Цієї осені Ужгородському національному університету виповнилося 75 років від дня заснування. Цій знаменній події у житті одного з найуспішніших вишів країни присвятив своє науково-публіцистичне видання «Обереги криниці знань. Ужгородський національний університет у долях його сучасників» керівник інформаційного відомства УжНУ, багатолітній автор «Дня», цьогорічний лауреат обласної журналістської премії, заслужений журналіст України Василь Ільницький.
Книга містить 22 нариси та інтерв’ю з людьми, які на різних етапах свого життя поєднали долю з найпрестижнішим вишем області та й усього Карпатського регіону і створюють своєрідний колективний портрет УжНУ. Серед них — заслужені лікарі України: ректор університету, професор-нейрохірург з європейським визнанням Володимир Смоланка, народний депутат України ІІ скликання, голова Закарпатської організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, вчений-хірург Іван Коршинський, перша на Закарпатті доктор медичних наук і засновниця першого в Україні НДІ фітотерапії Оксана Ганич; фундатор економічного факультету УжНУ, почесний житель Ужгорода, професор Іван Мешко; перший на Закарпатті доктор соціології, Надзвичайний і Повноважний Посол Сергій Устич; професор-мовознавець, засновник і керівник Інституту україністики ім. М. Мольнара, публіцист Любомир Белей.
Споминами та роздумами про те, як університет вплинув на їхні особисті долі, а вони — на долю вишу, діляться з автором відомі далеко за межами рідного краю доктори наук: фізики Олександр Сливка та Ігор Студеняк, біолог Володимир Фекета, політологи Мирослава Лендьел і Микола Палінчак, правники Олександр Рогач і Ярослав Лазур, математик Ігор Король, історики Володимир Задорожний, Ігор Тодоров та Василь Гарагонич, лікар та математик, які знайшли себе ще й в історико-краєзнавчих розвідках — Юрій Фатула і Олександр Лавер, полковник Василь Олійник, Народний герой України, військовий капелан Іван Ісайович, популярний сучасний письменник і перекладач, публіцист Андрій Любка.
Один із рецензентів книги, доктор наук із соціальних комунікацій, завідувач кафедри журналістики УжНУ Юрій Бідзіля вважає, що «автор майстерно підготував матеріал таким чином, щоб не лише розкрити читачеві секрети успіху й особливості життєвого шляху представників різних генерацій університету, а й через них відобразити процес розвою, удосконалення та модернізації одного з найавторитетніших вишів України, намагається максимально розкрити життєву філософію і світобачення своїх співбесідників, не забуваючи при цьому акцентувати, що у більшості з них підвалини успіху були закладені в УжНУ».
«Василь Ільницький вдало підібрав героїв своєї книги і за їх віком. Від найповажнішого професора Івана Мешка — до одного з наймолодших популярних сучасних українських письменників, випускника філологічного факультету Андрія Любки, — наголошує член Національної спілки письменників України, лауреат всеукраїнських та обласних премій у галузі літератури та журналістики Василь Густі. — Такий підхід дає можливість побачити, якими критеріями визначають духовні, наукові, суспільні, політичні, зрештою матеріальні цінності люди різних поколінь, які пережили величезні суспільно-політичні катаклізми. Багато чого реформувалося, зникало, змінювалось, виникало. Але одна величина залишається незмінною для всіх співрозмовників цієї книжки — любов, повага, вдячність рідній alma mater — Ужгородському національному університету — істинній, невичерпній криниці знань для минулих, теперішніх і майбутніх поколінь».
«Головна цінність книги Василя Ільницького полягає у тому, що дає читачеві можливість прослідкувати основні етапи становлення, розвитку та досягнення вишу. Переконаний, що вона стане настільною для всіх, хто цікавиться питаннями вищої школи в Закарпатті та й Україні, гідно репрезентуватиме наш край, нашу Срібну Землю», — резюмує доктор історичних наук, професор, декан факультету історії та міжнародних відносин Іван Вовканич.
Варто зазначити, що публікації до своєї книги про відомих в усій Україні людей, які творили раніше і творять нині достойний імідж Ужгородському національному університету, автор найперше обнародував на шпальтах газети «День».
