Цього дня, а точніше цієї ночі, 21 рік тому, у ніч з 13 на 14 квітня 2001 року відбулося силове захоплення і націоналізація владою головного недержавного телеканалу НТВ. Представники «Газпрому» замінили охорону на восьмому поверсі, який займає НТВ, і анулювали старі перепустки, допустивши до приміщення лише тих співробітників, які визнали нове керівництво. Почалася тотальна інформаційна війна, розв'язана Путіним, проти мозку свого народу. У цій війні Путін здобув нищівну перемогу. У значної частини росіян мізки перетворилися на вату, просочену отруєним розчином з телевізора, ті громадяни, які мали імунітет проти телевізійної отрути, або поїхали і забрали з собою свої здорові мізки, або намагалися чинити опір, внаслідок чого опинилися у в'язниці або пішли у внутрішню еміграцію.
Пріоритет інформаційних військ
Є прямі докази, що Кремль вважає інформаційні війська найголовнішими з усіх родів військ. Щоб у цьому переконатися, досить подивитися динаміку фінансування початку війни.
З початку вторгнення в Україну витрати бюджету на держЗМІ було збільшено втричі.
Точніше, у 3,2 рази порівняно з тим самим періодом минулого року зросли витрати на державні телеканали, агенції та видання. У березні, коли йшли бойові дії, бюджет витратив на ці цілі 11,9 млрд рублів - вдвічі більше, ніж за січень-лютий разом узяті (5,5 млрд).
Конкуренти в особі великих незалежних ЗМІ були масово зачищені, соцмережі заблоковані, а за публікацію «фейків» про діяльність збройних сил запроваджено 10-15-річні тюремні терміни, але влада збільшила фінансування машини пропаганди випереджаючими темпами порівняно з усіма бюджетними статтями.
Наприклад, фінансування армії, що веде найбільш масштабну та кровопролитну війну з часів Другої світової, зросло лише на 11%; витрати на національну безпеку та правоохоронні органи збільшилися лише на 5,6%.
Путін та його обслуга переконані в тому, що пропагандистська машина важливіша за армію: можна зазнати втрат і навіть зазнати поразки на полі бою, але якщо в тебе в руках потужний інструмент брехні, втрати можна приховати, а поразку видати за перемогу.
Форсоване добивання конкурентів держЗМІ
З початку «спецоперації Z» у Росії було заблоковано практично всі незалежні медіа: Радіо Свобода, "Настоящее Время", Крым.Реалії, "Голос Америки", New Times, "Тайга.инфо", DOXA, "Эхо Москвы", "Дождь» "Медуза", Російська служба BBC, Deutsche Welle та інші. Телеканал "Дождь", радіо "Эхо Москвы" та томське агентство ТВ2 вирішили припинити роботу. Крім цього Роскомнагляд заблокував соціальні мережі Facebook, Twitter та Instagram.
Загалом з початку російського вторгнення в Україну Роскомнагляд заблокував понад 1500 сайтів, підрахував проект "Роскомсвобода".
Але я не став би перебільшувати ефективність цих заходів. Вона, ця ефективність, потребує додаткового вивчення. Оскільки після закриття «Эха» та «Дождя», наприклад, весь їхній найкрутіший контент перемістився в ютуб та телеграм-канали. Ютуб канали Плющова, Невзорова, Фішмана та інших стрімко набирають аудиторію, і цілком можливо в сукупності не поступатимуться колишнім аудиторіям «Эха» та «Дождя». З точки зору користувача вони не замінюють повноцінні ЗМІ, в яких є і новини і аналітика, це просто зовсім інший тип медіа, який проте протистоїть путінській пропаганді, тобто робить саме те, заради чого було знищено півтори тисячі сайтів.
Куди пішов російський військовий корабель, який послали українські прикордонники
Історія з ракетним крейсером «Москва», який послали на три веселі літери українські прикордонники з острова «Зміїний», отримала несподіване продовження.
"Корабель отримав серйозні пошкодження, екіпаж повністю евакуйований. Причини пожежі встановлюються», - пише в ніч проти четверга РІА «Новости» з посиланням на міноборони РФ.
