Отже, як і очікувалося, зараз уже залізобетонно встановлено, що Олексій Навальний не намагався накласти на себе руки в досить екзотичний і болісний спосіб, а був отруєний. Ось висновок з цього приводу берлінської університетської клініки Charite: «Пацієнт перебуває у відділенні інтенсивної терапії в штучній комі. Стан його здоров’я серйозний, але наразі безпосередньої небезпеки для життя немає. Команда лікарів ретельно оглянула пацієнта після його прибуття. Результати клінічних досліджень свідчать про інтоксикацію речовиною з групи інгібіторів холінестерази. Конкретну речовину ще не визначено. Розпочато проведення подальшого широкомасштабного аналізу. Дія отрути інгібітору холінестерази була доказово підтверджена кілька разів у незалежних лабораторіях, на відміну від Омська. У відповідності до діагнозу пацієнта лікують антидотом атропіном. Прогнози щодо результату захворювання залишаються невизначеними. Пізні наслідки отруєння, особливо у сфері нервової системи, наразі не можуть бути виключені».
Антидотом атропін, зауважу, Навального лікували і в Омську. Отже, російські лікарі знали, чим саме він отруєний, але боялися про це говорити. Це — вирок. Олексій Навальний не просто був отруєний, але був отруєний речовиною, що належить до класу бойових отруйних речовин, до яких належить і «Новачок», яким отруїли Скрипалів. Природним шляхом Навальний цю речовину ніяк отримати не міг, так само як і навряд чи наважився б використовувати настільки екзотичний спосіб для самогубства. Не викликає також сумнівів те, що Навального хотіли вбити, а не просто вивести з ладу, нехай навіть на тривалий період часу в кілька місяців. Цілком ймовірно, у Кремлі точно знають не тільки отруту, якою був отруєний Навальний, а й, за першими аналізами, вже знають, яка саме доза отрути потрапила в організм. Там напевно вже зробили прогноз, чи залишиться Навальний живим, і якщо залишиться, то на скільки саме місяців він, як мінімум, буде виведений з ладу. Але мета була саме вбити.
Просто останнім часом кремлівські отруйники, судячи з усього, віддають перевагу інгібіторам холінестерази (Іхе) — клас хімічних речовин, що уповільнюють дію ферменту ацетилхолінестерази. Цей фермент служить для руйнування нейромедіатора ацетилхоліну, речовини, що відповідає за передачу нервових імпульсів. Відповідно, Іхе викликають надлишок ацетилхоліну, що призводить до перевантаження нервової системи та порушення її функцій. Ця властивість Іхе лежить в основі застосування хімічних сполук цього класу як бойових отруйних речовин, якими є, зокрема, зарин, зоман, V-гази і речовини типу «Новачок». Але ці отрути призначені для масового застосування проти ворожих армій і населення. Щоб використовувати їх для індивідуальних терористичних актів, ці речовини доводиться модифікувати, щоб трохи послабити їхню дію і зробити так, щоб жертва вмирала не моментально, а через кілька годин після застосування отрути, щоб виконавці встигли сховатися й замести сліди.
Зворотною стороною цієї обережності є те, що вбивці не мають можливості проконтролювати, яка саме доза отрути потрапила в організм жертви і чи є вона смертельною. З цієї причини, зокрема, вижили Сергій Скрипаль і його дочка Юлія, і досі залишається живим, хоча і перебуває в стабільно тяжкому стані Олексій Навальний. Тут я можу цілком погодитися з німецьким експертом із спецслужб Вольфгангом Крігером, який заявив у інтерв’ю журналу Stern: «Я впевнений, що Путін особисто віддав наказ про цей замах. Абсолютно немислимо, щоб подібне було здійснено без його дозволу. Інакше це означало б, що Путін не контролює свої спецслужби. Тоді йому довелося б самому боятися своїх агентів і не спати спокійно ночами. Путін сам є професіоналом у справах спецслужб і ніколи не допустив би таких свавільних дій. Ідея про те, що його спецслужби могли діяти за власною ініціативою, в цьому випадку абсолютно безглузда... Якщо людину хотіли б лише усунути, її можна було б просто застрелити. Але цього зроблено не було. Натомість обрано метод, за допомогою якого можна продемонструвати всьому світу: Кремль усюди. Кремль слідкує за кожним. І люди, які виступають проти Кремля, живуть у небезпеці. Таким є посил цього замаху».
Ще далі пішов голова комітету бундестагу у закордонних справах і кандидат у голови правлячого в Німеччині Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Норберт Реттген. Він заявив: «Навальний вже давно в опозиції, і якщо це сталося зараз, то цим хочуть дати знак. Я буду недалеким від істини, якщо скажу, що це чіткий сигнал опозиції у своїй країні: те, що зараз відбувається в Білорусі, де народ повстає проти корупційного й недієздатного уряду, — ми такого не допустимо. І на прикладі Олексія Навального дали попередження на адресу власного населення».
Путін явно діє за стародавнім принципом: «Нехай ненавидять, аби боялися». Представники російської позасистемної опозиції вимагають порушення справи про замах на життя політичного діяча й навіть подали відповідні заяви до Генеральної прокуратури і до слідчого комітету, але при цьому чудово розуміють, що ніяких наслідків ці заяви не матимуть і за життя Путіна ніхто цей злочин не розслідуватиме.
І тут добре видно різницю між Росією, з одного боку, і європейськими країнами і навіть Україною й Білоруссю, з другого боку. Яскраво уявляю собі, що сталося б, якби у якійсь із країн Євросоюзу, а також у США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Японії або Ізраїлі спробували отруїти лідера опозиції (стосовно США, наприклад, Джо Байдена). Вибухнув би абсолютно вселенський скандал, і глава уряду напевно пообіцяв би піти у відставку, якщо злочинці не будуть знайдені й не постануть перед судом найближчим часом. Навіть у лукашенківській Білорусі подібний замах зараз додатково вивив би на вулиці десятки тисяч протестувальників. Ось тільки в Росії все спокійно. Ніхто, крім кремлівських пропагандистів і експертів, що перебувають на утриманні влади, не сумнівається, що Навального отруїли за наказом з Кремля. От тільки ніяких масових акцій протесту з цього приводу поки непомітно. І я не знаю, що має все-таки статися, щоб вивести росіян на вулиці.
