Історія успіху України у втіленні реформ розглядається як чи не єдиний варіант протистояння агресивній Росії. Реформована, успішна Україна означатиме перемогу «м’якої сили» Європейського Союзу. Поразка України на реформаторському полі бої призведе не лише до репутаційних втрат ЄС, але посилить безпекові загрози на східних просторах континенту. Україна не приховує: їй украй потрібна підтримка. На яку саме допомогу розраховують українці для пришвидшення реформ?
Представники Євросоюзу часто в приватних бесідах наголошують: ми не можемо надміру втручатися у внутрішній реформаторський процес, оскільки головна відповідальність лежить передовсім на самих українцях – громадянсьому суспільстві, владі. Влада, утім, наразі підходить досить несистемно до впровадження змін – відчувається брак і знань, і політичної волі. Громадянське суспільство, у свою чергу, не завжди має достатньо важелів впливу на можновладців (хоча і очевидно, що в історії України ніколи не було такого високого рівня кооперації між урядовим і неурядовим секторами).
Головний висновок аналітичного матеріалу, підготовленого Інститутом світової політики: тандем із підтримки ЄС і рішучості неурядових ініціатив в Україні здатен пришвидшити масштабні зміни в країні. Таку модель кілька разів уже апробувало Представництво ЄС, передаючи пропозиції чи занепокоєння громадянського суспільства керівникам держави. Врешті-решти кілька разів такий підхід перемагав: влада прислухалася до спільного голосу Євросоюзу і неурядових організацій. Хоча траплялися і випадки недобросовісної підміни: назва законопроекту лишалася тама сама, але суть змінювалася до невпізнаваності.
В Україні в цілому дають посередні оцінки допомозі ЄС щодо реформування. Інститут світової політики у рамках дослідження отримав ексклюзивні результати соціологічного опитування, здійсненого GfK Україна наприкінці жовтня - початку листопада цього року. Ми поцікавився в громадян: як вони оцінюють підтримку реформ в Україні з боку Євросоюзу за десятибальною системою? Середній бал – 5,36. Майже такий само бал Інститут отримав за підсумками опитування лідерів думок в Україні (у цілому 65 осіб) – 6,28.
Важливий результат опитування: українці прагнуть більшої політичної залученості ЄС в реформаторські справи держави, аніж фінансової. В Євросоюзі серед багатьох спостерігачів існує застереження, що Україна може стати черговим тягарем, оскільки буде вимагати мільярдні кошти. Результати опитування спростовують такі страхи: із 11 очікувань українців щодо різних видів підтримки Євросоюзу очікування грошей – на останній, 11-ій позиції. Лише 8,88% українців хочуть, аби ЄС давав більше грошей. На перших місцях, між тим, такі думки:
1. ЄС має більше тиснути на українську владу – 30,12%;
2. ЄС робить достатньо, тепер час діяти українській владі – 26,93%;
3. ЄС повинен припинити давати гроші, бо їх розкрадають можновладці – 22,12%.
Цікаво, що результати експертного опитування досить схожі за результати загальноукраїнського опитування. Це означає, що інституції громадянського суспільства у цьому плані можуть вважатися виразниками народу в цілому. Лідери думок (аналітики, журналісти) вважають, що ЄС повинен рішучіше впроваджувати підхід обумовленості (conditionality): допомога в обмін на прогрес у реформах.
Далеко не всі представники української влади поділяють такі настрої. Оцінюючи в цілому досить критично різні види підтримки реформ в України, можновладці рекомендували ЄС більше враховувати потреби українців при наданні допомоги. Часом виглядає так, що кошти спрямовуються на сфери, які не входять до пріоритетів уряду; натомість ЄС, як вважають представники влади, досить повільний, негнучкий під час розгляду термінових пропозицій України. Виходить, що ЄС очікує швидких змін в постреволюційні країні, однак сам не здатен реагувати швидко.
Поглиблення координації між українською владою, громадянським сектором, інституціями ЄС може зняти всі підозри, сприятиме посиленню довіри, ефективнішому використанню допомоги, а зрештою здатне призвести і до справжніх реформаторських успіхів України.
