Молода авторка Маргарита Сурженко впевнено підкорює український літературний простір, їй добре вдається відчувати та описувати час, в якому ми живемо. У двох попередніх книжках, які також вийшли друком у видавництві «Дискурсус», наскрізною темою текстів була війна на сході нашої країни і життя людей, які не з власної волі покидали бажану зону комфорту. Попри вдалі художні описи, книжки були подібні до репортажних, оскільки більше фіксувався момент і було менше вигаданого.
Натомість «Квартира київських гріхів» — інша, це книжка про спокуси великого міста. В ній більше художньої вигадки, менше оптимізму (хоча відчуття, що все буде добре, не покидає, і врешті-решт не підводить). У ній більше сюжетних ліній, і часом здається, що цей «пазл» не збереться в одне ціле. Книжка — про сім смертних гріхів, які постають перед читачем у вигляді молодих і привабливих дівчат.
Дівчата мешкають у серці столиці, мають здатність ставати невидимими та експериментувати із власною зовнішністю, будучи у видимій подобі. Вони підживлюються енергією тих, хто не може протистояти спокусам, і щиро захоплюються стійкістю тих, хто їм не піддається. «Ми вбиваємо собою людей, але вони знаходять у собі сили звільнятися від нас і бути щасливими. І в ці моменти ми говоримо про їхню силу і трохи заздримо».
Ми всі занадто пов’язані й переплетені, а кожне знайомство — не випадковість. Знайомство — це немов зіткнення двох кораблів, які набрали швидкість ще до початку нашого життя, котрі спокушають людей до гріховних падінь. Так вважає одна з грішниць. Починається книжка також зі знайомства. Головний герой Сашко зустрічає в барі дівчину, яка виявляється грішницею Хтивістю. Відчуваючи сильний потяг до цього хлопця, Хтивість вирішує відкритися йому та розповісти про себе і своїх подруг.
Спершу Саша сприймає ці історії як один зі способів флірту, але прокинувшись вранці у квартирі гріхів і побачивши на власні очі спокусниць, — стає зрозуміло, що все сказане Хтивістю правда. І не пізнавши та переборовши вплив на себе кожної, хлопець не зможе повернутися до реального життя. Такий початок книжки віддалено нагадує «Дракулу» Брема Стокера — коли людина має всі умови для життя, але стає заручником ситуації й відчуває приреченість через невідомість. Звісно, можна закинути, що сюжети подібного роду не новина, а скоріше інтерпретації чиїхось раніше написаних текстів, але, повірте, книга вас здивує. Можливо, «Квартира київських гріхів» не в усіх моментах досконалий текст, але він, безперечно, дуже щирий, а тому «тримає».
Реальні описи Києва і випробувань, що їх він дає своїм мешканцям, закохають ще більше в це місто тих читачів, хто любить діяти. Водночас книжка стане пересторогою для тих, хто вирізняється пасивністю, але має намір підкорити столицю. Це роман про злети і падіння. Він фантастичний і водночас повний гіркого реалізму. Окрім усього, читається напрочуд легко.
