Напередодні 22 червня - 73-ї річниці від початку німецько-радянської війни рупор окупаційної влади і головний розплідник сепаратизму та проросійських настроїв - телеканал НТС (так зване незалежне телебачення Севастополя) закликав місцевих мешканців згадати про загиблих у німецько-радянській війні та вшанувати пам'ять полеглих на фронтах акцією "Квітка життя" та прийти до Вічного вогню в центр міста з квітами. Цитуємо: "Один цветок – одна загубленная войной жизнь. Пусть цветок будет ярким, как несбывшаяся любовь юноши, или нежным, как ладошка так и неповзрослевшего ребенка". Можливо, рік тому, коли життя було мирним, ніхто б і не звернув уваги на цю акцію, проте, сьогодні, коли Російська Федерація здійснила зухвалий напад на Україну, подібні запрошення виглядають вкрай цинічно. За час неоголошеної війни на Сході України загинуло чимало мирних мешканців, в тому числі і дітей, життя яких обірвалося через вторгнення російських найманців.
І які б яскраві не були квіти, принесені до Вічного Вогню одуреними севастопольцями, які згадують у ці дні полеглих на фронтах німецько-радянської війни, вони не знімуть відповідальності з місцевих мешканців, які так охоче вірять у те, що їм розповідає зомбоящик. Подібні акції вшанування пам'яті загиблих оголюють справжнє обличчя країни-агресора, яка паразитуючи на подвигах ветеранів Другої світової війни і прикриваючись їхньою перемогою над фашизмом (за допомогою придворних блазнів, так званих журналів, які насправді такими не є, а є лише рупором офіційного Кремля), створює нову фашистську державу, яка одноосібно порушила мир на землі, вбиває мирних мешканців Донбасу та українських військових і, як бачимо, зупинятися не збирається. Як розповів викладач гуманітарних дисциплін одного з місцевих вищих навчальних закладів, пан Анатолій: "Після того, що сталося, Росія не може називатися правонаступником країни, яка перемогла фашизм, оскільки вона сама стала цілковитим аналогом Німеччини сорокових років. Всі акції вшанування пам'яті загиблих у роки Другої світової війни спрямовані на замилювання очей росіянам та мешканцям тимчасово окупованої території, головна їхня мета - показати людям, що Росія поважає подвиг ветеранів, сумує за загиблими і засуджує будь-які прояви фашизму. Насправді ж, робить все з точністю до навпаки".
Не забули так звані журналісти і про Україну. До речі, жоден випуск новин на так званому НТС не обходиться без України, незважаючи на те, що Крим вони вважають територією Росії, і за логікою, мали б розповідати про ту країну, в якій живуть. Але, як кажуть "не тут то было". Всі новини будуються навколо України, в традиційному вмінні перевернути все з ніг на голову. От і випуск напередодні 73-ї річниці від початку німецько-радянської війни не став виключенням. Аби читачі з різних куточків України мали уявлення про те, в якому інформацйному вакуумі мешкають кримчани, цитуємо: "Приближается одна из самых трагических дат в истории нашей Родины - 22 -е июня, день начала Великой Отечественной войны. События последних месяцев на Украине обнажили истинное значение победы в той самой разрушительной, жестокой и кровопролитной войне. Угроза нацизма, ставшая вновь реальной, стплотила жителей Севастополя, заставила еще раз вспомнить о событиях первой и второй героических оборон города. Более понятен и близок стал подвиг каждого, кто жил в то тяжелое время, кто как мог, приближал Победу. Накануне дня памяти и скорби приди к Мемориалу на центральной площади города, и пусть в руках у тебя будут цветы". Як зазначає пан Анатолій, "неможна коментувати дії і логіку психічнохворої людини (а всі кримські телеканали, так само, як і російські, які транслюють на півострові можна визначити тільки як психічнохворі, відповідно, всі, так звані, ведучі та журналісти - також мають всі ознаки психічних захворювань, зокрема, вбачають в усіх ворогів народу і страждають від манії переслідування), тому неможливо передбачити, що вони робитимуть завтра. Можу лише стверджувати, що вислів "на Україні" вкотре демонструє маніакальне бажання російської влади бачити Україну не як самостійну державу, а як складову російської імперії. Іншої лексики на місцевих та російських телеканалах годі й чекати. Коли ми говоримо "на Кубані", "на Донеччині", це означає - на частині території, якщо ж мова йде про самостійну й суверенну державу, говоримо: "в Україні", "в Чехії", "в Італії", "в Сполучених Штатах" тощо. Треба розуміти, що всі ці маріонеткові читачі новин вислювлюють не свою власну позицію, а позицію Кремля, тому це шизофренічне подання інформації триватиме доти, доки триватиме війна. Як тільки Україні та країнам Заходу вдасться натиснути на Росію і більш менш налагодити стосунки між державами, такі новини ми більше не побачимо. Таким чином, все залежить від подальших домовленостей між країнами, або їх відсутності.
