Подивилася, за якими правилами починають працювати перукарні в Європі. Не тільки в ЄС — але і поза межами Європейського Союзу, наприклад в Сербії.
Маски — чи навіть захисні щитки — та рукавички для працівників та відвідувачів. Тотальна дезінфекція. Прийом клієнтів по запису — прийшов раніше — мусить чекати на вулиці... Провідні салони в європейських столицях записали спеціальні ролики, щоб продемонструвати, що вони вже готові до прийому клієнтів після довгої карантинної перерви. Картинки нової перукарської реальності вражають, але ж ще є ресторани із можливістю обслуговувати клієнтів лише на літніх майданчиках чи за столиками, що стоять один від одного із дотриманням «соціальної дистанції», тренажерні зали, які треба постійно дезінфікувати, із відвідувачами в масках, громадський транспорт із відстанню між пасажирами та також постійною дезінфекцією...
Завдяки картинкам нового європейського побуту можна наочно побачити, як вже змінився світ під впливом пандемії нового вірусу. І також стає зрозумілим — якщо в Україні салони краси, кафе та фітнес-центри продовжать працювати як в «докоронавірусну епоху», без дотримання нових санітарних вимог, а з вулиць міст та міжнародних трас не зникнуть брудні та переповнені «маршрутки», в очах всього світу ми станемо країною третього світу.
Ця санітарно-гігієнічна проблема не виникла тут і зараз, через пандемію — в Україні давно з дотриманням біобезпеки справи були геть кепські, вірус лише підкреслив існуючі негаразди.
«В Україні в багатьох сферах санітарні норми не витримуються і це традиція, яка стала вже нормою, — каже політолог Олексій Дрьомов. — На мій досвід, це ще з совка, бо як в нашій шкільний їдальні, так і у доньці все таке саме. Таке саме і в транспорті і в інших місцях накопичення людей. Про перукарні, кав’ярні можу довго і нудно розповідати, бо маю досвід, але це зайве, бо якщо тисячі людей беруть каву з рук барісти, якій мацає стакан за верхній ободок, мацає гроші, копирсається в ухах, і все це одночасно, якщо лікар приходить на виклик додому та не дезінфікує руки, і все це не викликає обурення людей — в нас перспектива Індії та Бангладеш. Реальність українська вона така — проста і без зайвих єврозабубонів, треба тільки сходити на ринок, зробити подорож в приміських електричках та автобусах».
Важко бути європейською за всіма параметрами країною, коли люди без проблем купують м’ясо та молоко на стихійних ринках, «з асфальту», коли в потягах «Укрзалізниці» — навіть в швидкісних Інтерсіті — на голову людей сиплються таргани, коли по вулицях міст — навіть столиці — бігають щури...
Раніше це можна було вважати виключенням та регіональними особливостями. Але тепер, коли весь світ — і Європа в першу чергу — підвищують стандарти біобезпеки, Україні та українцям в нових умовах доведеться змінювати себе та своє життя.
Звісно, не можна згадати і про медичну систему — яка наразі головним індикатором рівня розвитку країни. Тут висновки робити ще рано, але перші тривожні дзвоники вже лунають. Скажімо так, візуально наші лікарні виглядають набагато менш презентабельними, ніж лікарні наприклад, Сербії, не кажучи вже про країни-члени ЄС.
В нас ще є шанс все виправити — але треба змінювати стали практики урядування і ведення бізнесу, корегувати звички, а може і ментальність. Залізна завіса 21-го століття буде санітарно-гігієнічною, і якщо українці не продемонструють розуміння цього факту, Україна миттєво опиниться поза межами європейської цивілізації.
