сам автор дослідження. До речі, багато з описаних у книжці подій (зокрема — віднайдення могили Антонича) пережив сам Ігор Калинець — як їхній ініціатор. Цінність книжки і в «Додатках», а це статті літературознавця, перекладача, бібліографа Дмитра Бучинського, театрознавця й педагога Валеріяна Ревуцького, поетки, діячки дисидентського руху, активістки національного та правозахисного руху Ірини Калинець, відомого львівського колекціонера Івана Гречка. Це й листи нареченої Антонича Ольги Олійник до священика Української греко-католицької церкви часів підпілля отця-доктора Йосифа Кладочного та академіка, упорядника зібрання творів Антонича «Перстені молодості» Миколи Неверлого з Братислави, документи КДБ за 1987 рік. Крім того, тут є список лауреатів літературного конкурсу «Привітання життя» імені Богдана-Ігоря Антонича, журі якого впродовж багатьох років очолює Ігор Калинець і в якому беруть участь молоді поети не лише з України, а й з українського закордоння. Фінал видання — вірш учасника цього конкурсу львівського поета Романа Тарнавського.
Презентація «Знаного і незнаного про Антонича», що відбулася у книгарні «Є», зібрала понад сім десятків осіб. Ознайомитися з новим виданням прийшли, зокрема, ректор Львівського національного університету ім. І. Франка Іван Вакарчук та директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» Ірина Ключковська.
Ірина КЛЮЧКОВСЬКА, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою НУ «Львівська політехніка»:
— Поява книжки Ігоря Калинця, поза сумнівом, — подія, причому не тільки в мистецькому житті Львова, а й загалом України. Робота Ігоря Калинця над книжкою — це одержимість, бо працював він кожного дня від ранку до пізнього вечора. Це величезна дослідницька, пошукова праця, глибокі архівні дослідження. Книжка написана в найкращих зразках європейської традиції, бо творчість Богдана-Ігоря Антонича не ви-вчається сама по собі, а вивчається в історичному та культурно-мистецькому контексті. Я стверджую, що книжка Калинця — найбільш авторитетне джерело біографії одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття Антонича. Маю зазначити, що Ігор Калинець — людина енциклопедичних знань. З будь-яких питань, пов’язаних з україністикою, літературою та історією України, можна звертатися до Ігоря Калинця, і працівники МІОКу роблять це постійно. І завжди отримують відповідь на всі питання, що їх цікавлять. Нова книжка Калинця вражає широким спектром історичних на літературознавчих даних. Нове видання — не лише особистий внесок Ігоря Калинця у відзначення століття від дня народження Богдана-Ігоря Антонича, це моральний обов’язок перед поетом, про якого ми або не знали, або знали надзвичайно мало.
