Путін визнав, що над Синаєм стався теракт. Зробив він це після того, як на його вимогу учасники G20 відсторонили Австралію, відому своєю жорсткою позицією в розслідуванні загибелі малазійського літака над Донбасом, від переговорів щодо Сирії. Слідом за цим Путін повторив історичне «мочити в сортирі» в експортному виконанні. Росія має намір шукати терористів по всьому світлу й карати їх. Тоталітарний режим у Росії отримав міжнародну легітимацію та ліцензію на вбивства по всьому світу. А право на знищення України й до того за ним визнали.
Лише упереджена або наївна людина може вважати, що кремль і справді збирається боротися з тероризмом. Уся його практика останніх п’ятнадцяти-двадцяти років свідчить про його симбіоз з терористами — явний або прихований. Басаєв був вирощений ГРУ, як і терористи, яким Росія віддала Донбас на розграбування. У Чечні сталося інше — одна група терористів домовилася з федеральною владою про встановлення власних порядків у республіці. Фейсбуком ходить жарт, що містить усього лише перерахування взаємного знищення лідерами бойовиків один одного по всьому світу. При цьому всі вони удостоєні звання Героя Росії. Стара традиція — Героєм Радянського Союзу був агент абверу Насер, який прихистив у Єгипті багатьох нацистів, — «красень, фашистський посіпака, увінчаний нашим орденом і золотою зіркою» (О.Галич).
Десятиліттями СРСР підтримував терористичні рухи різних ідеологічних напрямків по всьому світу. І зараз у Росії чудові стосунки з ХАМАСом, «Хізбаллою» і Тегераном. З того, що якісь терористичні організації тепер знищуватимуться Москвою, зовсім не випливає, що це буде боротьба з тероризмом як явищем. Війна бандитських угруповань не тотожна боротьбі зі злочинністю. Ми бачимо претензії злочинного авторитету на посаду шерифа.
Теракти та заява Путіна порівнянні ще з вбивством Кірова і його наслідками. Немає анінайменших сумнівів, що терористами оголошуватимуть тих, кого кремль призначить терористами. Справа Сенцова й справа Савченко показали, як це робиться за дотримання судових процедур. Зараз же почнуться безперешкодні розправи. Утім, що це я кажу! Вони давно йдуть. За останні півтора десятиліття не було ухвалено жодного судового вироку, який не викликав би питань і сумнівів. По суті, жоден теракт не був розслідуваний належним чином. Натомість постійно йдуть повідомлення про знищення то одного, то іншого польового командира. Цій інформації пропонується просто вірити й питань не ставити. Але ця активність не дозволила запобігти трагічним терактам, які як і раніше відбуваються в Росії.
Ні, панове, не вийде, нічого не вийде, не складеться. Зовсім недавно не виходило вимагати від держави, яка захоплює чужі території, розв’язує війни, переслідує людей за мислезлочини, щоб вона боролася з корупцією. Не можна шукати справедливості в гестапо і НКВС — смішно це, безглуздо. І так само безглуздо чекати від тієї ж держави, щоб вона покарала терористів і боролася з тероризмом, який їй дуже й дуже потрібен.
Психоз вийде, масове озвіріння удасться. Справедливості, миру й безпеки не буде, вони не потрібні цій владі. Істерика після визнання теракту над Синаєм серед прогресивної громадськості почалася. Головна ударна сила та сама, що й при розкручуванні навального психозу, — прогресивна громадськість: «будьте ви прокляті», «знайти і покарати». Путін знає свій народ і свою інтелігенцію.
Не треба лише одного — демонізувати спецслужби. Треба лише розуміти їхні функції в тоталітарному розподілі праці. ЧКДБ у всі часи була ближче агітпропу, ніж міліції, що мала хоч якийсь стосунок до реального життя людей. Чекісти ж займалися в першу чергу міфотворчістю. Спочатку самі створювали підпілля: ніхто ніколи точно не дізнається, чим же був знаменитий «Трест» — змовою Артузова в союзі з монархістами, підставною організацією для обману еміграції, внутрішньою провокацією або просто блефом з метою підвищення статусу й фінансування. Швидше за все, одразу всім. А вже в тридцяті роки НКВС створював ілюзію ворожого проникнення в усі щілини й нори, оголошуючи шпигунами мільйони людей.
От і виходить, що до реальності спецслужби, як і ідеологічний апарат, як агітпроп, стосунку не мали. Вони створювали потрібну владі картину світу. І вбивали, вбивали, вбивали. Демонізації гебня негідна, а от розуміти її роль і місце необхідно.
Тепер їхнє завдання — поширити свою діяльність на весь світ. Заява Путіна — це декларації про світове панування. У нинішньому світі воно досягається без епічних зусиль мільйонних армій, але, як і раніше, ціною крові, страждань і — головне — деградації людей. Це та сама гібридна війна, випробувана в Україні, але вже у світовому масштабі — максимальне використання новітніх технологій, мережевих співтовариств, медіа-терору, ерозії суспільних цінностей, відокремлення і атомізації, людської низькості.
І вбивств, насильства, погроз, залякування, перетворення людських співтовариства на натовпи й стада. Ось що несе світу Росія.
