Загадкові люди-бібліофіли в часи високих технологій зберігають вірність паперовим виданням, стверджують, що у Європі — бум на паперову книгу, а коли заходиш у метро, то бачиш, що кожний другий пасажир читає не з планшета, а гортає улюблені сторінки...
Нині на Ювілейних книжкових посиденьках у Національній бібліотеці ім. Ярослава Мудрого панувало відчуття — як гарно бути бібліофілом! Голова клубу Анатолій Кончаковський, перший директор Музею Михайла Булгакова, нагадав, як чверть століття тому прихильники книги почали збиратися по суботах у домі, що сам став героєм роману, — у нещодавно відкритому Музеї Булгакова у Києві. Нагадаємо, першим очолював клуб Вільям Бабицький, інженер-корабел, знавець антикварної книги, який приносив на засідання раритетні видання, книжки та листівки з рідкісними автографами. Яскравий слід в пам’яті багатьох киян залишив Михайло Грузов, відомий лікар-науковець і людина енциклопедичних знань, глибокий знавець української літератури, а серед його багатого зібрання були книги, видані в таборах. Майже 30 років він випускав книжки з бібліофільства, книгодрукування, екслібристики та мемуарну літературу у створеному власноруч домашньому видавництві «МАГ» (Михайло Андрійович Грузов). І професійно керував клубом впродовж десяти років, з 1998 до 2008, коли раптово пішов із життя. До речі, назву «Субота у Бегемота» придумав саме він...
Стефан Машкевич, доктор фізико-математичних наук, письменник-києвознавець, розповів, як його батько придбав антиутопію Джорджа Оруела «1984» — у 1982 році, в часи, коли за книгу переслідували. Галина Ковальчук, директор Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, повідомила про діяльність у Києві в 1928—1929 рр. Українського бібліологічного товариства, яке об’єднало українських бібліофілів і практиків книжкової справи, але проіснувало недовго у часи репресій, що почалися у колі української інтелігенції.
Вітаючи усіх із красивою датою, директор Музею М.Булгакова Людмила Губіанурі відзначила, що будинок №13 на Андріївському узвозі пам’ятає дитинство клубу, його підлітковий вік. І поділилась кумедною історією про те, як однієї суботи в музеї було багато відвідувачів, і касир розподіляла людей — кого в клуб, а кого на екскурсію: «До неї підійшли пан та пані, записались на екскурсію, але помилково попрямували до кімнати, де засідав клуб. Касир побачила і вигукнула: «Ви куди? Туди не можна! Там — «бегемоти»!
У радянські часи клуби, як правило, являли собою самодіяльне і нудне явище, куди люди йшли тому, що не мали вибору. Учасники «Суботи у Бегемота» перші у Києві повернули поняттю «клуб» його первісне високе значення: люди збираються тому, що у них є спільні інтелектуальні інтереси, а цими спільними інтересами стали книга, Київ, Україна. І сьогодні Клуб прихильників книги дійсно прикрашає простір, за словами М.Булгакова, найкрасивішого міста світу.
Привітання з Німеччини надіслав член клубу з моменту його заснування — Яков Бердичевський, літератор, бібліофіл, меценат, який у 1987-му передав у дар місту Києву свою колекцію «Пушкініана», що збирав 30 років, для створення Музею О.Пушкіна.
— Головне для нас — Її Величність Книга, — розказав «Дню» Анатолій Кончаковський. — Нас цікавить не лише інформаційна складова: ми обговорюємо оформлення, ілюстрування, екслібриси, автографи, вивчаємо процес створення книги. Ми проводили засідання: «Український екслібрис», «Геральдичний екслібрис», «Французька палітурка» і «Майстри палітурної справи». Постійно представляємо нові книги, переважно це видання про Київ, історію та культуру України. Так, нещодавно Василь Ульяновський, професор кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету ім. Т. Шевченка, представив свою книгу «Диво і дива» — про створення та історію Володимирського собору.
На перші засідання приходили 10—15 людей, а коли кількість учасників зросла настільки, що Музей Булгакова всіх не вміщав, ми «пішли у мандри» містом: нас гостинно приймали Софія Київська, Музей історії Києва, Музей літератури, Музей книги і друкарства, Національна медична бібліотека, Музей Т.Шевченка, Архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Заболотного. Протягом останніх п’яти років клуб є бажаним гостем Національної бібліотеки ім. Ярослава Мудрого, де двічі на місяць відбуваються наші зустрічі. Клуб існує на добровольчих засадах і зараз налічує 105 учасників.
За 25 років відбулося майже 300 засідань, на яких виступали актори Микола Рушковський, Раїса Недашківська, Лариса Кадочникова, історик Дмитро Малаков, диригент Роман Кофман, театрознавець Кіра Пітоєва, академіки Любомир Пиріг та Ісаак Трахтенберг, мистецтвознавець Дмитро Горбачов, письменник Андрій Курков, києвознавці Михайло Кальницький і Віталій Ковалинський.
До свята клуб «Субота у Бегемота» отримав чудовий подарунок — ілюстроване видання «Київський альманах бібліофіла», присвячений 25-річчю заснування (видавництво «Особистості»). Збірку статей, автори яких — українські вчені, науковці, києвознавці, письменники — відкривають «Щоденники» Михайла Грузова, а серед епіграфів до альманаху — висловлювання Дені Дідро: «Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити».
