Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Особисті міркування щодо Вселенської Церкви

29 серпня, 2022 - 18:24

Папа Францішек любить своє українське стадо? Мабуть не дуже! Докази є не у словах а у діях. Найновіша інформація з Ватикану була про іменування двадцятьох нових кардиналів. На не велике диво не було українського ім'я.

Навіть монголи отримали кардинала правда з італійським прізвищем. Правда це призначення було для символіки. Хіба кращої символіки не було як нації що бореться за своє буття?

Для повного зрозуміння цієї несправедливості, треба ознайомитись з деякими фактами. Українці за чисельністю у східній Європі  друга найбільша група у Католицькій церкві після поляків. Поляки мають чотири кардинали.  В нас немає ні одного. Такі багато менші за кількістю католиків нації у Східні Європі натомість мають бодай одного. Наприклад хорвати, мадяри, румуни, чехи, словенці, литовці, латиші.  Українців католиків майже п'ять мільйонів. Найближча чисельністю католиків це хорвати і мадяри, але вони не становлять навіть половини нас, українців католиків. Очевидно що у них бодай один призначений кардинал.

Тут немає переборщення. Українці чисельністю відрізняються. До речі вони також відрізняються вірністю не тільки до Католицької Церкви але передусім перед Богом. Мені відомо, що у Празі українці мають доступ до різних католицьких церков бо на жаль чехи чимраз то більше богеми які стають не віруючими. Але чехи мають кардинала. До речі в Європі католицька церква щодо чисельності падає чисельно, тільки не в Україні.

Які висновки? Очевидно перше це незрозуміла  для багатьох ворожість до українців сучасного Папи Францішка. Одначе  мабуть це не суттєве бо він старий, хворобливий і не надійний на довгу владу. Як для мене він  русофіл  якщо не гірше і до речі боягуз що тягнеться ще з часів коли аргентинська військова гунта знущалася над народом Аргентини. Для мене сьогоднішній Папа це трохи блазень у найкращому випадку. 

Чи вина щодо нашої маргіналізації у скромності нашого Синоду? Це навіть не підлягає дискусії. Синод потребує Патріарха Йосифа Сліпого з його стажем і відвагою. Це не пряма критика тільки  Патріарха Святослава  який себе навіть патріархом не називає. Йосиф Сліпий вийшовши на арену католицької церкви був найбільш заслуженим для Христа між всіма у Ватикані. Не було йому рівного включно з тодішнім Папою. Тому з ним мусіли числитися мимо  Ост-політик Ватикану.

Українці католики забувають що усе в житті керується субєктивною політикою. Я не цинік. Я католик який ходжу до церкви або бодай слухаю українське католицьке чи православне Богослужіння кожної неділі. Для мене дуже важливим, щоби мої внуки були хрещені у нашій Церкві. Одначе я не сліпий догматик чи фанатик.

Тому моє писання сьогодні зовсім природне хоча  егоїстичне. Чому католицька церква для мене такою важливою. Бо вона приймає Христа, переважно розуміє різницю між добром і злом і менш більш нормально приймає цивілізовані концепції, окрім відношення до концепції жіночих прав. Католицька церква заслуговує на світову увагу хоча правда ця увага корчиться не через брак віри а через ірраціональність її проводу.

Я не відкидаю свою церкву. Я просто не шаную більшість її проводу.

Чому бути християнином і католиком є важливим? Не у догмі суть і не суть у концепціях реверенди до осіб котрі відсутні від нормального світу і його життя. Як можна зрозуміти, що дві тисячі років після Христа жінка є другорядною або фактично невільною? Для неї немає місця у Церкві.  Вона не може приймати рішення про себе. Бо дві тисячі років тому було дванадцять апостолів і усі вони були чоловіками. Єдині жінки були мати Ісуса і повія яка липнула до Христа. Марія Магдалина була просто символічною. Ніколи сьогодні не можна думати категоріями культури дві тисячі років тому.

Тому збудімся. Віра і релігія це дуже важливі частини нашого життя. Суть у цьому що вони особливі і особисті. Я бачу себе як християнина українця. Я не потребую ні Папи ні другого щоби утвердити мою віру, але я не розумію чому так званий  представник Христа мене і мій народ постійно зневажає. Рівно ж не розумію чому наші владики не реагують на цю зневагу і не стають в обороні свого стада. Ігнорування нас щодо призначення кардинала це прямо образа для нашої церкви.

Дорогі наші владики! Ви проігноруєте цю чергову образу. Одначе зрозумійте, що слово стадо смішне і тільки символічне. Стадо нормально йде сліпо за своїми пасторами. Ваше стадо не таке сліпе. Фактично  Ви повинні прислуховуватися та діяти за напрямними свого стада. Хіба не так?

29 серпня 2022 року                                     

Аскольд С. Лозинський

Новини партнерів