Отже, неймовірне: національна комедія «Скажене весілля» не просто окупилася в кінопрокаті, а й перекрила свій бюджет майже вп’ятеро: зібрала 50,7 млн гривень при кошторисі 10,8 млн.
До того рекорд належав минулорічному «Dzidzio Контрабас»: за 11 тижнів прокату картина зібрала 22 млн грн — учетверо більше за бюджет. Ба більше, «Контрабас» став першим українським фільмом, який окупився за рахунок квитків.
Для уважного спостерігача історія української кіноіндустрії — це літопис очікувань. Ще в середині 1990-х ми жадали, аби щороку виходили бодай по 2—3 повнометражних вітчизняних фільми. Потім мріяли, аби вони потрапляли в прокат. Коли сталося й це, поза будь-якими мріями лишалася статистика, яка б одного чудового дня показала прибуток національної картини в прокаті.
Повторю не без задоволення — цей день настав. І вже не один, а цілих два фільми.
Як їм це вдалося? Реклама? Такі амбітні минулорічні проекти, як «Сторожова застава» й «Кіборги. Герої не вмирають» рекламувалися з набагато більшою інтенсивністю, але не повернули й половин витрат. То, може, касу гарантував жанр — комедія? Вірно лише почасти: так, жоден з десятка повнометражних продуктів «Студії Квартал-95» включно з відносно свіжим «Слугою народу 2» дивідендів своїм авторам не приніс.
Розкрутка «Скаженого весілля» відбувалася так: в травні цього року вийшла спільна пісня гуртів «Время и Стекло», Mozgi й співачки Мішель Андраде під назвою «Промінь», яка стала лейтмотивом до фільму, а вже у вересні Потап та Олег Винник заспівали дуетом «Найкращий день», який теж увійшов у саундтрек. Також обидва естрадних героя зіграли епізодичні ролі.
Що ж до «Dzidzio. Контрабас» і його продовження «Dzidzio. Перший раз», то головні ролі в них виконав Михайло Хома — фронтмен гурту Dzidzio.
Отак просто. Dzidzio з їхнім «комедійним антигламурним попом» — одна з найуспішніших груп у країні. Фан-клуб гурту в соціальній мережі «ВКонтакті» перевищував 200 тис. прихильників, а річна кількість переглядів роликів на офіційному каналі Dzidzio в YouTube перевищила 11 млн. Про популярність Потапа й особливо Винника взагалі нема чого додати.
Ось стратегія. Взяти комедійний сюжет; бажано при цьому купити вже випробуваний сценарій, як це зробили продюсери «Скаженого весілля» (придбали права на формат французького фільму 2014 року «Божевільне весілля»); наситити діалоги й ситуації гранично доступним, інколи й нижче поясу гумором; головне — включити в акторський склад естрадних зірок — тим самим привівши в зал авдиторію, яка за інших обставин туди б не пішла. Бюджет при цьому має складати до 10—11 мільйонів. І все. Прибуток забезпечений.
Ми можемо скільки завгодно сваритися на авторів таких, м’яко кажучи, нескладних розваг, можемо ремствувати на невибагливу публіку, але що є — то є. В Україні з’явилися продюсери, які знають, як заробити на національному фільмі. Це не добре й не погано. Це факт.
Що з ним далі робити?
Залежить від того, яким ми хочемо бачити своє кіно.
