Схоже, що в Росії з’являються ознаки втоми від війни. При цьому вони набувають дедалі грізнішого для влади характеру. Опосередковано це виявляється у певній зміні тону пропаганди на федеральних каналах і навіть, на перший погляд, у дрібницях. Наприклад, поступово зникли численні намети, що стояли у містах, для збору так званої гуманітарної допомоги, а реально грошей, провіанту і військової форми для проросійських бойовиків на Донбасі. Ще однією явною ознакою поступової зміни настроїв у російському суспільстві є істеричність Стрєлкова-Гіркіна, що дедалі посилюється, і відверта критика політики Кремля, яка дедалі посилюється. Розуміють діячі такого штибу і ті, що стоять за ними, що закриттям проекту Новоросії справа може не обмежитися і процес набуває безповоротного характеру.
Скандал довкола майкопських контрактників принципово змінює внутрішньополітичну ситуацію в Росії і, як наслідок, у так званих ДНР-ЛНР. До речі, у російських ЗМІ вже в обігу нова абревіатура — ДЛНР.
В інтернет-виданні Газета.Ру з’явився сенсаційний матеріал за підсумками власного розслідування. У ньому йдеться, що кілька десятків контрактників з в/ч №22179 33-ї окремої мотострілецької бригади (Майкопська розвідувальна бригада) втекли з полігону до Ростовської області, оскільки злякалися відправлення в Україну.
Рядового Анатолія Кудріна з Майкопської розвідувальної бригади вже засуджено за самовільне залишення місця служби — йому дали півроку колонії-поселення. Ще двоє військовослужбовців перебувають під арештом, слідство щодо решти контрактників, які самовільно залишили полігон, поки що триває. За словами юристів, солдати залишили полігон «Кадамовський» під Новочеркаськом у Ростовській області, оскільки побоювалися відправлення на війну до Донбасу. Окрім того, за свідченням контрактників, на полігоні вони перебували в нелюдських умовах: не було ні харчів, ні води, копали ями і закопували, збирали недопалки, спали на землі, холод нестерпний. Було це у жовтні-листопаді минулого року.
Як розповів Газеті.Ру діючий військовий, який попросив не називати його імені, «був кінець жовтня, уночі стояли морози, у всіх страшенний кашель. Дрова купували за свій кошт, прямо у подобі намету палили вогнище. Найтяжче — відсутність води, привозили одну машину на кухню, давали лише кухоль чаю на день. Приїжджали місцеві, продавали пляшку мінералки за 100 руб. (близько 42 грн. за тодішнім курсом)».
За версією слідства, контрактники залишили полігон «Кадамовський», «не бажаючи переносити труднощі й поневіряння військової служби». Тепер усі ці контрактники — це кілька десятків осіб — під слідством за ст. 337 КК РФ («Самовільне залишення частини», до п’яти років позбавлення волі) і ст. 338 КК РФ («Дезертирство», термін до десяти років).
Цілком можливо, що побутові проблеми контрактників Майкопської бригади так і залишилися у вигляді труднощів військової служби, якби не перспектива опинитися в Україні у складі так званих добровольців. Рекрутерам, що прибули у частину, обіцяли по 8 тис. рублів на день, ветеранський статус (надає право на численні пільги, житло тощо) і ще багато чого. Проте багато хто відмовився ставати такими добровольцями.
До того ж досвідчені люди, що вже побували на Донбасі, однозначно повідомили, що нічого цього не буде і з грішми кинуть, як кинули їх дещо раніше. У разі потрапляння в полон рідна держава від них відмовиться, як це було з двома розвідниками. При цьому держава російська воліє про цих людей не згадувати. У разі загибелі родичам виплачують певну компенсацію, до того ж далеко не завжди і без зазначення справжніх причин смерті. Аби в майбутньому не вимагали пенсій та інших виплат, що належать згідно із законом у разі загибелі на службі. Не дивна і навіть закономірна реакція контрактників. Вони почали подавати рапорти на звільнення, але їх чи не приймали, чи вони десь губилися. Ось тоді й розпочалася повальна втеча контрактників з полігону «Кадамовський».
