Немає і дня, щоб в українських засобах масової інформації я не чув або не зустрічав інформацію та коментарі про безвізовий режим України з Євросоюзом. Ніби йдеться про найважливіше в житті українського народу. Як на очікуваний безвізовий режим дивляться жителі ЄС?
Наприклад, у десятимільйонній Чеській республіці зараз легально проживає близько 200 тис. українців і приблизно така сама кількість нелегально. Що це означає за законом про проживання іноземців, яким потрібна віза? Легальним є проживання, дозволене компетентними органами. Іноземцем, що проживає нелегально, є той, хто не має потрібного дозволу. Це порушення карається штрафом і депортацією. Громадяни України, які думають, що безвізовий режим їм забезпечить легальне перебування і право на трудову діяльність у державах ЄС, глибоко помиляються. І надалі буде діяти постанова, що для проживання понад 90 днів необхідно отримати дозвіл на проживання, а на працевлаштування — дозвіл фонду зайнятості.
Звісно, ми хочемо, щоб українці могли вільно й без обмежень подорожувати ЄС. Це поліпшило б їхні знання, а також допомогло набути здатності критично судити про життя в інших країнах. Усюди є достатня кількість своїх проблем, і місцевому населенню не хочеться мати проблеми ще й з українцями. У Чеській республіці українців можна зустріти на будівництвах та на реконструкціях будівель у великих містах. Влітку українську мову чути на плантаціях, де проходить збір овочів та фруктів, ще працьовиті українські руки знаходять роботу також серед полиць у гіпермаркетах.
Якщо поглянути на проблеми української трудової еміграції уважніше, то можна побачити серйозні порушення людських прав і створення кримінальної ситуації між емігрантами. Як інакше назвати діяльність людей, які залучають до еміграції українське населення за допомогою брехливої інформації та нереальних обіцянок заробітку й життєвих умов? Тільки-но ці нещасні залишать українську територію, у них відберуть усі документи й почнуть ставитися до них, як до рабів. Нескінченний робочий день, ніякої перерви і нелюдські умови проживання та харчування. Українців здебільшого беруть на роботу не чеські підприємці, а так звані «боси» українського походження, які є посередниками виконуваних робіт. Таким чином, чеські фірми перед правоохоронними органами не несуть жодної відповідальності, й перед українськими робітниками у них немає жодних зобов’язань. Українці пригноблюють українців!!!
Неодноразово я намагався дізнатися, чому українці за таких рабських умов їдуть працювати за кордон. Найчастіше відповіддю було, що в Україні немає роботи. Така відповідь мене привела до думки, що українські політики мали б набагато більше часу приділяти організації робочих місць та посиленню української економіки, ніж безвізовому режиму. Адже запровадження безвізового режиму з ЄС так, як його розуміє більшість українських жителів, може стати для України економічною катастрофою. І не тільки це. Громадяни України будуть в ЄС схильні до тиску правоохоронних органів, що, врешті-решт, негативно вплине на імідж України, і це може проявитися на погіршенні торговельних відносин із країнами Євросоюзу.
Деякі українські експерти пропонують розробити й запропонувати на затвердження до Верховної Ради України Закон «Про зовнішню трудову міграцію». А також вжити заходів щодо полегшення повернення економічних емігрантів знову до країни. Хотів би запропонувати, щоб щодо цих зусиль було сформовано експертну групу спільно з представниками держав ЄС, яка розробить «Комплексну програму сприяння посередництва роботи в ЄС».
Можу собі уявити, що в Києві, Львові, Ужгороді та деяких інших містах, працюватимуть посередницькі офіси, ліцензовані українськими органами й комісією ЄС, які пропонуватимуть послуги з пошуку роботи в країнах ЄС. При цьому вони будуть гарантувати гармонізацію із законами ЄС та захист людських прав українських громадян. Не насмілюємось припустити, щоб посередниками роботи за кордоном стали кримінальні структури, які б паразитували на українських мігрантах.
Запровадження безвізового режиму із Євросоюзом наближається, і таким чином ЄС відкриється для безлічі українських громадян. Не насмілюємось припустити, щоб це стало негативом, у будь-якому напрямку. ЄС має піклуватися про те, щоб Україна та її населення були сприйняті в Євросоюзі як законослухняні, працьовиті люди. Це буде однією з маленьких, але дуже важливих перемог на шляху до європеїзації України.
Ярослав ПЕШЕК — чеський журналіст
