Війна путінської неоімперії Кремля проти суверенної Української держави, яка розпочалась як тотальна 24 лютого 2022 року, крім усього іншого, активно впливає на зміну ситуації з геополітичною суб’єктністю України.
Під суб’єктністю країни розуміється її самостійність та суверенність у прийнятті життєво важливих для нації та держави рішень, до яких належить і вибір майбутнього країни.
Зазначене вище конструювання власного майбутнього у відповідності до автентичних цінностей є вагомим фактором самоідентифікації нації та її самопрезентації у світі як суб’єкта історичних змін. Бачення власного майбутнього певним народом та представленість проєктів цього майбутнього на розгляд своєї спільноти та світу є, зокрема, й одним зі способів формування образу певної країни у колективній свідомості.
Не дивлячись на активні військові дії, які ведуться на території України сьогодні, у вітчизняному інтелектуальному просторі розпочалось активне обговорення того, якою має бути повоєнна Україна, та створення проєктів її майбутнього. Це говорить, зокрема, про те, що українці бачать свою Батьківщину в майбутньому активним актором власної та світової історії.
До початку агресії РФ Україна кваліфікувалась як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями та політичними аналітиками в якості країни з низькою якістю історичної й політичної суб’єктності, так званої «недосуб’єктності» як доконаного факту для характеристики положення країни в геополітичному розкладі сучасного світу. Висловлювання Президента України Володимира Зеленського щодо перспектив відбудови повоєнної країни, його переконання у можливості здійснення майбутньої процвітаючої України простимулювали цілу серію виступів в українських ЗМІ, аналітичних прогнозів та роздумів «володарів думок» з приводу майбутнього України. В українському інтелектуальному просторі чітко артикулюються принаймні два основні проєкти майбутньої України. Один із них був представлений у серії виступів Ірини Фаріон на власному каналі в Ютубі, де проговорюється перспектива життєздатності країни як мілітаризованої етно-нації, орієнтованої на власну самодостатність та власні сили. «Розстріляти путіна – це вибити ідеї «руского міра» з голів українського населення, - стверджує Ірина Фаріон, - а також нарешті започаткувати національну систему освіти». Рецепт української перемоги «бібліотека – спортзал – тир». І важко заперечити слушність цього.
І другий проєкт, проголошений Олексієм Арестовичем, у баченні якого майбутня Україна стане широко відкритою до світу країною, відбудовувати яку будуть усі, хто бажає їй добра і вірить в українців як народ та державу. Це буде така собі сучасна Січ, за типом Запорозької, до якої приймались усі, хто був готовий битися за неї й Україну. Зрештою, для такого утворення не принциповим є мовне питання, скоріше тут реалізується біблійний принцип «немає ані елліна, ані юдея, ані варвара, ані скіфа», на відміну від проєкту, запропонованого Іриною Фаріон, у якому мовний чинник є найголовнішим.
Як один проєкт майбутньої України, так й інший, видається, хибують на певну утопічність та поверховість. Хоча б тому, що за Україну б’ються нині далеко не тільки етнічні українці, а, з іншого боку, Запорозька Січ не була би можлива без мовної єдності в суспільному спілкуванні. Проте сама наявність подібних роздумів і дискусій у суспільному просторі воюючої країни є позитивно ознакою.
Як більш прагматичний для країни обговорюється й так званий «план Маршалла» для України. Поки що й він хибує на певну поверховість та «непроробленість», що, зрештою, і зрозуміло, адже йдеться тільки про його перші начерки. Можлива і поява нових проєктів.
Таким чином, констатуємо, що тема майбутнього повоєнної України є досить популярною серед її громадян та знаходить широкий розголос у засобах масової інформації. Каталізатором цього процесу, безумовно, є висловлювання Президента України Володимира Зеленського з цього питання, які досить часто звучать у його щодобових зверненнях до українців та українок, громадян воюючої країни. Абсолютна більшість українців вірить у перемогу України над рашистами й успішність та ефективність своєї Батьківщини в майбутньому. Люди активно включаються в обговорення проєктів повоєнного відбудовування та витворення нового образу країни. Проте, є й розуміння, що для реалізації будь-якого з проєктів майбутнього Україні потрібно ще виграти цю страшну й жорстоку війну.