До цього в середу голова Одеської обласної адміністрації полковник Максим Марченко заявив, що українські військові завдали по російському ракетному крейсеру "Москва" удару протикорабельними крилатими ракетами "Нептун" і завдали йому серйозних пошкоджень:
"Він пішов саме туди, куди його послали наші прикордонники на острові Зміїний! Ракети "Нептун", які стоять на варті Чорного моря, завдали російському кораблю дуже серйозних пошкоджень". Кінець цитати.
Це – один із тисяч епізодів інформаційної війни. Росія не може визнати, що флагман Чорноморського флоту виведений з ладу українцями. Краще вже нехай буде недбалість.
Як Путін, зазнавши поразки, відсвяткує день Перемоги
Коротка відповідь на це питання - легко. Поки в нього в одній руці пульт від останкінської голки, а в другій – ядерна «заточка», Путін – цар гори. Незалежно від того, що йому вдасться захопити або доведеться втратити до 9 травня, неминуче буде оголошено про нищівну перемогу російської зброї над нацизмом.
Коли Путін програє і йому не допоможуть ні телевізор, ні ядерна «заточка»
Українська армія може розгромити російську, але не зможе скинути путінський режим. Вона може стати запалом у цьому процесі. Для повалення режиму необхідний кумулятивний вплив кількох факторів, у тому числі падіння економіки внаслідок санкцій і не тільки. Не менш, а можливо і більш руйнівний вплив на економіку Росії, ніж державні санкції країн Заходу, завдає вихід провідних світових компаній.
Путін, розпочавши війну проти України, припустився помилки не лише щодо потенціалу ЗСУ та природи українського суспільства, вважаючи, що вони стануть легкою здобиччю. І не тільки щодо західних країн та їхніх політиків, звикнувши до того, що вони мліють перед його гопницькою «брутальністю». Вульгарний «марксизм», який вбили в голову у школі КДБ, вчив, що капіталіст «за 100 відсотків зневажає всі людські закони, за 300 відсотків немає такого злочину, на який він не ризикнув би, хоча б під страхом шибениці». Можливо, із усього Маркса Путін запам'ятав лише цю цитату. Надто вже вона допомагала жити і вчиняти злочини, спираючись на картину світу, в якій потенційними злочинцями є всі, хто заробляє гроші. Проблема в тому, що Маркс дуже проникливо описував суспільство 18-го та першої половини 19-го століття. Вже наприкінці 19-го століття, а тим більше у 20 столітті світ погано вкладався в марксистську схему, не кажучи вже про ту версію «марксизму», яку втовкмачували в голови майбутнім чекістам. Ну, а спиратися на наведену вище цитату з Маркса для прогнозу поведінки світових кампаній 21-го століття це все одно, що використовувати «Фізику» Аристотеля для конструювання сучасних літаків. При всій повазі до геніального давнього мислителя.
Путін так і не зрозумів, що сучасний західний бізнес багато в чому орієнтований на громадську думку. А громадська думка після Бучі та Маріуполя сприймає путінську Росію як абсолютне зло, з яким не можна мати справу. І цей принцип недоторканності поширюється на всіх, хто має справу із цим злом.
В результаті з Росії пішли усі провідні виробники. Майже все російське виробництво залишилося без комплектуючих і або стало, як, наприклад, АвтоВАЗ, або знаходиться в процесі зупинки, як КамАЗ.
Тут спікер Ради Федерації Матвієнко раптово зробила відкриття: виявляється, Росія сама не виробляє цвяхи. Валентина Іванівна дуже сердилися і тупотіла ніжкою. І навіть наказали малому та середньому бізнесу негайно нарубати багато цвяхів. А мені у зв'язку з цим пригадалися заключні рядки з вірша Маршака:
«Враг вступает в город, Пленных не щадя, Оттого, что в кузнице Не было гвоздя».
Через якийсь час у Росії не буде ні цвяхів, ні можливості поповнювати знищену ЗСУ військову техніку, ні товарів першої необхідності, ні грошей, ні роботи. І ось тоді Путіну не допоможуть ні телевізор, ні ядерна «заточка».
Ігор ЯКОВЕНКО, Москва