Певна річ, держава в особі військової влади почала вживати заходів. Заступник генерального директора ТОВ «Перший об’єднаний союз юристів Кубані» Тетяна Чернецка, що представляє інтереси п’ятьох контрактників, проти яких порушено кримінальні справи, розповіла «Газеті.Ru», що, за її відомостями, йдеться про десятки кримінальних справ щодо військовослужбовців, які залишили полігон. «Командир частини, повідомляють хлопці, заявляє: військово-слідчий відділ не справляється, стільки кримінальних справ, — стверджує Чернецька. — Хлопцям надають номери 101, 137 у черзі на порушення кримінальних справ, отримують номер і чекають виклику до слідчого».
Судячи з офіційної статистики майкопського гарнізонного суду, за першу половину 2015 року за статтею 337 КК РФ ч. 4 («Самовільне залишення частини») винесено 62 постанови. При цьому за попередні п’ять років — з 2010 по 2014 рік — було винесено майже удвічі менше постанов, загалом 35.
При цьому брутально порушуються права контрактників, що перебувають під слідством. Газета.Ру наводить заяву сержанта Павла Тинченка на ім’я судді Майкопського гарнізонного військового суду Марголіна, який обрав йому запобіжний захід. У ньому, зокрема, йдеться: «Ознайомившись із постановою, дійшов висновку, що в постанові не відбито моїх свідчень щодо «невиконання наказу». Я не виконував злочинного наказу, оскільки не хотів іти проти присяги, яку я приймав, і не хотів брати участі в бойових діях на території України. Прошу внести це зауваження до постанови суду». Сумнівно, що прохання сержанта взяли до уваги.
Ситуація виявилася настільки резонансною, що влада спробувала хоч якось зменшити масштаби. Представники міністерства оборони спробували спростувати наведену у статті кількість тих, хто залишив частину і полігон. Справи порушено лише щодо п’ятьох осіб. Як мовиться, ще не вечір. Сьогодні п’ять, а завтра всі 60.
Тут можна пригадати схожий скандал в Мурманській області , коли солдати-контрактники дислокованої там 536-ї окремої берегової ракетно-артилерійської бригади військової частини 10544 вступили у конфлікт зі своїм начальством, дізнавшись про можливість відправлення у Україну. Як розповів керівник правозахисної організації «Громадянин, право, армія» Сергій Кривенко, «зі слів військових, їм казали про бойові накази, пов’язані з перетином кордонів. Коли вони запитали про підстави, їм сказали: «Батьківщину треба любити, там росіяни гинуть, і ви повинні їх захищати». Проте у Мурманську контрактників повернули до місць постійної дислокації і в Україну не відправили. Були такі проблеми і в Тольятті.
Звернімо увагу на вельми важливий факт. Матеріал про майкопських контрактників з’явився у Газеті.Ру, яка ніколи не належала до опозиційних. З другого боку, прокремлівська преса, паперова й електронна, випадок на полігоні проігнорувала.
Видається, що навіч виплеск вельми істотних суперечностей у вищих ешелонах російської влади. Можна легко припустити, що керівники Газети.Ру, публікуючи матеріали про мурманських і майкопських контрактників, чудово розуміють можливі наслідки таких дій. Отже, вони відчувають настільки серйозну підтримку і захист, що можуть таке собі дозволити, або отримали пряму вказівку від власників видання і тих, хто стоїть за ними. Події на полігоні відбувалися восени минулого року, а набули розголосу саме зараз. Навряд чи це випадково.
Судячи з усього, у московських коридорах влади відбувається серйозне перегрупування сил, що впливають на політичний курс. Буквально у річницю трагедії зі збитим малазійським літаком ми стали свідками якоїсь неприродної миролюбності ДЛНР у вигляді одностороннього так званого відведення важкої техніки. Недалеко, всього на три кілометри. Плюс з’ясовки, що тривають у керівництві сепаратистських утворень.
Схоже, що Москва зіткнулася з черговою безвихіддю у своїй політиці. Обміняти Іран на Україну не вдалося. Жодного особливого статусу Донбасу у проекті змін до української Конституції немає і не буде. Те, що є один рядок у перехідних положеннях про деякі райони, який за визначенням має тимчасовий характер, аж ніяк Москву та її маріонеток влаштувати не може.
Усе це призведе до подальшого загострення внутрішньої боротьби у Кремлі і прогресуючої втоми від війни. На щось кардинальне Путину все ж наважитися доведеться. Принаймні, щоб уникнути подальшої втечі контрактників.
