Це питання далеко не риторичне для населення планети, на яке чекають серйозні потрясіння і нелегкі випробування. Людство за свою історію пережило три промислових революції — індустріальну, технологічну і цифрову. Якщо перша тривала від 1760 до 1840 року, друга — з кінця ХІХ до початку ХХ ст., то витоки третьої позначені 1960-ми, коли було винайдено комп’ютер, а згодом й інтернет. Четверта ж розпочала свою ходу на межі двох століть у результаті динамічного розвитку цифрових технологій та їхнього широкого застосування на практиці, зокрема у машинобудуванні, біології, медицині, космічній галузі, кібернетиці, сільському господарстві.
Наскільки четверта промислова (технологічна) революція становить загрозу для людства у майбутньому, чи, навпаки, є панацеєю від глобальних проблем на планеті, можна знайти відповіді у виданні з однойменною назвою. Його автор — відомий у світі німецький економіст, доктор технічних наук, засновник і незмінний президент Всесвітнього економічного форуму в Давосі Клаус Шваб. Книжка вийшла у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля», переклад якої здійснили Наталя Климчук і Ярослав Лебеденко.
По суті, Клаус Шваб створив не просто авторитетний дискусійний клуб, а своєрідну глобальну платформу, де постійно продукуються конструктивні ідеї, покликані позитивно впливати на багато в чому неконтрольовані процеси. Автор спробував зазирнути у майбутнє, яке чекає на всіх нас у добу цифрових технологій. Його фундаментальна праця, створена на матеріалах форуму, складається з двох книжок: перша — «Четверта промислова революція», друга — «Формуючи четверту промислову революцію». Книга перша містить загальний огляд четвертої промислової революції, розглядає головні новаторські технології, аналізує впливи революції і спровоковані нею політичні виклики.
Чим більше заглиблюєшся у книгу, тим пророчішими стають думки, висловлені колись давньогрецьким філософом Платоном у праці «Держава». Ідеальною країною, як вважав мудрець, є та, якою керують високоморальні інтелектуали. Ця формула, можна сказати, екстраполюється не лише на нинішні уряди економічно розвинених країн, від рішення яких залежать долі мільйонів, а й керівників трансатлантичних корпорацій, що є нині рушіями науково-технічного прогресу. Власне тому Клаус Шваб формулює низку актуальних питань у своїй розвідці, адресуючи їх, перш за все, державним чиновникам і приватним підприємцям, рішення яких, з одного боку, можуть стати фатальними, а з іншого — навпаки, наблизити до розв’язання завдань, над якими людство ламає голову не одне тисячоліття.
Апокаліптичні картини, намальовані Клаусом Швабом за принципом «що станеться, якщо впровадять», присутні чи не в кожному розділі книжки. Автор постійно посилається на прогнози аналітичних центрів при науково-освітніх і науково-дослідних закладах, які час від часу стають надбанням громадськості, у тому числі і завдяки роботі Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Варто згадати хоча б кілька разючих прикладів, що викликають постійне занепокоєння в експертному середовищі. У найближчі двадцять років, зокрема, у США через тотальне застосування автоматизації на виробництві чимало професій взагалі відімре або потрапить до зони ризику. У найближчого конкурента — Китаю, куди американські бізнесмени свого часу перенесли цілі технологічні лінії через дешевизну робочої сили, спостерігатиметься та ж сама ситуація. Роботи, практично з нульовою собівартістю у виготовленні різноманітної продукції, витіснять десятки мільйонів працюючих, які поповнять армію безробітних у Піднебесній. Можна лише уявити, як підвищиться соціальний градус напруги, коли людям елементарно не буде за що існувати, а, отже, поглибиться існуюча нерівність між найбагатшими.
Саме цій проблемі автор присвятив окремий розділ «Нерівність і середній клас», де навів досить тривожну статистику, посилаючись на дослідження однієї з міжнародних фінансових груп. Важко повірити, але половину всього світового капіталу нині контролює один відсоток (!) багатіїв, тоді як «низька за рівнем доходів половина населення Земної кулі сукупно володіє менше ніж 1% світового багатства» (дані Credit Suisse. — Авт.). У зростанні нерівності Клаус Шваб убачає найбільшу суспільну проблему, яка спричиняє підвищення рівня злочинності, поширення психічних захворювань, скорочення тривалості життя, зниження рівня довіри до влади. На запитання про те, чи зруйнує цей негативний тренд четверта промислова революція, автор книги не наважується дати чіткої відповіді. Він схильний говорити радше про передумови, завдяки яким це гіпотетично може статися.
Клаус Шваб, оперуючи у своїй розповіді різними вражаючими фактами, які вже стали реальністю у процесі переможної ходи четвертої промислової революції, не намагається сіяти панічних настроїв, навпаки, закликає пристосовуватися до неминучих змін і набувати ознак еластичності, щоб запобігти зайвим ризикам.
Варто також пам’ятати, і на цьому особливо наголошується у книжці, що людська психіка, як вразлива фізіологічна система, має свої обмеження і запобіжники. Лавина змін, що нагромаджується, плюс соціальна нестабільність роблять людську психіку вразливою й емоційно нестійкою. Тому необхідно поміркувати над тим, який, умовно кажучи, захисний скафандр слід одягти на Homo sapiens, щоб захистити його перед виходом у кіберпростір.
У другій книжці — «Формуючи четверту промислову революцію» — автор визначає дванадцять напрямків технологій, за якими відбудеться переформатування фізичного світу. Це в першу чергу стосується штучного інтелекту і робототехніки, передових матеріалів, адитивного (тримірний друк) виробництва, біотехнології, геоінженерії, космічної галузі, нейротехнології, відтворюваної енергії, блокчейну (технології розподіленого реєстру), інтернету. У кожному із згадуваних напрямків ведуться фундаментальні дослідження за рахунок багатомільярдних інвестицій, як з державних бюджетів, так і з венчурного фінансування компаній з високими прибутками. Треба віддати належне Клаусу Швабу, який, описуючи кожну із перерахованих технологій, послуговується напрацюваннями авторитетних експертів, ґрунтовно обізнаних із глобальними процесами. Якщо коротко, то вони зводяться до двох принципово важливих моментів: переваги і потенційні загрози від впровадження нових технологій. У середині 1960-х знаний у США не лише як фізик-атомник (брав участь у Мангеттенському проєкті), а й письменник Ральф Лепп відверто заявив, що у світі не знайти жодного вченого, який би стовідсотково знав, що очікувати від науки у майбутньому. «Це нагадує потяг, який несеться невідомо куди, в якому в кабіні локомотива відсутній науковець-машиніст, а в останньому вагоні знаходиться більша частина суспільства, що озирається у минуле», — безнадійно зізнався Ральф Лепп.
Поза всяким сумнівом, праця Клауса Шваба стане корисною не лише науковцям, а й вітчизняним урядовцям, депутатам, підприємцям, військовим, усім тим, хто прагне позитивних змін у національній економіці, господарських справах, добробуті населення, обороноздатності країни. Досягти амбітних цілей можливо лише за умови залучення західних прогресивних технологій, що уособлюють четверту промислову революцію. За таких умов новообраний уряд забезпечить економічне зростання в країні, що позитивно позначиться на рівні життя населення і виведе українське суспільство з перманентної соціальної кризи.
