Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило для України довгостроковий рейтинг емітента в іноземній та національній валютах на рівні «CCC» — можливий дефолт. Але чи справі можливий дефолт України у найближчій перспективі?
Де-факто дефолт за зовнішніми зобов’язаннями України вже відбувся під час прийняття рішення щодо їх реструктуризації, яка була проведена восени минулого року за згодою з кредиторами. Для України це закінчилося за домовленістю зі Спеціальним комітетом кредиторів списанням 20% або 3,6 млрд.дол. США основної суми боргу, а також відтермінування платежів з погашення боргу на чотири роки (з 2015—2023 роки на 2019—2027 роки), за які Україна мала б сплатити близько 15 млрд. дол. США.
Вдруге де-факто дефолт мав місце під час прийняття рішення щодо відмови від сплати 3 млрд.дол.США боргу Росії за єврооблігації, отримані 2013 року.
Разом з тим, де-юре, враховуючи своєчасно юридично проведені процедури по переоформленню боргових зобов’язань країни, дефолту України не було. Проте сьогодні вже всім очевидна недостатність здійснених кроків по списанню та реструктуризації боргів для реального посилення «імунітету від дефолту». І саме про це і йдеться у заяві Fitch Ratings. На це має бути і націлена політика держави.
Зараз ми ніби потрапили в «зачароване коло»: реформи — притік світового капіталу (міжнародної фінансової допомоги) — реформи. Тому на сьогодні досить важлива швидкість прийняття рішень, що сприятимуть економічному зростанню та підвищенню рівня життя населення.
Підсумки І кварталу свідчать про чергову «пробуксовку» реформ. Після 2-х попередніх кварталів зростання ВВП, у першому кварталі ми маємо знову падіння сезонно скоригованого ВВП до попереднього кварталу на 0,7%. Уряд звичайно знову маніпулює цифрами і говорить про зростання ВВП на рівні 0,1% порівняно з I кварталом 2015 року, але ж ми розуміємо, що це — виключно ефект низької бази. І позитивні результати промисловості + 3,7%, будівництва — + 1,9%, роздрібної торгівлі — + 1,6% — це так само ефект низької бази і певного пожвавлення у другій половині минулого року.
Так, складнощі початку цього року, коли ціни на світових ринках були фактично на мінімумі, Росія прийняла чергові рішення по обмеженню торгівлі з Україною та транзиту власною територією, негативно вплинули на розвиток економіки України. Але це слабке виправдовування бездіяльності влади. Рано чи пізно будь-яка дія або без дія викликає наслідки. І наразі вітчизняній економіці необхідне відновлення на основі ефективного реформування та зміни моделі розвитку, яке і стане підґрунтям стабілізації країни, в тому числі у площині виконання її боргових зобов’язань.
Проблема боргу як такого не існує сама по собі. Її природа криється в неефективній системі державних фінансів в цілому. Тому треба суттєво реформувати всю систему державних фінансів. Цьому має сприяти поглиблення запровадження програмно-цільового методу бюджетування та середньострокового бюджетного планування. При цьому слід відновити золоте правило, що обсяг дефіциту бюджету не може перевищувати обсяг видатків на розвиток. Якщо це правило буде дотримуватись, то збільшення дефіциту бюджету в період проведення реформ не стане критично небезпечним для макроекономічної стабільності незалежно від джерел його фінансування, оскільки бюджетний внесок в економічний розвиток буде продукувати нові надходження до бюджету, що поліпшуватиме фіскальну ситуацію.
Богдан ДАНИЛИШИН, академік НАН України
