Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кіплінґ: як стають героями

3 травня, 2015 - 15:22
Малюнок Дес Беттані

Під час Першої світової війни англійське суспільство не лише мобілізувалося для допомоги фронту, але й дуже жваво реагувало на всі військові кампанії, події, персоналії, особливо, коли мова йшла про витрачені на військо кошти.

У 1916 році в пресі з’явилася низка публікацій, автори яких аналізували витрати, здійснені задля забезпечення військового Королівського флоту. Раз-по-раз виникала полеміка, обурення і запити – а на що, власне, витрачаються велетенські кошти? Чи не отримує флот занадто велику підтримкуЮ непропорційну його ролі в Великій війні? 

Інтерес підігріла також наймасштабніша морська битва британських на німецьких флотів біля Ютландського півострова. Втрати британського флоту в техніці та живій силі перевищували втрати німців. Тому, попри те, що ця морська кампанія дозволила зберегти морську блокаду Німеччини і контроль британців над морським простором, вона викликала особливо значну хвилю критики британського флоту і армії в цілому.

Саме тоді Ред’ярд Кіплінґ, на прохання Адміралтейства, взявся писати серію газетних замальовок, присвячених флоту і його ролі в війні. Згодом ці замальовки вийшли окремою книжкою, а вірші, якими він їх супроводжував, розібрали на цитати. Наприклад оцей– з несподіваним поглядом на те, хто такі герої і яка роль суспільства у їхній появі…

 

Вердикт

 

Не у кипінні бою

Під натиском ворогів

Стає чоловік героєм –

Одним із напівбогів.

 

Вдячний миру хисткому,

Щасливий, що є живий,

Руша чоловік додому,

Щоб стати на суд людський.

 

Життя за ціну добрячу

Здобув на війні для нас,

Та зблизька хіба ж побачиш –

Герой він, чи ще не час?

 

Що ж, імена забудуть

На тлі перемог гучних,

А битви минулі будуть

Ніщо в світлі битв нових.

 

Тільки герої між нами…

То справа прийдешніх днів -

Збагнути хто і як саме

Долю для нас змінив.

 

Нащадки складуть їм ціну,

Ми ж раді сліпими буть.

Дарма, що в новій країні

Поруч герої живуть.

 

Малюнок Дес Беттані наведено за люб’язної згоди її родини. Більше робіт шукайте тут.

Новини партнерів