Ще з часу, коли я лише захопилася журналістською діяльністю, мріяла працювати в Києві. Таку нагоду мені подарував проект газети «День» — Літня школа журналістики. Одне із основних завдань цієї практики для мене було — переконатися, чи зможу я працювати в ритмах столичної щоденної журналістики. І вже зараз, коли позаду місяць інтелектуального інтенсивну — редакційної роботи, насиченого графіку зустрічей, активного спілкування та самовдосконалення, —можу з упевненістю сказати, що «День» мені «пояснив» головне: робота над собою, бажання працювати та вдосконалюватися, незважаючи на зовнішні впливи, настрій чи втому, рано чи пізно принесе бажаний результат.
У рамках ЛШЖ-2013 я зустріла однодумців, журналістів-початківців, у яких є бажання та наснага щось змінювати своєю діяльністю, які не прагнуть якомога швидше поїхати з України в пошуках перспектив, а відчувають у собі сили створити перспективи тут. Можливо, у наших пориваннях присутня частка юнацького максималізму, однак допоки наші щирі бажання змін збігаються з бажаннями втілення їх на журналістській ниві — я вірю в можливість побудови омріяного суспільства.
Участь у Літній школі журналістики стала для мене точкою відліку та новою планкою не лише в журналістській діяльності, а й спровокувала зміни у внутрішньому стані... Адже у центрі всіх процесів, у побудові будь-якого середовища стоїть людина. «День» подарував мені можливість знайомства з людьми, які вплинули на формування в мені нових цінностей та пріоритетів, переконань та думок, емоцій та вражень, а головне — зруйнували давно виплекані стереотипи!
