25 вересня у Центрі культури і мистецтв НТУУ «Київський політехнічний інститут» планується проведення концерту Тетяни та Сергія Нікітіних.
Напевно, у цього дуету до цих пір є немало шанувальниць і шанувальників в Україні. І можна було б за них лише порадіти, коли б не одна, вельми неприємна обставина.
У березні 2014 року, коли Росія нахабно, наплювавши на всі норми й угоди, розвертала окупаційні війська в Криму, на радіо «Эхо Москвы» в програмі «Дифирамб» Тетяна Нікітіна серед іншого сказала наступне (при тому, що ведуча Ксенія Ларіна неодноразово нагадувала, що програму слухають і в Україні):
«...як це так — після стількох років війни вийшли на вулицю фашисти, вішають свої прапори, нападають на цих самих поліцейських. Я вам скажу — в Європі із співчуттям дивилися на поліцейських. Адже /.../ це чудове місто — Київ, по суті лягло під... Вони ж ніхто не чинили опір цим, які в касках, з ножами стріляли...»
Син Тетяни і Сергія, Олександр Нікітін, звукооператор, на їх концертах (за іронією обставин, живе нині в США) пішов ще далі: «Мені здається, трагедія всієї цієї ситуації полягає в тому, що тут немає двох окремих країн, двох окремих держав. І кожного разу, коли я чую про територіальну цілісність, «Дозвольте українському народові самому в усьому розібратися» — ні, на жаль, тут все набагато складніше. І люди ж гинуть російські. У тому числі. А не лише українські бойовики».
Ймовірно, Сергій Нікітін дотримується інших поглядів. У січні 2013 року, ще до Майдану та війни, він відмовився виступити на ювілеї Юрія Башмета «через серйозні розбіжності з ювіляром із приводу ухваленого «закону Діми Яковлєва» та його ставлення до президента В.В. Путіна», а в ефірі «Дифирамба» під час обговорення гострих політичних питань просто мовчав. Проте ні від нього, ні від Тетяни, ні від Олександра за 2,5 року, що минули з тих пір, так і не було спростування сказаного.
Що це - тверді переконання чи звичайна дурість — абсолютно нецікаво. Важливе інше: ніякого концерту Нікітіних у Києві бути не повинно.
