Відмова політичного керівництва України укладати в листопаді 2013 року Угоду про асоціацію порушує питання зовсім не про долю ЄС, як це часто подають інформаційні рупори влади, а про те, наскільки можливе подальше існування України в межах європейського простору.
Щоправда, дехто вважає, що має місце черговий раунд суперскладної «комбінаторної гри», і одним із результатів Вільнюського саміту таки стане укладання Угоди. Здебільшого це ті, хто вірить, що лише через забаганки Путіна Янукович відмовляється політично забезпечити ближчу асоціацію України та ЄС.
Логіка ж і факти, а особливо — реакція влади на мирні збори на підтримку євроінтеграції свідчать про те, що рішення прийнято, вибір зроблено. Пробив годинник, коли карета перетворилась на гарбуз, а коні на пацюків. Керівництво України намагається зберегти приємну міну за поганої гри.
Причина відмови полягає саме у візії Януковича, в конфлікті між інтересами його і президентського оточення та історичним шляхом України, яка у різні часи різними своїми землями й спільнотами завжди становила частину європейської ойкумени.
• СТОЯНКА В ЗОНІ СНД
Маємо справу не зі спонтанною «паузою» у відносинах України з ЄС, зробленою під тиском. Рішення про призупинення підготовки до підписання Угоди з ЄС ретельно підготовлене, політично погоджене протягом року під час зустрічей із незмінними керманичами Росії (остання відбулася 9 листопада), Білорусі (18 червня і 24 жовтня), Азербайджану (18 листопада). Воно полягає в намірах відновити торгівлю в межах СНД відповідно до угоди від 2011 року.
«Вільна торгівля на величезному ринку СНД — це така цінність, яка стоїть вище тимчасових протиріч та кон’юнктурних політичних міркувань. Такий підхід дозволив досягти важливих для України домовленостей, яких ми довго добивалися», — так оцінив подальший тренд у стратегії України прем’єр-міністр України Микола Азаров на засіданні уряду 21 листопада 2013 року, визнавши активність за українською стороною (www.kmu.gov.ua).
Янукович відмовляється від правил для роботи бізнесу в Україні задля успіху бізнесів окремих груп своєї підтримки у трьох фундаментальних напрямках:
— ліквідації експортних мит, наприклад мита на російську нафту, яке «практично зупинило українську нафтопереробну галузь»;
— доступу до трубопровідного транспорту: «таку угоду, що відкриває для України можливість постачання газу й нафти із Середньої Азії, планується підписати у травні 2014 року»;
— вільної торгівлі послугами: «продукцію машинобудування потрібно обслугувати в процесі експлуатації».
«Виконання досягнутих домовленостей щодо використання всіх можливостей зони вільної торгівлі буде головним і постійним пунктом порядку денного головування України в СНД 2014 року, — стверджує уряд. — Генеральне завдання всієї цієї роботи — збільшення товарообігу в межах вільної торгівлі в СНД і таким чином підтримка економічного зростання».
Біди в активізації торгівлі з країнами СНД немає. Проблема в тому, що економічне зростання видається українському керівництву лише на такому шляху, і воно ігнорує ті самі потреби модернізації, які стали аргументом у діалозі з ЄС. «Всередині економічного контуру Співдружності є можливості, перспективи та механізми підтримки економічного зростання, яких немає поза цим контуром. І це природно для великого ринку, історично прошитого коопераційними зв’язками, розподілом праці, спеціалізацією, навіть звичками й уподобаннями споживачів щодо цілої низки товарів», — розповідає Азаров.
Можливість для окремих бізнес-груп торгувати середньоазійськими енергоресурсами і здійснювати сервіс обладнання не йде у жодне порівняння з підходом Європи. Європа пропонує нам стати частиною свого високотехнологічного ринку та свого розподілу праці, відкрити доступ до дешевших кредитів. Європа пропонує свою силу і лобістську міць для залучення до розвитку.
Інтеграція з ринком ЄС не змушує Україну до розірвання зв’язків з іншими ринками. Вона передбачає вихід на європейський ринок відповідно до його правил і процедур торгівлі, пропонує перспективи зростання. Подальша ж однобічна стандартизація товарів та процедур відповідно до ринку СНД означає втягування у воронку саме цього ринку, правил, прийнятих у цих країнах.
Період напіврозпаду триває. Хоча «двері ЄС відчинені», через якийсь час Україні буде складно в них протиснутися.
• КЛУБ ДОВІЧНИХ ПРЕЗИДЕНТІВ
Геополітичний маневр в інтересах кількох бізнес-груп підтримки Януковича вирішує низку питань, пов’язаних із забезпеченням стійкості владної команди. Тепер Янукович може спокійно готуватися до виборів 2015 року. На просторах СНД не заведено критикувати за вибір засобів, які застосовуються для перемоги, включаючи насильство і спадковість. Навіть якщо назвати це нерозбірливістю.
На його боці — технології, гроші, адміністративний вплив, підконтрольні силовики, скуплені ЗМІ. Лояльність груп підтримки та кошти забезпечено. «Прорідження» опозиції уже почалося. Медведчук публічно обіцяє «впоратися з істерією опозиції».
Отже, ціною відмови від зближення з ЄС стає забезпечення ресурсної основи для нового циклу відтворення політичного режиму. Вибір такого рішення надає можливість Януковичу закрити доступ до зростання всім іншим групам, або ж, у будь-якому разі, вони не зможуть нарощувати свою потужність так само швидко. Відповідно, це у свою чергу приведе до окреслення і зміцнення протестних мобілізаційних настроїв у середовищі політичної та суспільної опозиції.
Світлана КОНОНЧУК, керівник Програми демократизації політичних інститутів УНЦПД
