Якщо сприймати Євросоюз як спільноту країн, що сповідують єдині загальнолюдські цінності, то Угорщина явно випадає із загальної картини. І це вона демонструє вже давно, підкреслюючи свої «особливі» стосунки із автократичною росією. Звісно, йдеться тут, передовсім, про нинішнє керівництво Угорщини та його зовнішню політику.
Кожен уряд прагне будувати взаємовигідні стосунки з іншими країнами. Це так. Але, коли ти, ігноруючи загальносвітові правила й цінності, закриваєш очі на трагедію, яку чинить твій «партнер» у відношенні до ближнього – тут вже просто «економічними інтересами» не прикриєшся. Угорщина не просто виступила «дружнім союзником» кровожерливої московії – вона усіляко намагається перешкоджати Україні, яка боронить нині свою територію й ті самі європейські цінності, якими користається Угорщина. Якщо додати сюди те, що ця країна – наш сусід, а не московії, то взагалі напрошуються висновки сумні й категоричні: нинішнє керівництво Угорщини мимоволі перетворилося в сателіта агресивної політики кремля. Принаймні, так виглядає. Підстави? Будь ласка.
Спочатку угорці спекулювали на наче б то ігноруванні прав їхніх нацменшин на Закарпатті, тим самим всіляко намагаючись штучно запалити вогонь протиріч на західному кордоні України. Більше того – весною 2014 року, у розпал війни на Донбасі, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зажадав автономії для угорців Закарпаття. Зважте, це був удар явно в небезпечний і важкий час, коли ворог щодня нас знекровлював.
Відносини між Україною та Угорщиною погіршилися після ухвалення Верховною Радою України Закону про освіту у вересні 2017 року. Угорські керманичі заявили, що закон наче б то порушує право етнічних угорців здобувати освіту своєю рідною мовою. Бідь-які логічі аргументи української сторони при цьому ігнорувалися. Натомість виставлялися ультиматуми – блокувати Україну на шляху до Євросоюзу та НАТО. У підтвердження цієї «національної політики» на початку 2022 року року глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна погодиться на вступ України до НАТО після виконання деяких умов, одна з яких – вирішення проблеми з правами національних меншин. Це була лишень відмовка, фактично ж Угорщина відверто пішла шляхом, який їй підказував кремль – усіляко протидіяти Україні, користуючись своїм правом вето. І ось маємо конкретні дії: в лютому цього року Угорщина блокує приєднання України до Об'єднаного центру кібероборони НАТО, що могло б суттєво допомогти ЗС України у війні з росією, а прем'єр-міністр Угорський лідер Віктор Орбан не посоромився у переддень вторгнення росії на нашу територію відвідати москву, зустрітися із кремлівським диктатором, вторговуючи собі преференції в цінах на газ…
Днями глава МЗС Угорщини Петер Сійярто на своїй сторінці у фейсбук заявив, що його країна не допустить транспортування зброї з інших країн своєю територією. Так само він відмовився від того, що Угорщина може гіпотетично заплатити будь-яку ціну за війну, поступившись своїми вигідними контрактами з росією.
Сьогоднішнє намагання України за пришвидшеною процедурою вступити до Євросоюзу натикається на протидію кількох країн. Хто серед них є «першою скрипкою», відгадати не важко.
Схоже цей кремлівський «троянський кінь» ще не вичерпав свої можливості. Ми не знаємо, які «завдання» іще перед ним поставені.
Сподіваюся, що з цієї колаборантської політики нинішніх правителів Угорщини маємо зробити висновки не лишень ми, а і Європейський Союз, адже країна яка псує загальну репутацію і головне – єдність європейської спільноти заслуговує на загальне засудження. І чи має право вона сама бути в Євросоюзі, підживлюючи розкол, на який так розраховував кремлівський карлик, затіваючи авантюру в Україні?!
