4 квітня 1949 року у Вашингтоні, округ Колумбія (Сполучені Штати Америки) дванадцять країн підписали договір, якому судилося зберегти мир і стабільність у Північноатлантичному регіоні ось уже протягом шістдесяти дев’яти років.
Коли наші предки вийшли з двох світових воєн, розділених лише двадцятьма роками, вони зрозуміли, що світ не переживе ще одну війну такого руйнівного масштабу.
Цитуючи Альберта Ейнштейна, «не можна одночасно запобігати війні і готуватися до неї. Саме запобігання війні вимагає більшої віри, мужності та рішучості, ніж потрібно для підготовки до війни».
На думку сторін, які уклали цей союз, головною метою Північноатлантичного договору є запобігання війні шляхом створення умов, за яких удавання до війни є явно невигідним. Його головний принцип полягає в тому, що «збройний напад на одного з учасників є нападом на всіх». Цей принцип закріплено у статті 5 договору і тепер відомий як наріжний камінь Альянсу.
Президент США Трумен у своїй вступній промові на зустрічі 4 квітня 1949 року описав Альянс простими, але влучними словами: «Те, що ми зараз робимо тут, це акт сусідської взаємодопомоги. Ми подібні до групи господарів, які живуть в одному місці й вирішують виразити свою спільність інтересів шляхом вступу до офіційної асоціації для взаємного самозахисту».
Протягом наступних шістдесяти дев’яти років ця сусідська громада зросла з дванадцяти до двадцяти дев’яти господарств, які готові підтримувати кожне з них і стояти одне за одного заради збереження миру і стабільності.
ФОТО З САЙТА NATO.INT
Коли світ змінювався, зникали старі проблеми безпеки й виникали нові, але НАТО залишалося вірним своїм ключовим принципам та цінностям.
Ці принципи були використані у створенні символу НАТО — «чотириколірної зірки у вигляді компаса, який символізує правильний шлях, шлях миру, та кола, що представляє єдність, яка пов’язує членів НАТО». Синє тло відображає Атлантичний океан, а коло символізує єдність.
НАТО перейшло від періоду холодної війни, від оборони до розрядки, до періоду розбудови спільної безпеки та управління кризовими ситуаціями по всьому світу, до двадцять першого століття, в якому з’явилися тероризм, гібридна війна та нові геополітичні реалії відродженої Росії, яка дестабілізує міжнародний порядок. Нові проблеми потребують нових рішень.
11 липня 2018 року НАТО проведе свій 27-й саміт. Двадцять дев’ять голів держав та урядів, які зберуться в Брюсселі цього літа, матимуть таке ж важливе завдання, як і їхні попередники шістдесят дев’ять років тому: ухвалити рішення, які відновлять надії на мир, забезпечать солідарність і підтвердять спільні цінності союзу.
Барбора Маронкова, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні
