Політична, економічна і продовольча криза у Венесуелі стрімко наростають. Голодне населення громить і грабує продовольчі магазини, а їм з екранів телевізорів розказують, що винні в усіх цих провалах американці, які влаштували їхній країні блокаду.
При цьому революція і соціалізм для уряду Ніколаса Мадуро не підлягають обговоренню.
Президент Мадуро до останнього продовжує чіплятися за політичну і економічну модель, яку не вдалося успішно реалізувати не тільки у Венесуелі, а ніде в світі.
Сьогодні Венесуела – це країна зі зруйнованою економікою, що є результатом боліваріанського правління Уго Чавеса і його наступника Ніколаса Мадуро.
Шляхом корупції сім’ї Уго Чавеса і його друзів стали мультимільйонерами, а країна опинилася за півкроку до прірви потужного соціального вибуху і некерованості.
Недавнє опитування показало, що 70 відсотків венесуельців хочуть, щоб президент Мадуро залишив свою посаду.
І як наголосив дворазовий кандидат у президенти Енріке Капрілес: «Якщо ви будете блокувати демократичний шлях, то ми не знаємо, що може статися у цій країні. Венесуела – це бомба уповільненої дії, яка може вибухнути у будь-який момент».
Розгортання ситуації у Венесуелі може бути цікавим ще й тим, що Ніколас Мадуро є союзником Москви і великим прихильником президента Путіна, а колишнє відносне благополуччя цієї країни, як і Росії, трималося на надвисоких цінах на енергоносії.
А коли ціни на нафту почали різко падати, то вся система розвитого чавесизму виявилася цілковито недієздатною.
Венесуельська система може існувати лише тоді, коли ціни на нафту постійно зростають 100, 150, 200 і т.п. - інакше крах.
Необхідно звернути увагу на той факт, що ситуація з цінами на енергоносії вже призвела до кризи з продовольством у Венесуелі, що, у свою чергу, спровокувало голодні бунти у цій країні.
Хто може бути наступний? Очевидно, що в Кремлі намагаються відслідковувати гіркий досвід венесуельського провалу.
І чи не тому нещодавно в Москві вирішили діяти на випередження?
Як повідомило ТАСС: «Уряд РФ вирішив полегшити режим продембарго і дозволити ввезення яловичини, м'яса птиці і овочів, які будуть використовуватися для виробництва дитячого харчування, відповідну постанову уряду від 27 травня 2016 року було опубліковано в середу. Така міра необхідна для стимулювання виробництва дитячого харчування в Росії».
Якщо в Москві почали відмовлятися від частини введених ними раніше санкцій, то це говорить про те, що ситуація в Російській Федерації з продуктовою безпекою, м’яко кажучи, не є благополучною.
І що б там не говорив сам Путін, що санкції, як і девальвація рубля, пішли лише на користь російській економіці, переконати у цьому в Росії він здатен небагатьох.
То що ж там відбувається? Адже ще зовсім нещодавно вони з таким завзяттям чавили бульдозерами імпортні ковбаси, сири, овочі та фрукти.
Путін розуміє, що якщо економічна криза в Російській Федерації затягнеться надовго, то існує великий ризик, що в суспільстві може виникнути соціальна напруга.
А це дуже небажано напередодні виборів до Держдуми, котрі намічені на вересень 2016 року.
Це все відбувається на фоні того, що Путіну вже довелося суттєво урізати витрати на соціальні потреби, сподіваючись цим перекрити дефіцит бюджету. Залишивши лише недоторканою статтю витрат на оборону.
Звісно, що путіністи можуть спробувати заперечувати. Мовляв, ніхто і не сперечається з тим, що у нас з'явилися проблеми в економіці, але називати це кризою не можна.
До того ж, зараз йде робота над створенням нової економічної моделі, яка дозволить Росії знизити залежність від вуглеводнів.
Проте такі настрої путінському режиму поки що вдається утримувати за рахунок вихованому телевізором патріотичного настрою і терпінню російського народу, але цього може виявитися недостатньо на середньострокову або довгострокову перспективу.
Російська економіка хвора, хоча ще поки що не так, як венесуельська. Однак намагання Путіна не тільки переписати історію, а й виправити її під своє бачення, можуть дуже негативно відбитися на майбутньому Росії.
За такої ситуації для Путіна залишається лише два сценарії для виведення Росії з кризи.
Зупинити війну на Сході України, вивести звідти російські війська і припинити окупацію Криму, або ще більше «пригощати» росіян політичними казками про те, яке світле майбутнє чекає їх через якийсь час.
У першому випадку, це б дало реальну можливість Кремлю завершити конфронтацію з Заходом і Україною, дозволило зняти з Російської Федерації західні санкції і розпочати відновлення російської економіки. Але цей варіант занадто оптимістичний.
Особливо з огляду, що в Росії почали чекати на зміни, друкуючи статті на кшталт: «Фінансовий геній Путіна: Що «взірве» економіку Росії в 2018-2024 роках».
Що за своєю суттю дуже схоже на те, як у Німеччині в 1944 році чекали на «надсекретну» зброю, завдяки якій Гітлер обіцяв перелом у війні.
Пропагандисти Кремля пробують переконати росіян, що потрібно лише ще трохи почекати до 2024 року, а там вже відбудеться повне «вставання з колін».
Та стаття «Фінансовий геній Путіна: Що «взірве» економіку Росії в 2018-2024 роках», яка мала стати маніфестом відродження путінського режиму, схожа на нечесну маніпуляцію.
Немає ніяких антикризових планів у Путіна – вся діяльність російського уряду нині зводиться до того, щоб закручувати гайки всім – підприємцям, виробництву, пенсіонерам.
Наразі Путін мав би дуже уважно відслідковувати все те, що нині відбувається у Венесуелі.
Та якщо кризу продуктів у Росії ще якось можуть перекрити на короткий час, відновивши закупки імпортної продукції, то кризу довіри до керівництва країни, ліквідувати не вдасться.
