Уже більше двох місяців української революції одночасно з головною площею Києва - Майданом та мирними протестами у різних містах України, за кордоном також відбуваються акції на підтримку українців. Мабуть, це рекордна кількість згадувань про Україну у соціальних мережах, ЗМІ і, головне, на вустах самих іноземців. Спочатку - підтримка акціями українців за євроінтеграційні кроки, а вже після 30 листопада вони стали більш рішучішими - за збереження прав людини, свободи, гідності та проти беззаконня. До акцій по всьому світу почала долучатися не лише діаспора, але й самі іноземці.
Кожна дія закордонної активності відіграє свою роль у наведені ладу в Україні. Мої наступні матеріали будуть присвячені саме тим активістам, які влаштовують гучні акції та увесь цей час тримають “руку на пульсі” українських новин.
Хтось із них системно виходить та закликає до миру з метою поширення інформації про події в Україні. Вони з`являються на перших шпальтах місцевих видань, розповідають про цю країну та проблеми своїм сусідам та колегам, а також певною мірою вселяють і саму надію у сильних людей, яких варто побачити. Деякі країни мають більш конкретні плани та дії, прислуховуючись до порад тиску на українських бізнесменів, закликаючи владу своєї країни більш рішуче підтримати майданівців та повертаючи високопосадовців до розмови про Україну. Одним із найактивніших міст став Лондон. До активних акцій він долучився чи не найпершими. І нині у складі “команди” не лише активна діаспора, а й десятки українців, які знайшли одне одного на підґрунті підтримки власної країни. Усі мої співрозмовники в різний час за останні місяці приїжджали до України та бачили українські протести на власні очі.
Андрій Гундар, 43 роки. Директор Українського інституту у Лондоні, співпрацює з юридичною фірмою
Андрій народився у Великобританії, працював у різних країнах і 12 років прожив у Києві. Одружений також на українці. Він обіймає посаду директора Українського інституту у Лондоні, а його робота пов’язана із проведенням культурних та освітніх заходів. Уперше активісти зібралися 22 листопада. Було 5 людей і говорили про те, як допомогти Києву та влаштувати акцію підтримки. Вже наступного дня відбулася акція біля Парламенту Великобританії.
“Ми змогли звернути на себе увагу – це місце відоме і зручне для зустрічі ”, - згадує Андрій. - Вже тоді активісти зрозуміли, що лише протестних акцій замало і відреагували на заклики щодо пікетування будинків олігархів. Пікети – це дуже ефективний спосіб. Преса активно пише про такі акції, відбувається розголос певних імен, а це наносить удар. Навіть Financial Times писав про нас декілька разів. Місцеві мешканці звертають увагу на кілька десятків людей, які збираються пікетувати чийсь будинок. Інколи такі акції бувають навіть ефективнішими за кількасоттисячний протест. Під час останніх - до нас долучалися і самі британці та відомий редактор The Economist Едвард Лукас. Протести у Лондоні також намагалися зірвати, але це так нікому і не вдалося. Запускали інформацію від людей за годину або дві до акції, що її проводити не потрібно. І, мовляв, своїми акціями ми шкодимо загальній справі навести лад в Україні. Ми висловлюємо надзвичайно подяку та солідарність українцям, що зараз відстоюють нашу країну”, – завершує мій співрозмовник.
Оксана Мотика, 31 рік, лікар, народилася у Трускавці
Оксана мешкає у Лондоні 12 років, а її чоловік львів’янин - вже 15 років. Вони познайомились саме тут і залишилися жити у Британії. Перед Новим роком Оксана відвідала і київський Євромайдан. Саме вона була присутня 10 грудня на дебатах голови парламентської групи зі зв’язків із Україною Джоном Віттінгдейлом та Міністром закордонних справ Великобританії Вільямом Хейгом. Дебати були присвячені розвитку та важливості зовнішньої політики Великобританії саме щодо України. У своїй промові Джон Віттінгейдл наголосив, що влада має поважати мирні протести, а застосування сили проти мітингувальнків – неприпустиме.
“В організації наших акцій - зібрати таку кількість людей - нам найбільше допомогли соціальні мережі. Після подій 31 листопада люди передусім вийшли висловити солідарність. Ми хочемо щось зробити і бути корисними. Новини висвітлюють події в Україні достатньо поверхово. Є деякі більш глибокі публікації, але, будемо відверті, не усі читають газети. Ми ж намагаємося привернути увагу і розповісти самим британцям правду. Мені багато чого є сказати українцям. І я добре розумію, чому події набули такого характеру. Я також добре розумію, що влада не розмовляє з людьми однією мовою. Нам варто прислухатися до себе, до своєї моральності та бути солідарними”, – коментує Оксана.
Андрій Герус, 31 рік, працює з фондовим ринком, ринком цінних паперів
Народився у Волинській області, мешкає у Києві, а з вересня 2013 року за навчальною програмою перебуває у Великобританії. Брав участь у більшості пікетувань у Лондоні.
“Найбільш романтичний майдан був у грудні. Нині – це вже більш рішучий протест. Щодо британців, то в абсолютній більшості вони підтримують акції, але ще й досі вважають, що протести мають лише євроінтергаційний характер. Я думаю, що наша акція передачі петиції є швидше інформаційною за характером. Великобританія – це фінансовий центр і, навряд, можна очікувати від неї впливових кроків. Вони розуміють, що повинні тримати виважену позицію. Але якщо ситуація й далі матиме силовий характер, то я особисто не виключаю серйозних санкцій чи заборон щодо бізнесменів,” – коментує Андрій.
Після подій 30 листопада у Лондоні та Брайтоні відбулися арт-протести. Активісти взяли крейду, пляшки кетчупу та пішли на вулиці малювати заклики про припинення насильства. Таким чином була нагода розповісти більше про ситуацію в Україні та про Євромайдан. Акції на підтримку пройшли також у Оксфорді, Кембриджі та Лідзі. Коли британські майданівці збиралися вперше, то розуміли, що це може бути довготривале протистояння. Але не очікували розвитку таких подій. Щоправда, обіцяють боротися й надалі.
29 січня відбулася акція біля резиденції прем`єр-міністра Великобританії Девіда Камерона, де активісти передали петицію. Вона містить низку санкцій, де є заклики про введення санкцій щодо українських висопосадовців та політичний бойкот Олімпіади в Сочі.
Наступні історії - із Польщі, Грузії та США.
Фото з Facebook активістів Євромайдану в Лондоні
