Великий полководець Путін наказав заблокувати Маріуполь, щоби «муха не пролетіла». Мовляв, треба поберегти солдатів, щоб лишилося хоч трохи для параду. Просто так берегти людей Путін не вміє, інакше не поклав би 20000 своїх, щоб убити 431 дитину в Україні.
Накази Путіна – річ відносна, особливо на нашій території. Тут вони чомусь перетворюються або на побажання, або на мрії. Путін каже: «Хочу Януковича бачити у президентах», а виходить Ющенко. Бажає утримати Януковича – виходить Майдан. Наказує взяти Київ за три дні – виходить відступ на схід. Отже, блокада Маріуполя здійсниться «строго по плану», тобто навпаки.
Але що закономірно і завжди відбувається за сценарієм, то це ядерні полюції в конвенційних снах. Наказують собі, розмріяються, збудяться, а потім кінчають погрозами «застосувати». Значить, Маріуполь виявився для них кісткою у горлі, що вийшла через кадик. Тому повідомлення ТАРС про зустріч верховного лиходія з головними треба читати так: «Вчора в Кремлі Володимир Путін у сказі жбурляв у генералів пульти від телевізорів, графини, склянки та різнокольорові папки, вигукуючи: - Усіх посаджу, бл*ді, повік волі не бачити! Потім верховний головнокомандувач наказав розбомбити все від Ростова на Дону до Маріуполя».
Що тут скажеш? Чекатимемо, коли Путін накаже довго жити. Цей наказ має шанси на виконання.
