Незважаючи на перекидання Росією до Сирії новітніх зенітних і протиракетних систем, Ізраїль продовжує удари по сирійській території, не зазнаючи при цьому якихось втрат. Останні ізраїльські удари по Сирії стали відповіддю на спробу ракетного обстрілу Голландських висот, відповідальність за яку в Єрусалимі поклали на іранців. Ці нальоти особливо розсердили Дамаск. Сирійський представник в ООН уперше за весь час конфлікту з Ізраїлем заявив: «Настав час, щоб Рада безпеки вжила заходів, необхідних для припинення регулярних ізраїльських нападів на територію Сирійської Арабської Республіки. Або нам потрібно привернути увагу Ради, реалізувавши своє законне право захищатися і відповівши на ізраїльську атаку по цивільному міжнародному аеропорту Дамаску аналогічною — по аеропорту Тель-Авіва?»
Щодо «цивільного аеропорту» сирійський дипломат злукавив. Як повідомили в прес-службі Армії оборони Ізраїлю, нальотам на території Дамаського аеропорту були піддані іранські склади зі зброєю. Ізраїльські бомби і ракети обрушилися також на об’єкт сил розвідки і тренувальний табір іранського контингенту, так само як і на сирійські батареї ППО, що відкрили вогонь по ізраїльських літаках. При цьому, як визнали в Дамаску, під час нальотів, нібито успішно відбитих сирійською системою ППО, загинуло четверо і було поранено шестеро сирійських військовослужбовців. Було частково зруйновано інфраструктуру аеропорту. Згідно з відео, поширеним прес-службою ізраїльської армії, під час останніх нальотів було знищено принаймні один самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир 1 С». Судячи з усього, його уразив далеко не найсучасніший дрон Sky Striker — тихохідний апарат із бойовим навантаженням не більше 10 кг і швидкістю не більше 190 км/год. У світлу пору доби його можна збити навіть зі стрілецької зброї. На думку російських експертів, зенітно-ракетний комплекс був уражений у той момент, коли, розстрілявши боєзапас, приймав нові ракети. У цей момент, що триває приблизно 20 хвилин, «Панцир залишається нерухомий і виявляється уразливим навіть для найпростіших систем озброєнь. Теоретично в цей час його повинні прикривати інші ЗРК. Але на практиці таке прикриття вимагає дуже хорошої злагодженості в роботі екіпажів і командування, яка відсутня як у сирійських, так і в іранських збройних силах. Та й не факт, що в російській ППО становище принципово краще, і поки немає доказів, що російські розрахунки ППО використовуються при відбитті ізраїльських нальотів, хоча виключити цього не можна.
Це, як мінімум, уже другий «Панцир», знищений ізраїльтянами під час нальотів у Сирії. Можливо, його втрата спровокувала таку різку реакцію Дамаску. Необхідно зазначити, що, як і раніше, ізраїльтяни попередили Дамаск про початок антиіранської операції і попросили не заважати її проведенню, а також зв’язалися з росіянами. Це повинно було мінімізувати людські втрати. Проте невідомо, за який час до початку нальоту було зроблено попередження. Якщо час обчислювався ліченими хвилинами, іранці могли не встигнути евакуювати своїх людей з об’єктів, що піддалися атакам, що могло призвести до значних жертв серед іранських військових. Втрати ж серед сирійців, швидше за все, відносяться до розрахунків ППО. Враховуючи, що екіпаж «Панцира» становить лише три особи, можна припустити, що, окрім «Панцира», постраждали й інші ЗРК.
Загрозу ж Сирії атакувати аеродром у Тель-Авіві ніхто серйозно не сприймає. Адже в разі, якщо сирійські або іранські ракети (літаків, здатних здійснити цю місію, ні Сирія, ні Іран не мають) дійсно впадуть у районі тель-авівського аеропорту або хоча б тільки будуть випущені у напрямі Тель-Авіва, відповідь Ізраїлю буде нищівною. Варіант же, коли такого удару завдадуть російські літаки, навіть не варто розглядати через його абсурдність. Хоча деякі гарячі голови в Державній Думі Росії, під виглядом необхідності захисту російських військових, уже поспішили заявити про можливі «превентивні удари по ізраїльських аеродромах», у ході яких має сенс знищувати інфраструктуру, яка може використовуватися для зльоту літаків, що летітимуть бомбити територію Сирії». Але такий варіант покарання Ізраїлю за допомогою російських ПКС (літаки Ірану і Сирії, повторюю, на це не здатні) зараз виглядає фантастикою, хоча б тому, що для російських літаків буде дуже висока вірогідність бути збитими в ході подібної «акції відплати».
Російський же МЗС обмежився черговою заявою із закликом припинити удари по сирійській території, але без яких-небудь погроз завдати «превентивних ударів» по ізраїльських об’єктах. Вочевидь, у Москві усвідомлюють обмеженість своїх можливостей у цьому випадку. Поки ж ізраїльське командування лише обмежує іранську активність у Сирії, знищуючи інфраструктуру й озброєння іранських загонів і їхніх союзників. Але метою Нетаньяху, як він публічно оголосив, є запобігання закріпленню Ірану в Сирії. Навряд чи її можна досягти за допомогою самих лише ракетно-бомбових ударів, без наземної операції. Але таку операцію в Сирії Ізраїль проводити поки що не має наміру, побоюючись зіткнення з російським контингентом у Сирії і значних, за ізраїльськими мірками, втрат сухопутних військ. Тут теж виходить глухий кут, і він зберігатиметься до тих пір, поки триватиме сирійська війна. Для Нетаньяху ж удари по Сирії створюють хороший інформаційний фон для його передвиборної кампанії. Ізраїльський прем’єр укотре попередив, що Ізраїль готовий завдати у відповідь удару по будь-якій країні, яка представлятиме загрозу для нього, і планує нарощувати удари по іранських об’єктах на території Сирії. В даному випадку це не просто словесна загроза, а програма дій, особливо враховуючи, що в Ізраїлі 9 квітня відбудуться парламентські вибори. Думаю, що в лютому і березні ізраїльські удари по іранських об’єктах на сирійській території почастішають, а Росія і її союзники, як і раніше, нічого не зможуть їм протиставити.
