Справжній передріздвяний детектив закрутився довкола закону про бюджет на 2016 рік. Тут було все: сили Зла і Добра, легковажність і сумлінність, півкроку до трагедії і щасливий фінал. Попри святковий настрій, злочин з ознаками службової підробки потребує належної оцінки. Нігілізм і вседозволеність заохочують можновладців до відвертих зухвалостей.
Все відбувалося у традиціях пригодницького жанру. Спочатку парламент зі скрипом і напружено ухвалює державний бюджет у ніч на 25 грудня. У переддень нового року, як подарунок державі, президент підписує цей закон. Втім, як з’ясувалося згодом, це не був розв’язок. Інтрига чекала попереду. За день після Нового року народний депутат Віктор Чумак виявив у підписаному законі «поправку», яку народні депутати не обговорювали, й про неї не домовлялися. Чорним по білому закон про бюджет на 2016 рік чомусь лише з 2017 року (!) передбачає запровадження електронного декларування усіх активів.
Біда не лише в тому, що без цього механізму ще рік не зможе повноцінно функціонувати Національна агенція із запобігання корупції. Проблема й в іншому – обов’язкове електронне декларування активів було однією з безумовних вимог для скасування для нас візового режиму з Європейським Союзом. Реакція ЄС не забарилася. У той самий день, коли Віктор Чумак забив на сполох, представництво Європейського Союзу стало вимагати офіційних пояснень у Києва.
Уряд вустами міністра юстиції Павла Петренка одразу ж зняв з себе відповідальність. Відповідно до заяви міністра урядовий проект бюджету передбачав впровадження електронного декларування доходів з 2016 року. Коло звузилося. Якщо депутати не обговорювали цю «поправку» у сесійні залі, вона була вписана до тексту закону або у кабінетах Верховної Ради, або на фінальній стадії – під час підписання в Адміністрації Президента.
Одразу було зрозуміло, що «поправка» не звичайна недоречність, а свідоме виправлення норми – що мало б звузити інструментарій для антикорупційних перетворень в Україні у 2016 році. Швидше за все, ініціаторів цієї «поправки» не турбували загрози для безвізового режиму з ЄС.
Після нетривалої заминки і обурливих заяв спікера та президента, заради порятунку честі українських можновладців знайшли негідників. Їхню роль у цій різдвяній пригоді зіграють колишні «регіонали» Деркач, Мисик і Шуфрич. Саме вони, виявляється, самотужки задумали і зреалізували таку капость. Логіка зрозуміла – одіозні представники режиму Януковича мов губка поглинуть суспільне обурення. Одним людським докором більше, одним менше – яка Шуфричу чи Деркачу вже різниця. Після розстрілів на Майдані чи голосування за закони «16 січня».
Втім, обставини інциденту не можна списати на неуважність технічних працівників чи підступність затаврованих опричників Януковича. Усе, що відбулося, має ознаки злочину. Він потребує ретельного відтворення усього ланцюга події. З відповідними оцінками учасникам, їхнім суспільним осудом і можливим покаранням. Безкарність за цей випадок спонукатиме до повторення злочину у майбутньому.
Конкретно за цей раз можемо порадіти. Як і будь-яка різдвяна казка, ця завершиться хеппі-ендом. Скандальну «поправку» буде скасовано. Вже зареєстрували відповідний законопроект. Дай Боже, більше ніщо не завадить ні безвізовому режиму, ні початку роботи Національної агенції запобігання корупції. Втім, у тривалішій українській пригоді – це лише завершення чергової частини. Добру ще не один раз доведеться поборотися зі Злом. Втім, фінал багатостолітньої пригоди для України безсумнівно буде щасливим.
